– Демократія сприяє економічному зростанню, підвищенню життєвого рівня, але вона потрібна нам не тому. В основі демократичної філософії лежить уявлення про людину як про істоту, схильну переслідувати власну вигоду і готовому заради неї наступити комусь на горло. Довіряти йому не можна, перевиховати неможливо, його життя – це війна проти всіх. Єдине, що можна зробити, – прийняти правила, які блокували б явні антигромадські прояви та дозволяли людям якось управлятися з суспільними справами.
Система таких правил передбачає універсальне недовір’я. Вона, а не віра в доброго царя, довела свою ефективність. Ці правила і процедури називаються демократією. Треба дивитися правді в очі. Це невиправні романтики поширюють милостиве своє бачення людської природи на правителів. Мовляв, ті ж не просто так опинилися при владі. Якщо всі люди хороші, то правителі, звичайно, кращі. Вони і чиновників підбирають чесних і безкорисливих… Демократична філософія подібне заперечує. Якщо людина опинилася у владі, це не ознака його високих моральних якостей, а наслідок наполегливості, завзяття, енергії. За таким потрібне око та око, але головне, він повинен знаходитися під постійною загрозою звільнення. А оскільки так просто звільнити його не вдасться (адже він найголовніший), для цього і передбачені вибори. Чесні вибори.
Людині, навіть якщо вона і газет не читає, не треба досконально розбиратися в політиці, щоб прийняти рішення, за кого голосувати. Гроші рахувати вміє? Якщо його економічний стан покращився, він проголосує за партію, що стоїть у влади, а якщо погіршився – за опозицію. Вибере не серцем, а гаманцем.
Можна заперечити: а якщо винні не уряд і президент, а зовнішні обставини – наприклад, світова криза? Але ж будь-який уряд схильне звинувачувати зовнішні обставини, а будь-яка опозиція звинувачує уряд. Здоровий глузд підказує, що істина лежить десь посередині. Так що розумна позиція на виборах – звинувачувати в погіршенні життя уряд і голосувати проти партії влади. Цим вимоги до компетентності вашого сусіда і закінчуються. Все інше зроблять професіонали від опозиції. Вони пояснять людям, в чому помилки нинішнього уряду. Якщо пояснення будуть відповідати самовідчуттю виборців, то опозиція прийде до влади.
Це відбувається не тому, що вона чесніша або розумніша, а тільки тому, що попередники проштрафилися, крали або приймали неправильні рішення. Новим правителям повторювати їх помилки ризиковано, тим більше що попередники знають всі ходи і виходи. Вони тепер самі в опозиції, мовчати не будуть!
Недовіра заважає домовитися між собою і конкуруючих партій. Домовитися можна: сьогодні ти распилишь бюджет на мільярд, завтра я. Але де гарантія, що домовленості будуть виконані, що не розпиляють відразу обидва?
– Дуже незатишний світ демократії. Нікому не можна вірити. І я розумію, чому росіянам не хочеться розлучатися з мрією про доброго царя-президента.
– Але нам пора дорослішати. Відкинути дитячі ілюзії і приймати життя таким, яка воно є.
Закінчив магістратуру КПІ за спеціальністю “Інженерія програмного забезпечення.”
Захистив кандидатську за темою: “Проектування дидактичної системи інноваційної підготовки фахівців в області програмної інженерії”.
Працюю і пишу на теми, пов’язані з програмуванням, влаштуванням комп’ютерів і комп’ютерних систем.
