Сьогодні американських військових фахівців чимало турбують перспективи постановки на озброєння російського танка нового покоління T-14 «Армата». Зокрема, аналітик приватної розвідувальної корпорації Stratfor Сім Так схильний вважати російську розробку «самим смертоносним танком у світі». Маючи на увазі гіпотетичну перспективу зіткнення з новітньої бронетехнікою виробництва Росії або Китаю, американці вирішили посилити вогневу міць піхоти. Що ж для цього буде зроблено?
Гранати порозумнішають
Carl Gustaf — це легкий, не має віддачі при пострілі ручний гранатомет з нарізним стволом, розроблений у Швеції в 1948 році. Зброя піхоти, що з’явилося відразу після Другої світової, виявилося настільки вдалою конструкцією, що, зазнавши ряд істотних модифікацій, успішно дожила до наших днів і стоїть на озброєнні багатьох країн. У версії M3 (1991 року) Carl Gustaf вже мав легким стеклопластіковим корпусом, який у вигляді тонкостінної вставки (лейнера) був вмонтований стовбур. Все це дозволило скоротити вагу шведського гранатомета до 10 кг. Таке легко переносна зброя з хорошою номенклатурою досить потужних боєприпасів було придбано американською армією, але до цих пір використовувалося виключно силами спеціальних операцій в гарячих точках типу Іраку і Афганістану.
Створений на основі протитанкової рушниці часів Другої світової, ручний гранатомет Carl Gustaf став в останніх модифікаціях ідеальним зброєю американського спецназу, а тепер посилить вогневу міць піхоти.
З весни 2017-го «Карлом Густавом» будуть посилювати звичайні піхотні частини. У них на озброєнні з’явиться допрацьована виробником — концерном SAAB — модифікація M3E1. Крім стандартного оптичного прицілу з 3-кратним збільшенням, модель може бути оснащена «інтелектуальною» системою прицілювання, яка вміє працювати з «розумними» боєприпасами. До числа останніх належать гранати, які вибухають тільки після того, як проб’ють стіну, і знищують укрився за нею особовий склад противника. З допомогою M3E1, як стверджується, можна не тільки вразити укриття, але і перетворити в цеглу невелика будівля, а також атакувати бронетехніку.
Крейсер-авіаносець
Якщо переміститися з землі на небо, то тут пріоритет віддається безпілотним нововведень. Досі всі ударні «дрони» типу, наприклад, MQ-1 Predator являють собою безпілотні літаки. Це створює відомі обмеження для їх використання — літаку потрібна злітно-посадкова смуга, і не маленька, якщо мова йде про тяжкі апаратах, несучих озброєння. У минулому році концерн Northrop Grumman оприлюднив свій проект ударного БПЛА, створеного за схемою tailsitter, або «сидить на хвості». Машина отримала назву Tern, і її перший прототип підніметься в повітря вже в 2018 році. На землі або на палубі Tern буде знаходитися у вертикальному положенні (займаючи відносно мало місця) і в цьому ж положенні злітати з допомогою здвоєного гвинта, гелікоптерного. Піднявшись на висоту, апарат ляже на крило і відправиться на завдання в літаковому варіанті. При цьому безпілотник понесе на собі все те ж розвідувальне або ударне озброєння, яке зараз використовується з «Предейторами» і «Риперами». Таким чином, Tern можна буде базувати в місцевостях зі складним рельєфом і при відсутності ЗПС, а також на палубі будь-якого корабля з вертолітним майданчиком, що автоматично перетворить цей корабель авіаносець. До речі, ідея гібридного літального апарату, що «сидить на хвості», не нова. Щось схоже, тільки в пілотованому варіанті, в Америці намагалися створити ще в 1950-ті, але далі досвідчених зразків справа не пішла.
ТТХ дрона Tern не заявляються, проте передбачається, що він зможе літати на дальності близько 1600 км. Це дасть американському флоту «довгі руки» для авіаційної підтримки операцій на морі і на суші.
Програма розробки БПЛА Tern ведеться у співпраці з агентством оборонних досліджень DARPA і Управлінням військово-морських досліджень США. DARPA також курирує програму Squad X, в рамках якої проектується ведення бою невеликим піхотним підрозділом, підтриманим літаючими і сухопутними безпілотниками та іншими бойовими гаджетами. Передбачається, що американських військових оснастять невеликими дрона, які зможуть автоматично визначати місце розташування зброї та особового складу супротивника, а в перспективі наносити удари по виявленим цілям без участі оператора.
Закінчив магістратуру КПІ за спеціальністю “Інженерія програмного забезпечення.”
Захистив кандидатську за темою: “Проектування дидактичної системи інноваційної підготовки фахівців в області програмної інженерії”.
Працюю і пишу на теми, пов’язані з програмуванням, влаштуванням комп’ютерів і комп’ютерних систем.
