Технологія зв’язку між людським мозком і комп’ютером, яку нам так часто показують у голлівудських фільмах, поки залишається лише фантастичною концепцією. Але деякі великі компанії всерйоз мають намір втілити подібний інтерфейс в реальність. Взяти хоча б Ілона Маска з його Neuralink або Facebook, яка досліджує можливість пов’язати людини і машини в єдине ціле. Управління дослідницьких проектів Міністерства оборони США, DARPA теж зацікавилося цією технологією і навіть вклала гроші в її розвиток.
Кошти DARPA в обсязі 65 мільйонів доларів були розподілені між шістьма перспективними, з точки зору військових, проектами, які входять в програму Neural Engineering System Design (NESD). Офіційно ця програма була анонсована ще в 2016 році, але деякий час знадобилося військовим для того, щоб знайти підходящих виконавців для здійснення поставлених завдань. А основним завданням є створення нейроимплантата, що дозволяє здійснювати зв’язок між комп’ютером і людиною.
Серед обраних виконавців одна приватна компанія і п’ять дослідницьких організацій. Першою фазою проекту стане розробка якогось революційного обладнання для здійснення передачі даних між комп’ютером і людським мозком. Початкові випробування будуть виробляти на тварин і культивованих живих клітинах. Вчені з Браунівського університету займуться розробкою імпланта для кори головного мозку. В цей же час приватна компанія Paradromics розробить інтерфейс з мікроскопічних електродів для стимуляції і зчитування кластерів нейронів.
Інші дослідники займуться пошуком можливості маніпулювання візуальних процесів у мозку. Команда з Колумбійського університету поставила перед собою завдання створити ефективний, але при цьому неінвазивний біоелектричний інтерфейс, здатний передавати сигнал прямо в зорову кору головного мозку. Команда Каліфорнійського університету створить мініатюрний мікроскоп для того, щоб вивчати поведінку нейронів всередині мозку. Співробітники французької Fondation Voir et Entendre планують створити зв’язок між штучною сітківкою і зорової корою мозку, використовуючи оптогенетику. Лабораторія Джона Пірса зосередиться на виготовленні оптичних протезів.
Через один рік програма перейде до другої своїй фазі. Вона передбачає дослідження можливості впровадження створених технологій в людський організм, а також врегулювання юридичних питань і отримання дозволів для подальших випробуваннях на людях.
Закінчив магістратуру КПІ за спеціальністю “Інженерія програмного забезпечення.”
Захистив кандидатську за темою: “Проектування дидактичної системи інноваційної підготовки фахівців в області програмної інженерії”.
Працюю і пишу на теми, пов’язані з програмуванням, влаштуванням комп’ютерів і комп’ютерних систем.
