У XIX столітті Жюль Верн описав, як звичайний, дешевий і доступний матеріал, що при нестандартній обробці стає вигідною альтернативою дорогим сплавам і складам. У XXI столітті, в Університеті Меріленда, створили один з прототипів такого диво-матеріалу – «супер-деревину». Вона міцніша за сталеві сплави, а коштує чи не як тирса.
Команді доктора Лянбин Ху не вперше створювати з деревини щось незвичайне. За останні кілька років вони винайшли прозоре дерево, натрій-іонні дерев’яні батареї та дерев’яні фільтри для води. Тепер розробили технологію надсильного ущільнення деревини, яку легко реалізувати на виробництві.
На першому етапі дерево кип’ятять в суміші з сульфіду та гідроксиду натрію, щоб видалити м’яку гемицеллюлозу й лігнін. Виварена заготівля поміщається під потужний прес, тиск якого руйнує клітинні стінки та ущільнює структуру деревини до стану туго стиснутій маси волокон нанометрової товщини. У порівнянні з вихідним матеріалом вона в десятки разів щільніша, а її міцність збільшується вдесятеро.
В одному з експериментів супер-деревина частково зупинила чергу з кулемета, яка зламала в тріску звичайне дерево. Якщо перед пресуванням надати податливою масі потрібну форму, можна відразу отримувати майже готові деталі – це ще більше здешевлює процес. Але найцікавіше, що при такому підході початкова порода деревини втрачає значення, та можна пускати в хід найдешевші, швидкорослі сорти замість дорогих і рідкісних.
Закінчив магістратуру КПІ за спеціальністю “Інженерія програмного забезпечення.”
Захистив кандидатську за темою: “Проектування дидактичної системи інноваційної підготовки фахівців в області програмної інженерії”.
Працюю і пишу на теми, пов’язані з програмуванням, влаштуванням комп’ютерів і комп’ютерних систем.
