Дослідники з організації British Antarctic Survey, розташованої в Кембриджі, вивчили 963 види безхребетних тварин (включаючи морських павуків, молюсків і різні корали), що населяють Південний океан. Вчені виявили, що більшість таких тварин постраждає від потепління води (деякі навіть втратять майже половину цього ареалу). Хоча ці істоти живуть на дні моря, далеко від нас, вони грають важливу роль в екосистемі, переробляючи поживні речовини і забезпечуючи їжею більш великих тварин.
Передбачається, що в ході глобального потепління навколишні Антарктиду води потеплішають приблизно на 0,4 градуса Цельсія до 2099 року. Співавтор дослідження Х’ю Гріффітс (Huw Griffiths) повідомив порталу The Verge, що навіть таке невелике підвищення температури сильно вплине на біорізноманіття регіону. В першу чергу воно торкнеться істот, яких Гріффітс назвав «потворними, без ніг або з їх великою кількістю, без очей або з безліччю очей». Це морські зірки, павуки, їжаки, черв’яки, змії, молюски, губки і краби, які живуть на морському дні і харчуються мертвим планктоном, мулом і т. д.
За словами Гріффітса, найбільше постраждають від потепління безхребетні, що звиклі до життя в дуже холодних водах — наприклад, в морях Росса і Уедделла. Так, морський їжак Sterechinus diadema може втратити близько 43 відсотків ареалу, а морський павук Austrodecus simulans — приблизно 38%.
Однак постраждають не всі види, зазначає Гріффітс. Деякі істоти, які здатні жити в теплих водах, можуть навіть отримати більшого поширення. Так, безхребетні, що мешкають поряд з архіпелагом Південна Георгія, можуть виграти від потепління більше інших, вважають дослідники: наприклад, королівський краб Paralomis formosa, можливо, розширить свій ареал на 255%.
При цьому Гріффітс підкреслює, що сама по собі втрата ареалу ще не веде до вимирання тварин — тут працюють і інші фактори. Так, глобальне потепління зробить океанські води не тільки більш теплими, але і більш кислотними (це, в свою чергу, зашкодить здібності безхребетних створювати раковини). Разом з забрудненням навколишнього середовища ці зміни можуть призвести до зникнення деяких видів в довгостроковій перспективі.
Результати дослідження можуть бути корисними у подальшому управлінні регіоном: так, зони, що знаходяться під найбільшою загрозою, можна відгородити від використання людиною, рибальства, туризму і т. д.
Робота була опублікована в журналі Nature Climate Change.
Закінчив магістратуру КПІ за спеціальністю “Інженерія програмного забезпечення.”
Захистив кандидатську за темою: “Проектування дидактичної системи інноваційної підготовки фахівців в області програмної інженерії”.
Працюю і пишу на теми, пов’язані з програмуванням, влаштуванням комп’ютерів і комп’ютерних систем.
