Професор Харріс Левін очолив групу з 23 експертів, які розробили та просувають концепцію «БіоГенома» (Earth BioGenome Project). Це глобальний проект з вивчення та впорядкування ДНК абсолютно всіх еукаріотів на Землі. Іншими словами, вчені хочуть з’ясувати, як влаштовані та функціонують на генетичному рівні всі вищі форми життя на нашій планеті.
На сьогодні генетично секвеновано лише 0,2 % від всіх відомих еукаріотів, а їх налічується приблизно 1,5 млн. Але й такі крупиці знань вже принесли величезну користь – ми створюємо та використовуємо ліки накшталт морфіну або аспірину не навмання, як у Середньовіччі, а точно прораховуючи їх вплив на організм. Технології ГМО теж не стоять на місці, та якщо вченим вдасться декодувати всі види злаків, що існують на планеті, людство зможе виростити «суперпшоницю», яка нагодує майбутні покоління.
Ціна питання – $4,7 млрд., символічні витрати, якщо дивитися на це з точки зору створення планетарної бібліотеки геномів, але непосильне ні для однієї наукової установи світу. Буде потрібно не менше 10 років, більша частина з яких піде на проведення експедицій у найвіддаленіші куточки планети. І ще потрібно побудувати дата-центр з сховищем даних ємністю не менше 200 петабайт.
Нагородою за реалізацію проекту БіоГеном стане створення нових галузей діяльності та докорінна зміна укладу життя людей. З’явиться поняття біоекономіки, коли бідні ресурсами країни зможуть процвітати за рахунок вирощування нових видів продовольства та рослинної сировини, й не бути залежними ні від поставок добрив, ні від наявності техніки.
Закінчив магістратуру КПІ за спеціальністю “Інженерія програмного забезпечення.”
Захистив кандидатську за темою: “Проектування дидактичної системи інноваційної підготовки фахівців в області програмної інженерії”.
Працюю і пишу на теми, пов’язані з програмуванням, влаштуванням комп’ютерів і комп’ютерних систем.
