Сучасні молоді батьки часто задаються питанням: навіщо дітям вивчати та знати рідну мову? Адже це може й не стане в нагоді у їх житті… Якщо дивитися з точки зору розподілу щасливої долі – стане в нагоді обов’язково!
З давніх часів люди намагалися пізнати істину, докопатися до суті речей в різних сферах свого життя, пояснити механізми та алгоритми життя, вивести закони та правила для його кращого розуміння й організації життєвого простору.
Вивчаючи будь-який предмет або явище, вони сприймали їх як велику цінність, як щось, що має місце в нашому світі, що живе за своїми законами та правилами, знання й розуміння якого дасть їм бажаний ключ до щастя.
Вони вважали, що якщо вони зможуть зрозуміти це, вони зможуть влаштувати для себе та всіх людей в світі щасливе, безбідне, безпечне, спокійне життя. Вони були впевнені, що тоді зможуть побудувати відкрите справедливе суспільство чесних, щирих людей, які живуть у творенні та творчості.
Знання та розуміння мови, її законів та правил, будь-чого й, особливо, рідної мови – це перше та найважливіше, що необхідно людині для будування щасливого особистого життя, своєї сім’ї, своїх рідних і близьких, усіх інших людей, істот і сутностей в нашому світі.
Не знати своєї рідної мови – значить «йти у темряві». А життєвий шлях людини, ми знаємо – не гладка, та не рівна дорога з лавочками для відпочинку…
Бо ж недарма мову називають Душею народу. А що таке Душа? Це те вічне та мудре, що живе в нас. Це той добрий порадник, хто зупиняє нас при невірних кроках, застерігає від помилок, радіє та плаче разом з нами, вичищаючи прикрості та тяжкості життя…
Рідна мова – це хранитель знань і мудрості, адже вона може пояснити нам все – тому що пам’ятає про людину все з самого першого звука, вимовленого ним колись в далекі-далекі часи. У неї, мови, вся наша особиста та спільно пережита історія. У неї зберігаються розум, почуття, пам’ять, все, що колись людина випробувала у своєму багатовіковому, багатотисячолітньому житті. Розумієте, як важливо добре знати мову!
Для мене рідна мова — це українська мова й саме її ми маємо на увазі. Однак, думаю, що так можна сказати про будь-яку національну мову, будь-якого народу.
Закінчив магістратуру КПІ за спеціальністю “Інженерія програмного забезпечення.”
Захистив кандидатську за темою: “Проектування дидактичної системи інноваційної підготовки фахівців в області програмної інженерії”.
Працюю і пишу на теми, пов’язані з програмуванням, влаштуванням комп’ютерів і комп’ютерних систем.
