Як визначити збалансованість процесора та відеокарти персонального комп’ютера

Останнім часом мене часто запитують: як зрозуміти, який із компонентів системи потребує апгрейду найбільше? Відповідь на дане питання сьогодні й буде лежати в основі публікації.

При виконанні різного типу завдань, якісь компоненти системи здатні навантажуватися на повну, а якісь при цьому залишаються фактично в простої. Так в основному можна розділити додатки на дві групи: вимогливі до процесора та вимогливі до ресурсів відеокарти. Розробники ігрових проектів намагаються дотримуватися певного балансу, щоб всі компоненти ПК в рамках одного цінового сегменту та використовуваних технологій виробництва, були навантажені приблизно однаково, проте, зрозуміло, зустрічаються й винятки з правил.

У сфері виробництва комп’ютерного заліза, новинки з’являються щороку, задаючи нову планку продуктивності. І хоч темпи розвитку технологій різних комплектуючих прямо пропорційні та залежні один від одного, вони все ж відрізняються. Саме тому важливо провести комплексну оцінку свого заліза для того, щоб знати, яка комплектуюча стала вибиватися із загальної картини збалансованого складання. Для того, щоб оцінити працездатність своєї системи, нам доведеться звернутися за допомогою до моніторингу ресурсів. Я вже писав докладну статтю на цю тему й для того, щоб ви розуміли, про що нижче піде мова, я наполегливим рекомендую вам прочитати минулу публікацію.

Отже, сьогодні поговоримо про взаємозв’язок між роботою процесора та відеокарти, адже це два найважливіших компонента, що відповідають за продуктивність, навколо яких танцюють всі інші комплектуючі. І хоч принципи роботи та призначення у вищезгаданих товаришів абсолютно різні, вони працюють разом і дуже залежні один від одного, далі я спробую розповісти, чому саме. Розбирати все я буду за традицією на власному прикладі для більшої наочності. За аналогією, спираючись на нижчезазначені фактори, ви зможете провести аналіз для свого приватного випадку.

На скріншоті вище в лівому верхньому кутку ви можете побачити показання датчиків системи.

  • GPU – це температура та рівень завантаження відеокарти у відсотках.
  • CPU (1-4) – завантаження кожного ядра процесора.
  • CPU – усереднене значення завантаження процесора у відсотках.
  • RAM – споживання оперативної пам’яті.
  • D3D11 – кількість кадрів в секунду та час кадру.

З вищевказаних значень стає очевидно, що відеокарта в рамках поточної задачі працює на межі своїх можливостей і видає в статичній сцені 65 кадрів в секунду. Процесор напружується лише наполовину, при цьому повністю справляється з поставленою метою, навантажуючи всі свої 4 ядра. Для даного прикладу я використав свій комп’ютер, усередині якого встановлений добре вам відомий Intel i5 6400 з розгоном по шині до 4.3 Ггц, а так само GTX 1060 3gb. Гра Need For Speed: Payback. Ультра налаштування.

Як ви думаєте, яким чином зміниться загальна продуктивність заліза, якщо я зміню свій процесор на більш потужний? Наприклад, на Ryzen 5 1600? Все правильно, приріст кадрів в секунду буде мінімальним, і в цьому немає нічого дивного. Мій камінь і так дуже добре справляється з навантаженням, а значить його продуктивність в цій грі надлишкова. Більше того, половина з 12 потоків будуть простоювати в рамках поточного навантаження, адже для NFS з головою вистачає чотирьох. Відповідно ми можемо зробити дуже простий висновок. Продуктивність заліза в даному випадку впирається тільки у відеокарту. Я можу підвищити число кадрів, знизивши налаштування графіки з ультра до високих, але у такому разі графічний чіп все одно здатний завантажуватися на всі 100%. І в цьому немає нічого страшного, так і повинно бути, адже на комфортність геймплею це не впливає жодним чином. Важливо лише підсумкова кількість кадрів в секунду, причому “комфортна” кількість у кожного своя. Кому приємно дивитися на картинку з 30 кадрами, кому-то з 60, а комусь і 100 мало. Все впирається лише в індивідуальні здібності вашого ока і частоту розгортки монітора. Про FPS можете прочитати окрему статтю, де я більш детально розкриваю цю тему.

