Наскільки дизайн є відображенням нації, та що таке національна ідентичність

Чому нам подобаються ті або інші рішення? Абсолютно зрозуміло, що єдиної відповіді бути не може. Приблизно притягує одне і те ж, а щось, навпаки, відштовхує, але й тут виділяються групи людей, які можна розділити по класовій приналежності, за походженням, рівнем освіти, політичним поглядам, смакам, розмовним діалектам й так далі.

Наприклад, всім відомо, що бізнес зараз ділиться на два великих табори, розділених з політичних міркувань. Але й там і там люди, що приблизно однаково з тобою взаємодіють та міркують, незважаючи на очевидну різницю у поглядах. Цінності, які лежать на поверхні, здаються різними, але людські пристрасті, емоції та бажання стають очевидними майже у всіх випадках спілкування. Цікаво спостерігати за деякими людьми, що досі оцінюють роботи за принципом «подобається – не подобається». Іноді думаєш, що якщо відкинути в клієнта його загальний рівень власної ерудиції, поглядів та переконань, чим тоді б він керувався при виборі того або іншого рішення? Напевно, розраховував на власний смак і думку свого оточення з орієнтацією на те, що прийнятно в загальній для продукту категорії. Так приблизно відбувається до тих пір, поки проектне завдання не визначається конкретніше. Далі йде робочий процес і, якщо є порозуміння, то успішна здача проекту гарантована.

Коли я прийшов влаштовуватися на роботу в одне відоме скандинавське дизайн-бюро, мене запитали наскільки добре я розумію місцевий менталітет? Я відповів, що чудово розумію, чим відразу ж викликав ніжну посмішку у арт-директора студії. З відповіді можна було зрозуміти, що я не розумію його зовсім. Далі послідувала пропозиція повчитися та пожити у Копенгагені, щоб краще познайомитися з північноєвропейською культурою, вивчити мову, асимілюватися й приходити до них знову, щоб відразу розуміти вимоги клієнта, тонше вирішувати проектні завдання, працювати в одній команді з іншими дизайнерами, та не викликати здивування у колег по цеху.

Тоді я фізично відчув, що таке національна ідентичність. Мені стало зрозуміло, що між нами величезна культурологічна прірва, не пов’язана з домінуванням однієї культури над іншою. Просто ми різні. Люди дійсно діляться за національною ознакою навіть всередині однієї частини світу північної півкулі Землі.

І ось зараз, коли моя робота полягає в постійному спілкуванні з клієнтами я спостерігаю, що при всій відмінності сучасного українського, й не тільки, товариства є одне спільне, що всіх об’єднує – національна ідентичність.

Національну ідентичність або національну ідентифікацію треба визначати, як поняття приналежності до культури регіону, в якому людина народилася або живе з усіма наслідками, що роблять на нього вплив. Причому приналежності культурі як історичної, так і сучасної. Вираз позитивного почуття, пов’язаного з власною національною ідентичністю, можна назвати патріотизмом. Негативний – шовінізмом. Національна ідентичність не є синонімом національності, та має культурологічне значення.

Національна ідентичність формується під впливом характерних національних особливостей, які, як наслідок, впливають на дизайн. У кожній європейській країні є зразки ремісничого мистецтва та дизайну, які говорять про свої характерні особливості історичного та культурологічного становлення.

Національні культурологічні особливості не можуть не впливати на промислову графіку, дизайн. Вони будуть формувати смак споживача й далі. Хоча тут слід зауважити, що глобальні тренди та глобальна мода витісняють зі свідомості характерні національні особливості вибору. Проте історична пам’ять, ціннісні орієнтири, та переваги зашиті глибоко у свідомість людей попередніми поколіннями. І тут не треба боятися взаємопроникнення одного в інше. Культури збагачують одна одну. Але при цьому потрібно пам’ятати свою культуру. Ми безмежно любимо італійський дизайн за те, що на нього так сильно впливає італійська національна ідентичність. І це непогано. Нехай все йде своєю чергою, а ми будемо помічати, що відбувається навколо, роблячи свій національний український дизайн.