У всіх месенджерів свій підхід до захисту листування. Одні зберігають чати на своїх чи чужих серверах у відкритому вигляді, інші шифрують тільки секретні чати, а треті пропонують повне шифрування всієї листування. Чий підхід розумніший?
Програми на кшталт WhatsApp і Facebook Messenger пропонують кінцеве шифрування (з боку відправника і одержувача), але їх чати відновлюються при вході в аккаунт з іншого пристрою. Листування зберігається на серверах компаній і може бути відновлена ними за запитом правоохоронних органів або за власним бажанням.
WhatsApp, Viber і Line можуть зберігати листування в незашифрованому вигляді в Apple iCloud і Google Drive, а значить, вона може бути скомпрометована при зломі Apple ID або облікового запису Google. Ці месенджери дають помилкову надію на безпеку і вони підходять тільки тим, хто не обговорює в листуванні ніякої інформації, яку слід було б приховувати від сторонніх.
Telegram пропонує інший підхід. Листування з звичайних чатів зберігається на серверах і може бути відновлена користувачем після видалення програми або залогинивания на іншому пристрої. Секретні чати припускають повну анонімність, їх резервного копіювання не передбачено, і якщо користувач видаляє такий чат, ніхто (включаючи його самого) не зможе відновити та прочитати листування. Як заявляє Telegram, навіть листування в звичайних чатах розосереджена на серверах в країнах з різними юрисдикціями, що запобігає її видачу правоохоронним органам або спецслужбам якої-небудь однієї країни.
Повністю зашифровані месенджери (Signal, Wickr і Довіряю) не роблять резервні копії чатів, тому їх користувачі втрачають всю історію листування при зміні смартфона. Але що гірше — користувачі таких нішевих месенджерів привертають увагу правоохоронних органів, які розуміють, що якщо вони щось приховують, то їм є що приховувати, а значить, вони займаються чимось незаконним. Листування в цих месенджерах не можна перехопити, але можна подивитися на конфіскованих смартфонах.
Виходить, що на ринок месенджерів ділять між собою три види сервісів: ті, що пропонують вдавану безпечність, ті, в яких можна вести безтурботне листування і потаємні розмови, і ті, що повністю приховані від сторонніх поглядів і тим самим привертають до себе увагу.
Закінчив магістратуру КПІ за спеціальністю “Інженерія програмного забезпечення.”
Захистив кандидатську за темою: “Проектування дидактичної системи інноваційної підготовки фахівців в області програмної інженерії”.
Працюю і пишу на теми, пов’язані з програмуванням, влаштуванням комп’ютерів і комп’ютерних систем.
