Destiny 2: Огляд гри

Актуально для платформи: XONE

Destiny, подобається вона комусь чи ні, на даний момент є унікальною в жанрі ММО-шутерів. «Гринд», безперервна стрілянина, збройовий фетишизм — на цих трьох стовпах стоїть механіка творіння Bungie. Нерозумно було чекати від другій частині зміни концепції або якихось несподіваних геймплейних рішень. Розробники зробили саме те, чого чекали гравці, — виправили помилки, прикрасили, додали купу приємних дрібниць в кожен геймплейний аспект.

Векси, екзо, кабали…

Самобутній та неосяжний «лор» Destiny. Створюючи унікальний всесвіт, сценаристи виклалися на повну та прописали багаторічну, багату історію тутешнього світу. Здається, що трудилися над нею фанати Гомера, — події тут епічності чи поступаються «Іліаді» чі «Одіссеї».

Однак знавців цих подій з вогнем не знайдеш. Бо, як і у випадку з першою частиною, з самої гри навряд чи вам вдасться витягнути впорядковану інформацію всім зацікавленим доводиться знайомитися з «лором» в Мережі.

Незважаючи на скупість загальних відомостей, першим і найціннішим подарунком розробників фанатам виявився сюжет. Землю знову поневолили злі сили, знову остання надія на Вартового, та знову добрим расам доведеться в єдиному пориві відстояти своє місце під Мандрівником. Нехай сценарій абсолютно нічого з себе не представляє, тепер він хоча б виразно поданий.

Тепер ми завжди розуміємо, які істоти очолюють штаб сил добра, чому їх особи стягнуті тривожними зморшками та чому для порятунку світу потрібно витратити мільярд обойм. Радісним моментом стала поява виразного антагоніста. Начальник Червоного Легіону Гоул видає пафосні діалоги, розкидається пафосними поглядами та пафосно жестикулює. Цілком типовий такий лиходій з непомірними амбіціями. Але спостерігати за ним приємно завдяки добротним роликам.

Destiny 2 стала тим же епічним сказанням про великі діяння рас, народів і героїв, а в їх тіні туляться окремі дійові особи з їх мотивами та характерами. Історія видалася настільки лінійною, передбачуваною та повною нудних діалогів, що до середини починаєш просто ігнорувати контекст того, що відбувається.

Так, Destiny не потребує тонкої психологічної гри чи лихих сценарних заходів. Але оживити та поліпшити сюжет могли б прості історії, драма, особистості. На дворі війна — але на планетах немає жодної заскрпитованної сценки, що передає трагізм подій. Портрет кожного персонажа схематичний: Завалу — благородний воїн, Гоул — безпринципне зло, Кейд — веселун… Проте ніхто з них не залучений в те, що відбувається по-справжньому. Ось і вийшло так, що прописаний світ, епічність і масштаб в Destiny 2 є, а з ракурсу простого гравця навколо тільки шаблони та плоскі персонажі.

Destiny 2 огляд гри
Деякі пейзажі традиційно величні та прекрасні…

Але саме наші соратники виступають механізмом, що надає невпинному шутеру хоч якийсь сенс. Вони без угаву дзижчать по рації, намагаючись розтлумачити Варті, в якому напрямку потрібно сіяти хаос. «Доведеться знищити три древніх генератора плазмових панелей, попередньо зруйнувавши псі-енергетичні поля над ними, що жівляться силою порталу занепалих», — якщо подібний брифінг зароджує у вас інтерес до справи, то вам пощастило. Бо до чогось такого зводиться 90 % всіх діалогів.

У випадку з Destiny на сприйнятті геймплея це позначається слабо. Адже як шутер гра незрівнянна. Відчуття від зброї такі ж, як у першій частині, — кожна «гармата» має свій характер. Вороги розумні, численні та різноманітні. Динаміка та видовищність боїв на висоті. Звуковий супровід також не відстає: і музичні теми, і ефекти від влучень, начебто мукання поранених кабалів, точно вписуються в процес. Стріляти дуже приємно, завдяки чому нескінченна бійня не набридає навіть без гідного наратівного оформлення.

Приводів влаштувати тир тут більш ніж достатньо: сюжетна кампанія — лише крапля в морі різноманітних розваг у Destiny 2.

