Натхненні Каталонією. Які регіони в Європі теж хочуть незалежності

0
18
Натхненні Каталонією. Які регіони в Європі теж хочуть незалежності

У Каталонії вчора підписали Декларацію про незалежність – втім, поки що автономія не збирається ставати незалежною державою. Чекає тривалий торг з Іспанією за майбутні формати розмежування влади. Або мирного співіснування.

Тим не менш, регіон після референдуму 1 жовтня остаточно перейшов у статус сепаратистського – і в Європі стало більше на одну територію, яка бажає відокремитися від існуючих країн ЄС.

Deutsche Welle склала список областей в Євросоюзі, які знаходяться в ситуації, близькій до іспанської Каталонії.

Баски в Іспанії

Країна басків, завжди вважалася одним з основних осередків сепаратизму в Європі, в свій час була налаштована набагато більш войовничо. Мова басків також потрапляв під заборону в роки диктатури Франко. З 1961 по 2011 рік баскське сепаратистське угрупування ЕТА знищила понад 800 осіб.

Після смерті Франко в 1975 році Країна басків отримала в 1978 році найширшу автономію і сьогодні користується правами, яких не має жоден інший регіон країни. Зокрема, у них діє особливий порядок оподаткування. Однак ЦЯ, як і раніше, дотримується прагнення до повної незалежності. 10 січня 2011 року ЕТА оголосила про припинення збройної боротьби за незалежність. З-за сформованої репутації головною сепаратистської організації ідеї баскського суверенітету сьогодні розділяє лише незначний відсоток населення.

Незважаючи ні на що, референдуму про незалежність Країни басків не проводили. Згідно іспанської конституції, референдум з цього питання може провести лише центральний уряд. Але Мадрид, як і у випадку з Каталонією, відкидає це варіант, вважаючи його незаконним.

Шотландія

Незважаючи на те, що політико-економічного союзу Шотландії з Англією понад 300 років, шотландці завжди прагнули до більшої незалежності. У них є власний парламент, але шотландський уряд хоче повної автономії. При цьому 55 відсотків шотландців у 2014 році на референдумі про незалежність проголосували проти розколу Великобританії.

Сепаратизм пішов на нове коло після Брекзита – червневого референдуму 2016 року про вихід Великобританії з ЄС. Тоді 62 відсотки жителів Шотландії, не підтримали ідею про вихід з ЄС. Націоналісти з Шотландської національної партії повернулися до ідеї референдуму про незалежність регіону, щоб зберегти для Шотландії членство в ЄС і європейський внутрішній ринок.

Новий референдум планується провести восени 2018 року або взимку 2019-го – до виходу Великобританії з Євросоюзу. Але опитування не виключають, що більшість шотландців і на цьому референдумі не підтримає розкол Великобританії.

Фландрія

На парламентських виборах в Бельгії в 2014 році перемогу здобула націоналістична партія “Новий фламандський альянс”. Її лідер Барт де Вевер вважає, що Бельгія як держава незабаром зникне. Вевер хоче добитися самостійності і незалежності розвиненого північного регіону Фландрії, де його партія займає сильні позиції.

Бельгія складається з Фландрії, де говорять нідерландською мовою, франкомовній Валлонії, куди входить і немецкоговорящее співтовариство, і Брюсселя з двома офіційними мовами – нідерландським і французьким. В разі відокремлення Фландрії Бельгія втратить більше половини свого населення й економічної могутності. Під великим питанням опиниться і статус Брюсселя, де розташовані штаб-квартири Євросоюзу і НАТО. Поки що дебати про вихід Фландрії припинені.

Північ Італії

Спроби відділення північної частини Італії викликані виключно економічними причинами. Північ країни вносить значний вклад в італійський ВВП за рахунок промисловості і банківського сектора. Місцеві жителі вважають, що вони заробляють гроші, а центр і південь країни їх бездумно витрачає.

Ще в 1990-х роках партія “Ліга Півночі” домагалася повного відокремлення північної частини Італії, яка називається Падання і в яку входять Ломбардія, П’ємонт, Лігурія, Венето, Емілія-Романья і інші області. Сьогодні вимоги партії стали більш поміркованими: успішні північні райони повинні самі розпоряджатися 75 відсотками своїх доходів, а не перераховувати всі в державний бюджет.

Південний Тіроль

До кінця Першої світової війни германоязычный Південний Тіроль належав Австро-Угорщині, після чого права на нього перейшли до Італії. За часів правління Муссоліні тут перейняли італійську культуру і мову. Після Другої світової війни Південний Тіроль отримав ще більшу політичну й мовну автономію.

Цей процвітаючий регіон може розпоряджатися більшою частиною своїх доходів. Однак вибухнула в зоні євро боргова криза підігрів сепаратистські настрої. Багато жителів Південного Тіролю не хочуть, щоб на їх плечі перекладали проблеми всій Італії, яка страждає від економічної кризи. Тому все частіше звучать заклики до відокремлення від Риму.

Корсика

Сепаратистська організація “Фронт національного визволення Корсики” зі зброєю в руках багато років намагалася добитися автономії регіону від Франції та особливого статусу території. Так вони реагували на те, що французькі власті намагалися витіснити корсиканська мова з суспільного життя і місцевих шкіл на цьому середземноморському острові.

Пропозиції французького уряду при Лионеле Жоспене в 2000 році з питань автономії Корсики були зустрінуті в багнети консервативною опозицією, яка побоювалася, що і інші регіони Франції – Бретань, Ельзас, Прованс – також вимагатимуть більшої незалежності, що стане загрозою єдності Франції. Тільки в 2014 році сепаратисти оголосили про відмову від збройної боротьби в підпіллі. Але ймовірність нових конфліктів на грунті боротьби за незалежність Корсики не виключена.

Баварія

Федеральна земля Німеччини офіційно називається “Республіка Баварія”. Вона є найбільшим і найбільш благополучним економічним регіоном ФРН. Тому баварці менше інших подумують про повної незалежності. Однак прагнення до відокремлення виникає і там, оскільки деякі жителі вважають, що за їх рахунок компенсується економічна слабкість бідних регіонів. Активно такі настрої, наприклад, підігріває журналіст і член баварської партії ХСС Вільфрід Шарнагль. Однак подібні сепаратистські настрої не знаходять масового відгуку у населення.

Власне, сама Каталонія

Під час диктатури Франсиско Франко, який правив в Іспанії з 1936 по 1975 рік, в країні був заборонений каталонська мова. Однак наприкінці 70-х Каталонія отримала високу ступінь культурної та політичної автономії, у неї є власний регіональний парламент – в Барселоні.

Тим не менш, 7,5 мільйонів каталонців цього на референдумі 1 жовтня проголосували за відділення від Іспанії. Регіон має найвищий рівень життя в країні, і місцеві жителі не хочуть “годувати Іспанію”.

Оцініть статтю

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here