Національний музей мистецтв імені Варвари і Богдана Ханенків

0
413
Будівля музею Ханенків в Києві
Будівля музею Ханенків в Києві

В центрі міста Києва, навпроти Київського національного університету імені Тараса Шевченка, розташувався чудовий особняк в стилі епохи Відродження. В ньому знаходиться найбагатша в Україні колекція експонатів зарубіжного мистецтва.

Історичні факти про будівлю музею

У 1888 році завершилося будівництво палацу, автором якого став петербурзький архітектор Р. Ф. Мельцер. Після придбання будинку подружньою парою Варварою та Богданом Ханенком його декорували видатні художники та архітектори: М. Врубель, Ф. Макарта, Б. Санчес, Л. Марконі, П. Бійців, Ст. Котарбінський. В інтер’єрі були використані стилі голландського бароко, готики, рококо, ренесансу. Незабаром сім’я переїхала в Київ і оселилася в цьому будинку, привізши з собою унікальну колекцію творів мистецтва. Після значного збільшення кількості предметів в 1891 році власники особняка вирішили зробити реконструкцію будівлі, збільшивши площу на два поверхи та змінивши вигляд фасаду. У 1914 році після кардинальних змін вулиці Терещенківській біля будинку з’явився цокольний поверх, а в 1924 до нього приєднали ганок зі сходами. У 1998 році були зроблені реставрація та капітальний ремонт приміщень.

Засновники музея

Богдан Іванович Ханенко
Богдан Іванович Ханенко

Богдан Іванович Ханенко має коріння дворянського роду, яке походить від витоків українського козацтва. Після закінчення Московського університету в 1873 році він переїжджає до Петербурга та вступає на службу в департамент юстиції. У 1874 одружився з Варварою Терещенко.

Варвара Терещенко – дочка цукрового магната та одного з найвпливовіших підприємців в Російській імперії Ніколи Артемійовича Терещенка.

Ще до знайомства у майбутньої сімейної пари почав формуватися інтерес до мистецтва. Варвара перейняла досвід батька, а Богдан, вивчаючи історію мистецтва, заводив знайомства серед його відомих вітчизняних і зарубіжних цінителів, часто відвідував Ермітаж, різні заходи та виставки.

Варвара Ханенко
Варвара Ханенко

Маючи соціальні контакти в суспільстві любителів мистецтва, подружжя завели знайомство з ученим і колекціонером в області живопису П. П. Семеновим-Тян-Шанським, який дав їм професійні рекомендації та знання в цій сфері.

Завдяки лобіюванню інтересів щодо розвитку культури подружжям Ханенко був відкритий Художній музей у Києві.

Колекція

Вже в Петербурзі Ханенкі починають серйозно захоплювався колекціонуванням. Вони набувають твори італійських художників Ладзаріні, Франческіні, Либери, Рупполи, голландця Венікса, нідерландця П. Брейгеля Молодшого, які й тепер присутні в експозиції музею. Подружжя вирішили зібрати твори, які будуть відображати еволюцію у мистецтві протягом кількох століть. Після призначення Богдана Івановича на посаду члена окружного суду у Варшаві, Ханенкі переїжджають за кордон. Подорожуючи по Європі, вони багато часу приділяють поповненню своєї колекції. Вдалим придбанням стала частина колекції графа Брюля. Розвиваючи нові напрямки, вони купують предмети декоративно-прикладного мистецтва з порцеляни, скла. Домінуючим вектором захоплення стають покупки італійських, нідерландських, голландських майстрів XIV – XVIII століть.

Відхід Богдана Івановича у відставку в 1888 році супроводжується новим сплеском інтересу до колекціонування. У Москві купуються цінні картини князя Кочубея, продані купцем Н. Постниковим, а також унікальне зібрання живопису у власника кінних заводів Н. Малютіна. Ще одним везінням стала покупка натюрморту Хуана де Сурбарана, що датується 1640 роком.

 

Золотий кабінет в будинку Ханенків фото
«Золотий кабінет» зал експозиції музею

В кінці 1880-х років Б. Ханенко з посиленою увагою стежить за всіма подіями на ринку Європи. Жодна значуща виставка, аукціон, розпродаж не проходить без участі колекціонера. Частими стають поїздки у Відень, Мадрид, Париж, Берлін, Рим, Флоренцію. За цей період купуються більше сотні унікальних творів, включаючи скульптури, полотна, елементи декору. Серед них варто відзначити збори принца Боргезе, герцога С. Е. ді Вердура, графа Л. Паар, Л. Борг де Бальзан, М. А. Альберічі. Паралельно в цей відрізок часу формувалася й сімейна наукова бібліотека, що складається з цінних книг, журналів, каталогів, рукописів, періодичних видань в області мистецтва з власноручними помітками господарів.

