Не вдалося імпортувати налаштування віртуальної машини VirtualBox: рішення

У цій статті пропоную поговорити про проблеми імпорту файлів конфігурації віртуальних машин OVA програмою VirtualBox. Про цю проблему ви не раз згадували в коментарях до однієї з статей сайту, де наводилися інструкції із завантаження готової машини з Windows 8.1. Процес імпорту програмою VirtualBox машин, експортованих нами раніше або викачаних в Інтернеті, на жаль, не завжди проходить успішно. І іноді ми можемо зіткнутися з помилкою типу «Не вдалося імпортувати налаштування віртуальної машини». Нижче поговоримо про те, що може привести до такої помилки імпорту, а також розглянемо універсальний спосіб вирішення цієї проблеми.

Робочі віртуалки VirtualBox разом з їх налаштуваннями та вмістом віртуального жорсткого диска можна експортувати в універсальний файл конфігурації формату OVA, а потім імпортувати його після переустановки основній Windows, на іншому комп’ютері або на іншому гіпервізорі. З механізмом експорту-імпорту за участю формату OVA працюють програми VirtualBox, VMware Workstation, а при додаткових зусиллях – ще й Hyper-V. Готові віртуальні машини в Інтернеті зазвичай викладають саме у форматі OVA.

В ідеалі механізм імпорту в програмі VirtualBox простий: вибираємо «Імпорт конфігурацій», вказуємо шлях до файлу OVA, тиснемо «Далі».

Не вдалося імпортувати налаштування віртуальної машини VirtualBox: рішення

При необхідності змінюємо деякі параметри та тиснемо «Імпорт».

І через якийсь час можемо вже запускати віртуалку.

Але це в ідеалі. Що може перешкоджати цьому процесу?

Причини помилки імпорту віртуальних машин VirtualBox

Повідомленням типу «Не вдалося імпортувати налаштування віртуальної машини» процес імпорту може завершитися банально з-за проблем з файлом OVA (якщо він пошкоджений) або через брак місця на диску, куди розпаковується віртуальна машина. Якщо з самим OVA все в порядку, при виникненні такої проблеми можна спробувати витягти віртуалку на інший розділ диска. Або на вихідний, тільки після очищення системного кошика. Можна навіть спробувати дефрагментувати такий розділ (якщо, звичайно ж, це розділ HDD).

У розділу диска, куди розпаковується імпортована машина, природно, повинна бути файлова система NTFS. На розділ FAT32 не запишеться файл віртуального диска у складі машини, який зазвичай важить більше 4 Гб.

Якщо ми говоримо про віртуалку, завантажену з Інтернету, потрібно ретельно перевірити параметри імпорту. Можливо, той, хто її експортував, працював на більш потужному комп’ютері та вказав великий обсяг оперативної пам’яті, або занадто багато ядер процесора.

Але часто, друзі, буває так, що в одній версії VirtualBox не хоче здійснювати імпорт, а в іншій, наприклад, у старій версії – робить це без яких-небудь проблем.

За винятком випадків порченого OVA та розділу з FAT32 вирішити проблему помилки імпорту віртуальної машини можна шляхом вилучення з OVA файлу віртуального жорсткого диска та формування на його базі нової машини.

Створення нової віртуальної машини VirtualBox на базі віртуального диска з файлу OVA

Створення нових машин на базі файлів віртуальних жорстких дисків – це більш зручний, ніж експорт в формат OVA, спосіб відновлення виртуалок. Особливо, якщо їх багато. Хто активно працює з гіпервізорами, зазвичай більше прив’язаний до віртуальних дисків машин, а не до їх конфігурації. Такі користувачі прекрасно знають, які налаштування виртуалок вони використовують. І їм простіше створити нову машину на базі наявного віртуального диска, ніж возитися з створенням важкого файлу експорту OVA.

Але де взяти диск віртуальної машини, якщо остання, наприклад, у форматі OVA, скачати з Інтернету? Друзі, OVA – це контейнер архіву TAR, його вміст можна побачити та отримати якусь частину даних за допомогою програм 7-zip, WinRAR або будь-якого іншого архіватора, який підтримує формат архівів «.tar». Цими частково отриманими даними і стане віртуальний жорсткий диск, на базі якого ми створимо нову віртуалку. Що ж, поїхали.

