Володимир Тищенко: Рада розв’язала руки забудовникам по всій країні

0
336
Володимир Тищенко, відеоблогер

Коли починаєш розбиратися у ситуації з забудовою свого міста, виникає відчуття, що одночасно перебуваєш у кількох паралельних реальностях. З одного боку, забудовники жаліються, що ця клята архітектурно-будівельна інспекція (далі ДАБІ) не дає їм жити, вимагає хабарів, чим суттєво підвищує ціни на житло для звичайних людей. З іншого боку, ДАБІ жаліється, що погане законодавство не дає можливості зупиняти самовільні будівництва. А звичайні люди у шоці демонструють товсті папки з відповідями того ж ДАБІ про те, що за результатами перевірки протизаконне будівництво, яке знищує їхні домівки, несподівано виявляється повністю законним і жодних нормативів не порушує!

Але весь цей пазл легко складається у єдину українську реальність:

  • порушення вимог будівельного законодавства і державних будівельних норм, приносить значні прибутки забудовникам;
  • коли ДАБІ на вимогу постраждалих місцевих мешканців проводить перевірки, забудовники вимушені частину прибутків, отриманих за рахунок порушень, віддавати посадовим особам архбудінспекції, щоб ті «не помітили» порушень;
  • ДАБІ перекладає провину за незаконні будівництва на недосконалість законодавства;
  • забудовники не звертаються до правоохоронних органів з приводу хабарів, бо для них це – невід’ємна частина бізнесу;
  • на громаду плюють і ті, й ті. Фактично йдеться про симбіоз між корумпованими посадовцями ДАБІ та забудовниками, а постраждалою стороною є місцева громада, іноді – й інвестори забудов.

Виходячи з цих сумних висновків, треба розуміти, що будь-який «антикорупційний» та «дерегуляційний» закон, який ухвалюється без участі громади, являє собою гру у перетягування канату між будівельним лобі і можновладцями, які стоять за архітектурно-будівельним контролем.

Власне, так і сталося з новим і нібито прогресивним законом під довгою назвою «Про внесення змін до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» щодо лібералізації системи державного нагляду» (№ 2418а), який було ухвалено 232 голосами нардепів 3 листопада.

З цих 232 депутатів цікаво почути публічну позицію одного народного обранця – Єгора Соболєва. Справа в тому, що цей документ проходив через Комітет з питань запобігання та протидії корупції, де його мали перевірити на наявність корупціогенних факторів. Цей комітет очолює саме Соболєв і без його підпису цей документ не потрапив би у залу пленарних засідань Верховної Ради.

Що ж саме розглядав комітет Єгора Соболєва? Тут варто пройтись по окремих статтях.

Так, у статті 3 комітет чомусь пропустив досить неоднозначну норму про «презумпцію правомірності діяльності суб’єкта господарювання». У цьому ніби й немає нічого поганого, але в нашій країні подібне формулювання може призвести до того, що суб’єкти господарювання прикриватимуться цією «презумпцією» під час відверто незаконних діянь. За приклад візьмемо епопею зі скандальним забудовником Войцеховським, який завжди ігнорував усі перевірки, тим часом швиденько зводячи свої абсолютно незаконні житлові комплекси. Але тоді Войцеховський був один і діяв на свій страх і ризик, а тепер такі войцеховські, що матимуть змогу тикати цим законом в обличчя будь-якому контрольному органу, можуть з’явитися в кожному місті. Та ж ДАБІ просто не матиме право бодай призупинити будівництво, доки не пройдуть довготривалі бюрократичні процедури.

Але найбільший шедевр – стаття 19.

Оцініть красу гри: «Не може бути притягнуто до відповідальності суб’єкта господарювання, який діяв відповідно до консультації органу державного нагляду (контролю), зокрема на підставі того, що у майбутньому така податкова консультація або узагальнююча податкова консультація була змінена або скасована».

У купі з нормою про презумпцію невинуватості неможливість притягнути порушника до відповідальності виглядає, як надання Верховною Радою повної індульгенції для забудовників. Мало того, що забудовника не можна чіпати на початковій стадії незаконної забудови (поки ДАБІ отримає відповідний дозвіл на перевірку в МінЖКГ, будівництво вже триватиме повним ходом), так ще й, отримавши консультацію-індульгенцію, суб’єкт господарювання матиме імунітет від покарання. Причому навіть у випадках, якщо у подальшому буде доведено незаконність надання йому консультації. До речі, це стосується не лише архбудінспеції, але й будь-якого державного органу контролю, що перебуває у сфері дії цього «ліберального» закону.

З огляду на це, до пана Соболєва та його комітету виникає низка абсолютно логічних питань.

По-перше, як комітет з питань запобігання та протидії корупції міг не звернути увагу на різницю між новим і чинним законом, який, до речі, ніколи не чіпав питання перевірок містобудівної діяльності?

По-друге, як антикорупціонери пропустили абсолютно одіозну норму, яка зводиться до того, що суб’єкт господарювання, посадові особи суб’єкта господарювання, юридичні особи не несуть жодної відповідальності за відмову давати показання або пояснення щодо діяльності підприємства? Іншими словами, якщо до якогось забудовника прийдуть з перевіркою, а він відмовляється давати пояснення, за це забудовник не нестиме жодної відповідальності. Будь-яка перевірка тепер не має сенсу взагалі, тому що забудовників фактично неможливо буде перевірити. Будуйте що хочете, вам за це все одно нічого не буде…

У законопроекті 2418а є й інші корупціогенні фактори, але наведені вище настільки очевидні, що не помітити їх, особливо якщо проект розглядають саме для встановлення подібних факторів, просто неможливо. Натомість, комітет з питань запобігання та протидії корупції надав Висновок щодо результатів здійснення антикорупційної експертизи проекту нормативно-правового акта за підписом Єгора Соболєва: «У проекті акта не виявлено корупціогенних факторів – проект акта відповідає вимогам антикорупційного законодавства».

Якщо відкрити стенограму засідання Комітету 27 жовтня 2015 року, коли проводилася антикорупційна експертиза законопроекту 2418а, то виявиться, що насправді експертизи як такої не було.

Головуючий (Є. Соболєв): «Антикорупційна експертиза. Колеги, я буду називати номери законопроектів. Якщо є претензії, одразу мене зупиняйте……. 2403а. 2413а. 2414а. 2418а. 2419а. 2424а. 2437а. 2440а. 2442а…»

Хоча саме Єгор Соболєв як голова Комітету мав забезпечити належне виконання Комітетом своїх обов’язків! Але нічого не зробив: не забезпечив належне проведення антикорупційної експертизи законопроекту своїм комітетом, взагалі не читав законопроект (бо не помітити настільки явну корупціогенність фахівець рівня Соболєва не міг), але проголосував за визнання його таким, що відповідає вимогам антикорупційного законодавства. Ну і головне: на сесії Верховної Ради він особисто підтримав цей законопроект, хоча був зобов’язаний КРИЧАТИ про недопустимість його ухвалення та корупційні ризики, як це робили інші.

І, наостанок. Єдине, що хоч якось тішить у зв’язку з цією новацією: є невелика ймовірність, що хтось із колишнього оточення Януковича накладе на себе руки від жалю, що свого часу не здогадалися запровадити подібну законодавчу норму.

Джерело: Володимир Тищенко

Оцініть статтю

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here