Голландці ввели в експлуатацію свій перший роздрукований на 3D-принтері справжній міст з бетону. Конструкція створена з 800 шарів залізобетону з терміном служби 30 років. Його довжина становить 8 метрів, а ширина 3.5 метра. Міст призначений для велосипедистів, але при необхідності впорається з навантаженням вагою в кілька тонн.
Незмінний плюс тривимірної друку полягає в тому, що після складання практично не утворилося жодного відходів виробництва, сміття. В цілому, отриманий таким способом міст заощадив масу коштів, адже 3D-принтер для друку використовував лише необхідний і достатній обсяг матеріалу. У разі класичної методики, з заливкою бетону в особливу форму, він витрачається набагато більше.
Творці диво-конструкції з технічного університету Ейндховена і будівельної компанії BAM Infra вважають, що за допомогою 3D-принтерів вже в наші дні цілком реально виробляти величезну кількість різних споруд. При цьому фінанси будуть заощаджуватися як для забудовників, так і для влади. Але новий спосіб будівництва не у всіх країнах отримує “зелене світло”. У РФ подібних технологій не дозволяють масштабно розвиватися законодавчі обмеження і російські будівельні стандарти. Але перспективні вітчизняні стартапи, наприклад, Renca знаходять визнання за кордоном. Знаннями згаданої організації не забули скористатися в Сінгапурі та Дубаї.
Зауважимо, голландці не стали першопрохідцями у зведенні діючих 3D-мостів. З випередили іспанці, які на початку цього року встановили перший в світі 3D-друкований пішохідний міст в парку міста Алькобендас, але нідерландська конструкція більш ґрунтовна.
Закінчив магістратуру КПІ за спеціальністю “Інженерія програмного забезпечення.”
Захистив кандидатську за темою: “Проектування дидактичної системи інноваційної підготовки фахівців в області програмної інженерії”.
Працюю і пишу на теми, пов’язані з програмуванням, влаштуванням комп’ютерів і комп’ютерних систем.