Хронологія подій Національного музею мистецтв

Членами родини Ханенків була зібрана колекція, що складається приблизно з 1250 предметів мистецтва. Але в процесі існування вона зазнала ряд значних змін. Незважаючи на те, що зараз музей поповнився колекціями відомих меценатів і вміщує приблизно 25 000 творів, він також втратив безцінні творіння світового значення.

У 1915 році з-за подій Першої світової війни дуже важлива частина колекції була перевезена до Москви. Тільки у 1921 році вдова Варвара з великим трудом домоглася повернення, й привезла її в Київ. Втрати склали близько 30 полотен, зниклих без вести.

Після смерті Богдана Ханенко в 1917 році Варвара подарувала Академії наук будинок, багатющу колекцію творів мистецтва близького та далекого зарубіжжя, приватну бібліотеку, а також залишки експозиції, що зберігаються на складах в Пітері та в Московському історичному музеї. Дар призначався для організації в Києві музею мистецтв імені Варвари та Богдана Ханенків.

У 1919 році колекція отримала статус «державний музей».

У 1920 — 1930 роках радянська влада почала розпродаж культурних цінностей. Найбільш цінними експонатами, які залишили музей, стали візантійські ікони, гобелен «Поклоніння волхвів» і картина Лукаса Кранаха-Старшого «Адам і Єва».

У 1926 році в Національний музей мистецтв Києва передали картини Ст. Щавінського з Ленінграда. Активізувалася передача творів з інших зібрань та обмін між музеями. Були отримані картини художника Джошуа Рейнолдса та «Портрет Лазаря Гоша». В кінці 1930-х років колекція декоративно-прикладного мистецтва була збільшена, та нараховувала 6500 експонатів, а чисельність гравюр становила приблизно 33 000 одиниць.

Незабаром музей отримав твори яготинської колекції князів Рєпніних, Кабінету мистецтв Київського університету, приватних колекцій Терещенків, Сахновських, Гудим-Левковичів, музеїв Москви, Ленінграда, Києва. Значущим став подарунок Т. Жаспар – колекція творів китайського прикладного мистецтва та живопису XIV-XX століть.

Зал Київського музею східного та західного мистецтва
Зал Київського музею східного та західного мистецтва

Під час Великої Вітчизняної Війни фашистські загарбники вивезли практично всю колекцію в Німеччину, але після війни цінності повернулися в Київ.

У повоєнні роки будівлю привели в порядок. Із сховищ дістали вцілілу частину творінь. Пізніше повернули картини Перуджіно, Веласкеса, Рубенса, Сурбарана. Збори поступово збільшувались. Серед надходжень, що заслуговують уваги, полотна художника Рокуэлла Кента із США, що проповідує стиль реалістичного пейзажного живопису .

Київський музей західного і східного мистецтва сьогодні

Веласкес Портрет інфанти Маргарити
Д. Веласкес «Портрет інфанти Маргарити»

Візитною карткою національного музею мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків у Києві є всесвітньо відомий шедевр Д. Веласкеса «Портрет інфанти Маргарити» та унікальний диптих «Поклоніння волхвів» нідерландського художника XV століття.

У музеї представлені полотна Рубенса, Белліні, Йорданса, Строцці, Босха та інших видатних художників. Розпис плафона в одному із залів музею, виконаний Михайлом Врубелем, став його першою роботою, виконаною не у церкві.

Особливої уваги заслуговують візантійські енкаустичні ікони XI – XII століть і меморіальний зал, присвячений засновникам музею.

Раніше експозиція мала назву «Київський музей західного і східного мистецтва».

Мистецтво країн Європи Диптих Поклоніння волхвів
Диптих «Поклоніння волхвів»

Тематичні відділи музею:

  • Єгипет;
  • Греція і Рим;
  • Скульптура;
  • Живопис;
  • Графіка;
  • Декоративно-прикладне мистецтво;
  • Мистецтво країн Сходу;
  • Буддизм;
  • Іслам;
  • Китай;
  • Японія.

При музеї працює дослідний інститут.

Увага! Національний музей мистецтв відкритий щодня крім понеділка і вівторка.

Часи роботи: з 10:30 до 17:30.

Музей можна відвідати безкоштовно в першу середу кожного місяця, але варто пам’ятати, що в цей день режим роботи зменшений до 14:00.

У неділю для учнів загальноосвітніх шкіл, гімназій, ліцеїв, коледжів, професійно-технічних училищ і студентів вхід вільний.

Додаткові послуги за окрему плату:

  • фотозйомка експонатів;
  • проведення експертизи предметів старовини.

Інформацію про виставки можна прочитати на офіційному сайті Музею мистецтв сходу та заходу їм. Богдана та Варвари Ханенків.

Додатково про музей можна дізнатися на сторінці Вікіпедія.

Подивіться коротке відео про виставку китайського живопису і декоративно-прикладного мистецтва:

Доїхати до музею громадським транспортом зручніше всього на метро, виходити потрібно на станції Льва Толстого.

5 (100%) 1 голосів

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here