Публічні події — такі локальні місії-трихвилинки, в яких можуть взяти участь всі герої, що знаходяться поруч. У порівнянні з першою частиною в Destiny 2 вони змістовно стали різноманітнішими.

«Пригоди» — приголомшливі додаткові завдання, які, по суті, являють собою відгалуження основного сюжету. Проходити їх — строго обов’язково, адже це десятки годин геймплея з унікальними локаціями та монстрами. Кожне з них має власний сценарій та діалоги. Це відмінний спосіб не лише почерпнути знання про світ, але й поліпшити героя.

«Страйки» — кооперативні завдання, кожне зі своєю невеликою сюжетною лінією та потужним «босом» в кінці. Поки їх всього шість — через пару днів повторні проходження набриднуть. Але оскільки «страйки» — це один з основних джерел корисних штучок, різноманіття тут має первинне значення. Будемо сподіватися, що найближчі DLC виправлять ситуацію.

Destiny 2 огляд гри
…А деякі створені ненависниками евклідової геометрії. Але вони теж прекрасні.

На перших порах у вас завжди буде привід постріляти в ім’я якоїсь благої мети. Коли доберетеся до більш високих рівнів, перед вами відкриються двері у «дорослі» розваги. Взагалі, користувач отримує доступ до нових видів діяльності поступово, по мірі розвитку персонажа. І це дуже здорово підтримує геймплейний ритм: пройшовши кампанію та досягнувши двохсотого рівня, ви дізнаєтеся, що пригоди тільки починаються. Попереду складні «Похмурі нальоти» (кому могла прийти ідея ввести в них таймер?), і «Медитації», і звичайні випробування, і «рейди»… До речі, перший з них, «Левіафан», вийшов дуже гідним.

Модний вирок

Контенту, необхідного для усунення, більше сотні годин з вашого життя, тут предостатньо. Але головним мотивом, який змушує гравців прокидатися з думкою про запуск Destiny 2, завжди залишатиметься одне — жадоба надіти на героя кращу броню та відшукати найбільш потужну «гармату». Після завершення сюжетної лінії почнеться справжня боротьба за озброєння. Відкриються нові можливості для поліпшення персонажа, який поступово буде обростати легендарним і екзотичним «лутом», а також відшукувати енграми, розшифровка яких дасть як функціонально корисні речі, так і виключно косметичний мотлох: жести, танці, кораблі й так далі. Прибрати Вартового можна за реальні гроші — для пропащих модників передбачені косметичні мікротранзакції.

Оновлена зручна система екіпірування, але вона викликає деякі питання. Зокрема, герой може носити з собою три види зброї — звичайну, енергетичну (для усунення щитів) і силову. Для третього слота призначені не лише гранатомети та всякі плазмові гармати, але також снайперські гвинтівки, «шотгани» і мечі. Це досить дивне рішення, адже в третій «кишені» у нас можуть виявитися «гармати» різного призначення (як для ближнього бою, так і для дальнього). До того ж безглуздо себе відчуваєш, коли не можеш взяти з собою більше десяти патронів для дробовика (нехай і забійних).

Асортимент зброї та одягу в Destiny 2 просто величезний. Воно зрозуміло — соціальний елемент зобов’язує дати гравцям максимальний простір для «кастомізації». Система класів і підкласів перекочувала з першої частини. За кожен новий рівень нам дають одне очко, призначене для покращення вмінь. Але цілісний розвиток персонажа тепер виражений показником сили, на який впливають всі активні предмети.

Destiny 2 огляд гри
Адже Нам дуже потрібен Глашатай? Правда? Ні! Нам потрібні екшн та «м’ясо»!

Роздобути новий «лут» можна кількома шляхами: вибивши випадкову «гармату» на полі брані, виконуючи завдання, підвищуючи репутацію серед фракцій. Поліпшити пропонований торговцями асортимент можна за рахунок «токенів» або планетарних ресурсів. Енграми відтепер мають фіксований показник світла, тому розшифровувати їх треба відразу після отримання. Речей випадає набагато більше, ніж в першій частині, — шлях до заповітної екіпіровці став простішим і зрозумілішим.