  • Примітка: каталогом зберігання вмісту віртуальних машин в програмі VirtualBox за замовчуванням є папка на жорсткому диску. І щоб не захаращувати диск С, рекомендую вам відвести під роботу з віртуалками спеціальну папку на несистемному якомусь розділі. Або навіть виділити під це цілий розділ, наприклад, найшвидший за результатами тестування швидкості читання та запису даних, якщо ми говоримо про HDD. Шлях зберігання даних віртуалок можна прописати в загальних налаштуваннях програми, щоб кожен раз при створенні нової машини не відволікатися на зміну шляху за замовчуванням.

Етап 1. Створення нової машини

У вікні VirtualBox створюємо нову машину.

Називаємо її, вказуємо версію Windows, задаємо показник оперативної пам’яті. У графі «Жорсткий диск» виставляємо пункт «Не підключати віртуальний жорсткий диск». Тиснемо «Створити».

І поки звертаємо вікно VirtualBox.

Етап 2. Робота з архіватором

Тепер, друзі, за допомогою архіватора нам потрібно витягти з OVA віртуальний жорсткий диск.

  • Примітка: якщо ви завантажили віртуалку з Інтернету в архіві RAR, ZIP тощо, не забудьте розпакувати такий архів шляхом звичайної розархівації, щоб на виході вийшов саме контейнер OVA.

Запускаємо архіватор. Я буду використовувати класику жанру – програму WinRAR. Відкриваємо наш OVA у вікні архіватора за допомогою меню «Файл – Відкрити». Важливо: архіватори за замовчуванням можуть відображати не всі підтримувані типи архівів. Щоб OVA було видно в меню огляду для відкриття, необхідно вказати тип відображуваних даних «Всі файли».

Після успішного відкриття у вікні архіватора побачимо вміст OVA. У моєму випадку це файл конфігурації віртуальної машини OVF і сумісний з VirtualBox і VMware Workstation файл віртуального жорсткого диска VMDK. Останній нам і потрібен. Клікаємо його, викликаємо контекстне меню та у випадку з WinRAR вибираємо пункт меню «Витягти в зазначену папку». В архіватор 7-zip використовуємо пункт контекстного меню «Копіювати в…».

Файл віртуального диска для зручності можемо розпакувати в папку зберігання створеної нами на попередньому етапі нової виртуалки.

Таким чином всі її складові будуть акуратненько співіснувати в одному місці.

Тепер повертаємося до програмою VirtualBox.

Етап 3. Підключення віртуального жорсткого диска

На першому етапі ми створили машину без жорсткого диска. Виділяємо її та тиснемо кнопку налаштувань.

У вікні налаштувань йдемо в розділ «Носії», тиснемо кнопку контролера SATA і додаємо новий жорсткий диск.

Вказуємо шлях зберігання файлу, який ми витягували за допомогою архіватора на попередньому етапі.

Тиснемо «Ок».

***
Все – машина налаштована. Можемо запускати її.

Якщо при запуску Windows з’являється BSOD

Якщо запуск виртуалки пройшов успішно, однак на етапі запуску Windows виникли проблеми у вигляді синього екрану смерті, можливо, друзі, ми маємо справу з проблемою контролера віртуального жорсткого диска. Це дрібний недолік способу створення нової машини на базі витягнутого з OVA файлу диска. Коли ми імпортуємо машину разом з її конфігурацією, у цій конфігурації передбачається потрібний тип контролера. Коли ж цю конфігурацію ми формуємо за новою, ми можемо вказати не той тип контролера. А Windows навіть у актуальної версії 10 поки ще не вміє на ходу міняти драйвери контролера носіїв. І ось реагує екраном смерті.

Для завантажених з ресурсів Microsoft готових віртуальних машин підійде встановлений за умовчанням в VirtualBox тип контролера SATA. Якщо ми скачаємо віртуалку з Windows, в середовищі якої встановлені драйвери під тип контролера IDE, але підключимо його через контролер SATA, операційна система в більшості випадків запуститься. Але от якщо ми на якомусь сайті в Інтернеті завантажити машину, де Windows встановлена на віртуальний диск, підключений через контролер SCSI, з великою часткою ймовірності одержимо BSOD. Або навпаки: BSOD будемо споглядати при підключенні через SCSI віртуального диска з Windows, яка встановлювалася на виртуалке з типом контролера SATA або IDE.

В такому випадку просто потрібно перепідключити віртуальний диск через інший тип контролера. Необхідно повернутися в розділ налаштувань машини «Носії», видалити диск з числа пристроїв поточного контролера, потім додати новий тип контролера (SCSI, SATA або IDE).

І підключити диск вже через новий контролер.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *