Звичайно, компетенція розробників Serif сумнівів не викликала. Багато років вони працюють на ринку графічних редакторів, і їх Affinity Photo в парі з Affinity Designer показали, як треба робити потужні рішення для macOS. Але iPad-версія їх редактора Photo вразила уяву ще під час демки на WWDC. Після докладного ознайомлення це відчуття навіть посилилося.
Перше, що варто враховувати, — це системні вимоги. Так як Apple не дозволяє вказати конкретні версії пристроїв, на яких може працювати додаток, розробники змушені городити милиці, з-за яких користувачі можуть опинитися в ситуації, коли додаток куплено, а користуватися ним не вийде. Загалом, враховуйте, що для цього додатка потрібен iPad Air2 або будь-який з iPad Pro. Це обумовлено складністю програми, що вимагає чималої обчислювальної потужності. Друга особливість — це розмір, програма займає трохи більше 1 ГБ місця, але і це їй можна пробачити.
Після запуску Affinity Photo пропонує створити новий файл, подивитися відеоруководство або завантажити один файлів-прикладів, які активно використовують всі можливості програми. Подібна турбота про користувачів дуже похвальна з урахуванням складності програми. Загалом, після запуску програми я мимоволі відчув шок і повагу. Програмісти Serif практично повністю портувати на планшет їх настільне рішення, адаптувавши його до мобільного використання. Photo for iPad перевершує всі інші графічні редактори для планшетів, причому, мабуть, разом узяті.
Кількість можливостей дивує навіть на екрані створення додатків. Крім банального доступу до фотобиблиотеке планшета і iCloud, програма вміє збирати HDR, фотографувати, склеювати панорами і багато іншого. Підтримуються всі формати зображень, включаючи різноманітні RAW’и. Вони навіть портувати прекрасний режим об’єднання фотографій з різною фокусуванням, який мені так подобається в настільній версії програми!
Перерахуючи я їх опишу нижче, а поки поговоримо про інтерфейсі. iPad, звичайно, не надає таких можливостей, як повноцінний Mac, але розробники постаралися зробити все максимально зручним. У верхньому лівому куті розміщені кнопки меню і перемикачі «персон» (про них в наступному абзаці). Менюшек тут дві: файл відповідає за всі операції з файлами — друк, зміна розмірів і так далі. Меню інструментів змінюється в залежності від обраної персони і містить дії, пов’язані з цією самою персоною.
Як і в настільній версії, iPad-варіанті ви можете перемикатися між кількома різними наборами інструментів, названими «Персони», вони оптимізовані під виконання різних завдань, спрощуючи інтерфейс програми. Під час роботи над одним проектом ви можете весь час переключатися на різні персони, в залежності від того, що вам необхідно. Що за персони тут є? Перша — Photo, вона відкривається за замовчуванням і містить більшість інструментів для роботи з фотографіями: ретуш, малювання, шари, ефекти, стилі і все інше.
Selections — містить інструменти для вибору потрібних частин, тут є і магнітне виділення, і вибір схожих кольорів, і уточнення країв — все, до чого ми звикли в фоторедакторі.
Персона Liquify містить все для любителів шаржів і поліпшення фігури моделі на фото, тут зібрані інструменти спотворень з використанням сітки. Збільшити очі або груди, зменшити друге підборіддя, зробити біцепс більшим, а лисину — менше — все це Liquify.
Develop — набір інструментів для обробки цифрових негативів. Саме вона відкривається за замовчуванням при виборі RAW-файлів. Тут є всі можливі інструменти для проявлення цифрових негативів: світла, тіні, насиченість, контраст, видалення шумів, хроматичні аберації, оптичні спотворення і багато іншого. Не забуті навіть селективні фільтри, що дозволяють по-різному обробляти різні частини негативу. Дивлячись на цю персону, Lightroom для iPad плаче гіркими сльозами в своєму забутому куточку. Втім, цю персону можна використовувати і з звичайними проектами, якщо раптом вам знадобиться швидко поміняти освітленості або, скажімо, баланс білого.
Остання з доступних персон — Tone Mapping. Її цілі зрозумілі навіть з назви. Природно, кольорове відображення у першу чергу застосовується для HDR-фото, але і звичайні зображення іноді вимагають корекції колірної компресії і локального контрасту.
У лівій частині екрану знаходиться панель інструментів, яких дуже багато. Тут є все, до чого ми звикли в «великих фоторедакторі» — кисті, виділення, копіювання, ретуш та багато іншого. Як і в настільних редакторах, деякі кнопки мають випадаюче меню, що дозволяє вибрати один інструмент з декількох схожих, воно викликається повторним натисканням на кнопку. До речі, якщо ви загубилися в інтерфейсі, справа внизу є кнопка зі знаком запитання, натиснути на неї покаже текстовий опис всіх інструментів на екрані. Поряд знаходяться кнопки багатокрокової відміни і повернення зроблених змін.
У правій частині екрана помістили кнопки, що відкривають панелі додаткових налаштувань, названі в Affinity Photo «студіями». Є студії для вибору кольору кисті, студія налаштувань текстів, вибір фільтрів, спотворення, студії з шарами і багато інших. Окремо варто відзначити саме шари, вони тут зроблені повноцінно і з усіма можливостями, яких не вистачає в мобільних редакторах: шари-маски, ефекти, режими змішування — це далеко не повний список того, що вміє програма.
Взагалі, безліч можливостей, які обрушує на користувача цей редактор, приголомшує. Хочете тонку настройку параметрів тексту? Або, може бути, трансформацію шарів? Або вам необхідно підправити тільки один з колірних каналів? Та без проблем.
Інтерфейс оптимізований для iPad, параметри кистей і інших інструментів можна легко поправити в нижній частині екрана, є різні зручні жести, що спрощують роботу, підтримується Apple Pencil. Що найдивовижніше — що програма працює дуже швидко, навіть на великих рівнях наближення. Не знаю кого за це дякувати — програмістів чи авторів заліза, але факт залишається фактом.
Різні можливості Affinity Photo for iPad перераховувати можна довго, але навіть в цьому випадку у мене не вийде перерахувати їх усі. Звичайно, додаток досить дороге, але це на моїй пам’яті перша програма для iPad, пропонує можливості, порівнянні зі своєю настільною версією без будь-якої знижки на «мобільність». Думаю, в майбутньому такі програми будуть з’являтися частіше, адже в Купертіно роблять великі кроки в бік iPad перетворення в інструмент професіоналів.
Закінчив магістратуру КПІ за спеціальністю “Інженерія програмного забезпечення.”
Захистив кандидатську за темою: “Проектування дидактичної системи інноваційної підготовки фахівців в області програмної інженерії”.
Працюю і пишу на теми, пов’язані з програмуванням, влаштуванням комп’ютерів і комп’ютерних систем.