Це ж стосується системи поліпшення зброї. У кожної речі є набір спочатку активних елементів, але ми також можемо встановлювати різні модифікатори. Вплив одягу на окремі характеристики героя тут несуттєвий — за великим рахунком цінність предмета повністю укладена в прирісті сили. Радує, що процес «грінда» відчувається куди менше — думки «Ну, через скільки світлових років винищення занепалих я отримаю щось?» майже не виникає. Заощадили розробники час користувачів на переходах між планетами — вирушати на орбіту тепер не обов’язково.

Взагалі, подібних дрібниць, що дозволяють назвати Destiny 2 відмінною роботою над помилками, дуже багато. Деякі з них, правда, окремим гравцям можуть здатися сумнівними. Так, система злиття дозволяє збільшити параметр зброї, що запала в душу, пустивши на металобрухт більш сильну «гармату». Однак на процедуру витрачається чимало цінних осколків, накопичивши які можна відразу купити першокласну зброю. Чи вигідно злиття з цієї точки зору – велике питання.

Галактичне співтовариство

Головна перевага Destiny 2 полягає в тому, що, хоча весь її геймплей зводиться до стрілянині в усі сторони, розробникам вдалося максимально урізноманітнити цей процес. Довгий термін придатності проекту забезпечили шутерна механіка, що прекрасно працює, безліч типів зброї та ворогів, а також соціальна складова. Destiny — забава насамперед багатокористувацька: не маючи бойової групи, ви не лише не зможете почати певні завдання, але й не відчуєте всього спектру емоцій.

Destiny 2 огляд гри
Небесний атлас — зрозумілий, а головне-зручний.

У грі нарешті офіційно з’явилися клани. Виконуючи завдання, їх члени покращують прапор і отримують різні бонуси. Нововведення полегшило життя Стражам-одиначкам, адже в «Сутінкових набігах» та «рейдах» є опція проходження з наставником — просунуті учасники якогось клану можуть взяти з собою на завдання новачка.

PvP-баталії зазнали невеликих змін. Кількість членів команди зменшилася до чотирьох, а карти стали більш компактними, за рахунок чого зросла динаміка. Додали кілька нових режимів, «заточених» під командну взаємодію. Взагалі, без комунікації з однопартійцями шанси на перемогу значно знижуються. Правильне використання здібностей трьох класів і координація переміщень значать набагато більше, ніж вміння окремого гравця робити «хедшоти». Хоча й цей навик досить важливий — особливо з геймпадом в руках.

Присутність безлічі інших Вартових істотно оживляє світ — кожен з них займається своєю справою. Будь-кого можна запросити в групу, продемонструвати йому якийсь жест або вивчити нажите ним майно.

Але милуватися варто не лише вмістом інвентарю, адже самі локації тут просто неймовірно красиві. Технологічно друга частина пішла лише трохи далі попередниці, але дизайн тут настільки чудовий, що очі не перестають радіти, — кожна планета виділяється колоритом і готова задовольнити ваші естетичні запити величним видовищем.

Величезні зруйновані кораблі, масивні й таємничі будови на супутнику Іо або мертві пейзажі Землі — масштабні локації не лише дають простір для битв, але й надихають користувача на дослідження. Тут є секретні міста, заховані скрині, нові «Занедбані території» з корисними речами та сильними ворогами, і просто цікаві з естетичної точки зору види. Карта зрозуміла та зручна.

Destiny 2 огляд гри
Пройшов дощ, і імперія кабалів впала.

***
Destiny 2, безумовно, краща за першу частину. Однак ідеальною грою її назвати складно. У якомусь сенсі вона стала заручницею власного сеттінгу. Сеттінгу, в якому діючими особами є раси, народи, планети — але ніяк не окремі персонажі з їх історіями та характерами. Створити сюжет що бере за душу, драму, діалоги в цій ситуації надзвичайно складно. А саме їх Destiny 2 не вистачає: щоб безглузді перестрілки перетворилися на боротьбу за незалежність, розвиток Варти — у народження легенди цього світу, а порожній трьоп по рації — в захоплюючі та важливі розмови героїв з оригінальними поглядами чи біографіями.

Плюси: чудова шутерная механіка; нескінченна різноманітність зброї та одягу; величні пейзажі; безліч занять, що забезпечують десятки годин геймплея; поява кланів, прискорення «грінда», спрощення «прокачування» та налаштування персонажа, а також безліч інших дрібних деталей, яких не вистачало першої частини.

Мінуси: з сюжетом і персонажами — не доля.

Оцініть статтю

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *