Уоррен Баффет: «Криза породила страх, який паралізував країну»

Найбагатша людина планети — про державу, бізнесі та людському факторі в умовах економічних потрясінь.

Відомий американський мільярдер звернувся з щорічним посланням до акціонерів компанії Berkshire Hathaway Inc. Баффет — основний власник цього гігантського холдингу — щорічно збирає акціонерів у своєму рідному місті Омаха, де знаходиться штаб-квартира компанії, і вимовляє традиційну промову, в якій розповідає про здобутки минулого року та робить прогнози на майбутнє. Цього виступу з нетерпінням чекають не тільки акціонери холдингу і управлінці з Уолл-стріт, але і мільйони інвесторів по всьому світу. Тому що передбачення Баффета збуваються. На цей раз прогноз «оракула з Омахи» на найближчі роки невтішний. На думку Баффета, нинішня криза — найгірший з тих, з якими йому доводилося стикатися, і одужання американської економіки буде йти довго і повільно.

Ведучий інвестор США охарактеризував минулий рік як «руйнівний і спустошуючого» для інвесторів, що працювали з сировиною, нерухомістю, корпоративними та муніципальними облігаціями. Кредитний сектор в країні до кінця 2008 року практично перестав функціонувати. «Країна взяла на озброєння девіз, який я замолоду бачив на стіні ресторани: «Ми віримо в Бога. Інші платять готівкою», — пише Баффет. — До кінця року інвестори вже всіх мастей розгубилися, немов маленькі пташки, які заплуталися в бадминтонной сітці».

«Іпотечна криза, падіння ціни на акції і нерухомість породили страх, який паралізував країну. Падіння ділової активності зростала такими темпами, яких я ніколи ще не бачив. США і багато країн світу стали заручниками порочного кола: страх вів до скорочення ділової активності, а зниження активності породжувало ще більший страх».

На думку глави холдингу, в умовах кризи американці все менше схильні вірити державі і бізнесу і економлять буквально на всьому. «Але система не може працювати без довіри народу, — вважає фінансист, — а виправлення економічної ситуації в країні безпосередньо залежить від дій, які вживатиме уряд».

Незважаючи на «стан страху» і падіння ділової активності, Баффет закликав інвесторів з оптимізмом дивитися в майбутнє. Він нагадав, що США неодноразово переживали важкі часи — це і дві війни в минулому столітті, і Велика депресія 1930-х років, коли безробіття доходила до 25 відсотків, рецесії і паніка на біржах. Однак у важких умовах, зазначив фінансист і один з радників президента з економічних питань, «американська економіка завжди демонструвала свою працездатність і великий потенціал, яким не володіє жодна з економік світу». «Найкращі дні Америки попереду», — вважає він.

При цьому світова криза торкнулася холдинг і самого ведучого інвестора Америки. Компанія Berkshire Hathaway показала найгірший за свою 44-річну історію результат за підсумками 2008 року після того, як в останньому кварталі її прибуток впав на 96 відсотків.

І все ж становище компанії значно більш сприятливе у порівнянні з іншими провідними фінансовими структурами Америки. Зокрема, говорячи про роботу Clayton Homes (вона входить в складі холдингу), що займається нерухомістю, бізнесмен зазначив, що її керівникам вдалося утримати ставки за кредитами на рівні менш ніж 4 відсотки практично для всіх позичальників. Він зіставив відносний успіх «своїх» з невдачами інших фірм, зайнятих в тому ж бізнесі. На його думку, «величезні втрати по іпотечних цінних паперів відбулися здебільшого з-за історично сформованих, а сьогодні вже застарілих моделей, якими користуються в роботі продавці нерухомості, оціночні агентства і інвестори». «Вони, може бути, і були хороші, але на той період, коли ціни на житло зростали помірно і спекуляція нерухомістю була несуттєвою. Ріелтори ж зробили звичну їм модель критерієм для розрахунку можливих втрат при угодах. При цьому вони не врахували той факт, що ціни на житло за останній час підскочили неймовірним чином, практика надання кредитів різко погіршився, а багато покупці вибирають будинку, утримувати які не можуть».

