Вчені навчилися стирати спогади

0
201
Вчені навчилися стирати спогади

У житті майже кожної людини бувають стресові ситуації, надовго залишають по собі тривожну пам’ять і навіть викликають певні хвороби, що вимагають звернення до фахівця. З’ясуванням причин цього і зайнялися американські вчені двох університетів (Колумбійського і Макгілла). Вони виявили 2 різних типи пам’яті, на які можна впливати.

Об’єктом наукових досліджень стали морські равлики Аplysia, точніше, їх нейрони. Вчені поставили перед собою мету з’ясувати, чому спогади про минуле невдалому досвіді викликають занепокоєння і в майбутньому.

Експеримент показав, що нейрони здатні зберігати довгострокові спогади за рахунок посилення синапсів, які відіграють роль своєрідних хімічних мостів. Коли організм виявляється в ситуації, в якій йому було завдано шкоди (наприклад, опік через дотики до чогось гарячого), то цей досвід кодується асоціативної пам’яті, причому відбувається зміцнення зв’язку між нейронами.

Іноді ситуація ускладнюється появою специфічних «маячків»: наприклад, в той момент, коли людина ненавмисно обпікся, пролунав гавкіт собаки, і тоді в його пам’яті травматично спогад про опіку залишиться разом з гавкотом собаки (пам’ятаєте умовний рефлекс, відкритий Павловим?). Більш того, в майбутньому, почувши гавкіт собаки, людина може випробувати незрозумілий страх, уже не пов’язаний з спровокував його випадком.

Член дослідницької команди Самуель Сачер наводить такий приклад: людина йде вночі по темному району, де високий рівень злочинності; природно, він нервує і боїться будь-якого шереху. Він проходить повз поштової скриньки, абсолютно безпечного, і без пригод приходить до своєї мети. Однак у майбутньому вигляд будь-якої поштової скриньки може викликати у нього приховане почуття тривоги.

Подібні випадкові спогади, що викликають тривогу, як нам здається, нез’ясовних причин, можуть згодом ставати все сильнішим на тлі випробовуваних стресів і, в кінцевому рахунку, негативно впливати на психологічний стан людини. А проблема полягає в тому, що наш організм як би «записав» пережиті негативні емоції, і в якості «чорнила» для такого запису послужили білки.

На думку Сачера, одним із завдань, які поставили перед собою дослідники, як раз і є позбавлення людини від подібних спогадів і асоціацій завдяки ліквідації таких записів у неассоциативной пам’яті. Таким чином, можна буде провести «очищення мізків» від негативних спогадів, не завдаючи при цьому шкоди асоціативної пам’яті, а людині це дасть можливість позбутися від незрозумілих страхів, жити повноцінним життям, вільно приймати рішення і не думати про погане.

В ході експерименту з равликом пару її сенсорних нейронів підключили до мотонейрону, причому при стимуляції один з сенсорних нейронів виступав моделлю міцної асоціативної пам’яті, а інший – неассоциативной пам’яті. Досвід показав, що ступінь міцності з’єднань на обох синапсах обумовлена двома різними типами протеїну киназоя, M Apl I і M Apl III. В залежності від того, який з протеїнів блокувався, відбувалося «витравлювання» одного з видів пам’яті.

Здавалося б, яке відношення має цей досвід на равликів до людей? Однак у ссавців спрацьовує той самий механізм, тому експеримент може мати далекосяжні наслідки можуть бути створені препарати, стираючі певний вид пам’яті, наприклад, про травматичних подій. Правда, поки що такі препарати будуть створені, поки проведуть їх клінічні випробування, поки їх виведуть на ринок, пройде як мінімум 10 років. Так що будемо чекати.

Оцініть статтю

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here