Фобос — одна з найменших лун Сонячної системи: 26 кілометрів в обхваті, а в деяких місцях — і зовсім 17. Свій оборот навколо Марса він завершує кожні 7 годинників 39 хвилин; це майже вчетверо менше марсіанських діб, тому за одну добу Фобос встигає зійти й сісти в марсіанському небі цілих три рази. Жоден інший супутник у Сонячній системі не створює такого інтенсивного руху в небі своєї планети. Ще один рекорд Фобоса — відстань до планети: воно становить всього 5600 кілометрів — жоден інший супутник у нашій планетній системі не знаходиться так близько від своєї планети. Правда, з Марса все одно він не здається великим, максимум — на третину повного Місяця, що спостерігається з Землі. А от якщо дивитися на Марс з Фобоса, то планета займе чверть неба.
Марс поступово притягує Фобос, на 1,8 метра за кожні сто років (втім, швидкість збільшується з скороченням відстані); через 30-50 мільйонів років супутник впаде на поверхню планети — якщо приливні сили не розірвуть його на частини раніше.
Питання про походження обох супутників Марса, Фобоса і Деймоса, досі відкрите. Склад супутників вказує на їх спорідненість з об’єктами поясу астероїдів, однак їх стабільні, майже кругові орбіти несхожі на орбіти тіл, притягнутих гравітацією планет ззовні: такі «гості» зазвичай рухаються по більш витягнутих і складних траєкторіях.
Фобос всередині набагато менш щільний, ніж зовні: він схожий на купку гравію, укладену в тверду скоринку. Можливо, він утворився з каменів і пилу на орбіті Марса, взаємно притягнутих гравітацією, або в результаті руйнування іншого природного супутника — а може бути, Фобос — це камені що збилися разом, які розлетілися від місця зіткнення Марса з дуже великим астероїдом.
Закінчив магістратуру КПІ за спеціальністю “Інженерія програмного забезпечення.”
Захистив кандидатську за темою: “Проектування дидактичної системи інноваційної підготовки фахівців в області програмної інженерії”.
Працюю і пишу на теми, пов’язані з програмуванням, влаштуванням комп’ютерів і комп’ютерних систем.