Фінансист вважає, що в країні «не взяли до уваги небезпеку, яка чекає тих продавців нерухомості, які покладаються на винайдені математичні моделі, не враховуючи можливого погіршення положення в економіці і людський фактор».

Баффет з сарказмом відгукувався про тих, хто користується при веденні бізнесу «розрахованими на комп’ютерах моделями» і, перефразувавши відому приказку, порадив: «Стережіться комп’ютерників, формули приносять». До речі, сам мільярдер не користується комп’ютером і навіть рахункової машинкою — всі операції з цифрами він виробляє в розумі. І не інвестує у високі технології.

Відносні, порівняно з конкурентами, успіхи не завадили голові холдингу вибачитися перед інвесторами за вчинені ним помилки. Першою стали великі інвестиції в акції американської нафтової компанії ConocoPhillips, коли ціни на газ і нафту майже досягли піку. Друга помилка — купівля цінних паперів двох ірландських банків, які були придбані за 244 млн доларів і знецінилися майже в 10 разів — до 27 мільйонів.

Тим не менше на тлі нестабільності економіки, загальної паніки і втечі інвесторів з ринку Баффет особисто не справляє враження людини пригнічено: він продовжує вкладати мільярди в прибутковий бізнес і отримує хороші дивіденди. В минулому році, коли вартість акцій на фондовому ринку трималася поблизу десятирічних мінімумів, мільярдер заявив, що «йому подобаються подібні зниження цін у тому випадку, коли є кошти для розширення своїх позицій». «Найкраще для нас в період кризи — це коли гарна велика компанія тимчасово опиняється в скрутному становищі. Ми тут як тут — з пропозиціями купити акції».

Це підхід цього довгострокового інвестора, який приймає ризиковані, але в підсумку дуже прибуткові інвестиційні рішення. Наприклад, Уоррен Баффет вклав 6,5 млрд доларів у компанію Mars, купила виробництво жувальної гумки Wrigley, а на хвилі паніки на Уолл-стріт минулої осені інвестував понад 8 млрд в акції General Electric, які принесли чималий прибуток і в якійсь мірі покрили кризові збитки.

Пояснити, як Баффет вгадує в кожному конкретному випадку, не може ніхто. Сам же інвестор так пояснює своє бачення бізнесу: «Звичайно, є галузі, в яких я мало розуміюся, але я точно знаю, як працюють Gillette, Coca-Cola, wrigley’s. І коли я кажу «знаю та розумію», це означає, що я маю чітке уявлення про те, що ці компанії будуть представляти собою через 10-15 років. Ось що таке — розбиратися в бізнесі».

Є на цей рахунок і переконливі цифри, наведені журналом Business Week: вартість акцій Coca-Cola, куплених Баффетом за 1,3 млрд доларів, зараз становить 13,4 млрд доларів; пакет Gillette, що знаходиться у власності Berkshire Hathaway, подорожчав з 600 млн. до 4,6 млрд доларів, а витрачені на The Washington Post 11 млн доларів тепер перетворилися в один мільярд.

Щоб по-справжньому розбагатіти, великий інвестор повинен побороти в собі прагнення до компромісів і купувати тільки найкраще, вважає Баффет. Сам бізнесмен шукає компанії, які тривалий час демонструють хороші фінансові показники, ефективно управляються і виробляють високоякісні, конкурентоспроможні товари широкого споживання під популярною торговою маркою. Іншими словами — компанії, що забезпечують стійкий приплив грошей, які вони потім інвестують у власний розвиток.

З осені минулого року Уоррен Баффет вклав мільярди в деякі ледь не потонули компанії і банки, розраховуючи з приходом кращих часів зробити на них хороші гроші. Як зауважив один телеведучий, «Баффет вірить в Америку, а Америка вірить тому, що говорить Баффет». Принаймні в минулому він завжди опинявся прав.