Ще нещодавно музичні твори були «штучними», справляли величезне враження, викликали емоції, суперечки, а кожне яскраве ім’я на музичному горизонті запам’ятовувались мільйонам. Однак з того моменту, коли музика перейшла в розряд індустрії, коли на перший план вийшов епатаж, скандальність, бажання будь-якою ціною справити враження, коли «співаючі труси», з року в рік виступають під одну і ту ж «фанеру», витіснили зі сцени живе звучання – багато задумалися: а чи не криза це? Невже здавалися нескінченними можливості семи нот вичерпані, і композиторам, музикантам, співакам більше нічого сказати світові? І чи може музика еволюціонувати?
Впровадження в музичний світ електронних технологій значно розширило звичні межі як музичних композицій, так і виконавських прийомів. Однак за нагромадженням цих технологій деколи важко уявити, якою буде музика в майбутньому, якими новими жанрами здивують наших нащадків композитори, які інструменти замінять сьогоднішні гітари, скрипки і роялі? Іх замінять?
Аналітики припускають п’ять можливих шляхів розвитку музики:
1. Колективне створення музичних творів та їх виконання в Інтернеті. Вже зараз є перші позитивні приклади одночасного виконання музики в прямому ефірі, при цьому музиканти ніколи не бачили один одного. В недалекому майбутньому це представляється так: досить музиканту купити гітару, синтезатор або будь-який інший інструмент, вийти в Інтернет з пропозицією пограти разом – і насолоджуватися колективним виконанням, одночасно транслюючи його онлайн.
2. Новий вид звуковидобування і запису музики за допомогою наукових розробок (наприклад, використовуючи котушки Тесла) – Science Art. Сьогодні також є перші цікаві роботи в цьому напрямку. Сюди ж можна віднести інтелектуальні досліди створення комп’ютерної музики на основі законів математики. Але вже зараз зрозуміло, що так звана «матемузика» явно поступається звичайній в красі і мелодійності.
3. Третій шлях, діаметрально протилежний двом першим, передбачає повернення до традиційної класики і популяризації старовинних, недооцінених сучасниками і незаслужено забутих інструментів. До таких шедеврів, наприклад, відноситься маловідомий нині терменвокс – геніальний винахід початку ХХ століття з фантастичним «потойбічним» звучанням, родоначальник усіх сучасних синтезаторів.
4. Створення голографічних шоу, цифрових співаків і музикантів, керованих комп’ютером за допомогою спеціальних програм. Тут ставка робиться, в основному, на видовищність і демонстрацію можливостей електронних технологій, поки ще досить дорогих.
5. Створення інструментів нового покоління з широкими можливостями. Чудові приклади музичних інструментів майбутнього вже сьогодні можна побачити в колекціях Юрі Сузукі, японського художника, винахідника та музиканта-експериментатора. Його концептуальні інструменти, на яких можна грати без нот, – це геніальний синтез наукових технологій та музичного мистецтва. Розробки геніального експериментатора сміли, незвичайні, вони виходять за межі традиційного уявлення про музичних інструментах, способів гри на них. Так, наприклад, одна з його інсталяцій, Beatvox, дозволяє грати з допомогою власного голосу, інший винахід, Colour Chaser, перетворює в звуки намальовані від руки кольорові лінії.
Мрія майстра – створювати доступні для більшості музикантів інструменти і нести свої інноваційні розробки на масовий ринок. Крім того, Сузукі розуміє, що, незважаючи на тягу людей до всього нового і незвичайного, вони все-таки сумують за традиційним «живих» інструментах: гітарі, флейті, саксофону, ціна яких більш доступна, а задоволення від гри на них не зрівняється з управлінням «розумною»
Закінчив магістратуру КПІ за спеціальністю “Інженерія програмного забезпечення.”
Захистив кандидатську за темою: “Проектування дидактичної системи інноваційної підготовки фахівців в області програмної інженерії”.
Працюю і пишу на теми, пов’язані з програмуванням, влаштуванням комп’ютерів і комп’ютерних систем.