Набагато гірше, якщо завантажений під зав’язку процесор. Це говорить про недостатню продуктивність маленького шматочка кремнію, і це безпосередньо впливатиме на комфортність геймплею. Будуть з’являтися мікростатери та фрізи. У такому разі стає зрозуміло, що потужності недостатньо в завданні й доведеться купувати новий камінь, адже знизити навантаження на нього можна далеко не завжди. Більшість графічних налаштувань у відеоіграх впливають саме на графічний чіп, а не на процесор. Для того, щоб у цьому розібратися, ви повинні розуміти, хто за що відповідає. Так, під час ігрової сесії процесор зайнятий в основному математичними та фізичними розрахунками. Кількість об’єктів на карті, їх можливі взаємодії між собою, обробка команд користувача, деталі навколишнього середовища й так далі. Відеокарта ж в свою чергу відповідає лише за якість зображення, що накладається на моделі (які знову ж таки побудовані за рахунок обчислень процесора).

  • Саме тому важливо в першу чергу купувати проц, а вже потім відюху. Адже зменшивши якість тіней, згладжування та текстур можна досягти заповітних 60 кадрів, але от від зависання зображення на екрані з-за того, що ЦП пихкає як паровоз – позбутися не вийде.

Взагалі, самий ідеальний приклад збалансованої збірки – коли відеокарта видає потрібну вам кількість кадрів та завантажена на 100%, а процесор не більш ніж на 80%. В такому випадку ККД вкладених в залізо грошей – максимальний. Але чому саме не більш ніж на 80%, запитаєте ви? Вся справа в тому, що навантаження в іграх не є статичним, воно постійно змінюється. Скажімо, якщо ви у грі, на автомобілі на повній швидкості врізається у будинок, то в момент зіткнення навантаження різко збільшиться. А збільшиться тому, що за короткий час з’являється багато нових об’єктів (іскри, дим, осколки тощо), поведінку яких необхідно прораховувати. Змінюється структура взаємодіючих моделей об’єктів (стіна будинку, бампер та капот автомобіля й т. д). Тому важливо, щоб 10-20% можливостей саме процесора залишалися вільними при середньостатистичному навантаженні. Та й кількість кадрів теж зменшиться на мить, тому бажано, щоб запас по FPS перевищував розгорнення монітора на ті ж 10-20% саме для таких важких моментів.

Безумовно, неможливо підібрати комплектуючі таким чином, щоб у всіх іграх навантаження на них була однакове. Саме тому я і виділив на самому початку залежні від процесора програми, та залежні від графіки. В одній грі збірка проявить себе як ідеальна, а в іншій буде задихатися. Тому вам необхідно зробити упор на одному з двох компонентів і підбирати їх в рамках одного цінового сегменту (бюджетний, середній, преміум).

  • Так, наприклад під AMD Ryzen 5 1600/1600X, Intel Core i3-8350K, Intel Core i5-6600K найоптимальнішими картами будуть: AMD Radeon RX 470/RX 480/RX 570/RX 580 і NVIDIA GeForce GTX 1060/GTX 1070. Причому комбінації можуть бути абсолютно різні. Ryzen 5 1600 + RX 470 – збірка з упором на процесор. Intel Core i3-8350K + GTX 1070 – збірка з упором на графічну складову. Якщо порівняти їх, наприклад у грі Правозахисники 2, то перша пара проявить себе трохи краще, тому що гра дуже любить ресурси ЦПУ. Але з Quad HD вже друга зв’язка впорається дещо впевненіше, адже GTX 1070 відчутно потужніша, ніж RX 470. Загалом, все залежить від ваших цілей та потреб. На сьогодні це все, до швидких зустрічей!

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *