Діти-білінгви: як вони розвиваються. Плюси і мінуси білінгвізму

За деякими оцінками, більше половини населення земної кулі є двомовним. Міжнародна група вчених більш глибоко досліджувала цю здатність, заодно намагаючись знайти плюси та мінуси цього явища.

Білінгви – це ті, хто використовує два або більше мови (або діалекту) у своєму повсякденному житті. Насамперед, було доведено, що у таких людей мозок використовує одні і ті ж нервові структури і ресурси для обробки мов двомовних, але по-різному.

Дослідники вважають, що немає обмеження за віком в тому, що людина буде говорити без акценту на другому мовою, але найчастіше це індивідуально. Білінгви не в рівній мірі володіють обома мовами, використовуючи один або інший для різних цілей, у різних ситуаціях і з різними людьми.

При цьому ступінь знання одного з них залежатиме від потреби в цьому мові. Вкрай рідко білінгви мають однакову знання двох мов. Змішання мов у мови є нормальним, особливо якщо батьки двомовних чинили так само. Таке перемішування слів з різних мов у дітей не дає розуміння, як добре вони будуть володіти мовами в майбутньому.

Близько 64% двомовних повідомили, що вони мріють обома мовами, залежно від мрії та інших факторів. Білінгвізм впливає на те, як такі люди відчувають і думають. Деякі двомовні люди кажуть, що вони як би трохи «різні в кожному з мов», тобто дещо змінюється особистість, коли відбувається зміна мови.

Насправді те, що бачиться як зміна особистості, є просто зрушенням у поведінці, що відповідають змінам в ситуації або контексті, незалежно від мови, причому це відбувається і в одномовних. Коли люди стають двомовними, використання двох або більше мов у повсякденному житті, виключає переведення з одного на інший.

Двомовні діти мають ту ж швидкість засвоєння мови, як і їхні одномовні однолітки, а от глибина знань знаходиться під впливом принципу додатковості і принципу компліментарності, як і у дорослих. Білінгвізм сприяє відкритості, прийняття різних поглядів на життя.