Теоретична ємність цинк-повітряних батарей в п’ять разів вища, ніж у літій-іонних. При цьому вони набагато дешевши, екологічніши і набагато безпечніши. Однак цинк-повітряні акумулятори не використовуються настільки ж широко — і тому є причина. Справа в тому, що електрика в них виробляється за рахунок реакції цинку і кисню, а для вилучення останнього з повітря потрібні дорогі каталізатори.
Цинк-повітряні батареї сьогодні застосовують у слухових апаратах, плівкових фотоапаратах преміум-класу, в електроніці на залізниці. Технологічних перешкод для використання їх в інших областях немає, проблема є суто економічною. Для їх роботи потрібні дорогі каталізатори на основі платини або іридію. Проте дослідники з університету Сіднея зуміли розробити триступеневий процес заміни їх мізерними сировиною.
Біфункціональні кисневі каталізатори для цинк-повітряних батарей можна виготовити з кристалів оксидів нікелю, кобальту або заліза, ретельно контролюючи їх розмір, форму і склад. Тобто замість звичайного, природного речовини створити рукотворні гранули з заданими параметрами. Випробування, проведені професором Юанем Чэном, показали, що батареї з таким «замінником» здатні до багаторазового перезарядці.
З кобальтом можуть бути деякі проблеми, зважаючи на його затребуваності в компонентах електромобілів, але нікель і залізо надзвичайно поширені і дуже дешеві. Правда, і працюють не так ефективно — після 60 циклів перезарядки батарея з новим каталізатором показала зниження ефективності на 10 %. Однак навіть такий результат дозволяє сподіватися, що ключова проблема перспективних цинк-повітряних акумуляторів знайде своє рішення.

Закінчив магістратуру КПІ за спеціальністю “Інженерія програмного забезпечення.”
Захистив кандидатську за темою: “Проектування дидактичної системи інноваційної підготовки фахівців в області програмної інженерії”.
Працюю і пишу на теми, пов’язані з програмуванням, влаштуванням комп’ютерів і комп’ютерних систем.