Комунізм — релігія некромантів

Останнім часом багато хто не може зрозуміти, чому маси людей як в Росії, так і в Україні незалежно від віку, статі та освіти, так радіють анексії Криму й відродженню СРСР? Звідки у освічених, розумних, сучасних людей, багато хто з яких не раз бував за кордоном, така ірраціональна ненависть до України та до Заходу?

Що поганого зробив Захід Росії? Під час другої світової Америка була союзником СРСР і надавала значну допомогу. Вся російська еліта купує нерухомість на Заході й відправляє туди вчитися своїх дітей. Вся Росія користується західними товарами. Звідки ця ненависть?

Тим більше, зараз вже добре відомо, до чого призводить влада комуністів. Десятки мільйонів жертв, табори, тортури, мракобісся, страх, війни, голод, злидні… Звідки це все? Навіщо? Це ж невигідно, нераціонально та самовбивчо. Та й просто суперечить здоровому глузду, в кінці кінців!

Все так. Але факт залишається фактом: за неповні півроку в Україні було скоєно злочинів більше, ніж за всю історію її незалежності. Сотні загиблих, тисячі поранених, скалічених та потерпілих. Вбивства, тортури, захоплення заручників, підпали, військові дії, захоплення територій, державних установ.

Тому ми не будемо жахатися й дивуватися, а спробуємо знайти причину такої ірраціональної поведінки величезних мас людей, використовуючи метод Шерлока Холмса. Адже це справжня загадка, гідна великого сищика, погодьтеся.

Відкиньте все неможливе, те, що залишиться, і буде відповіддю, якою би неймовірною вона не виявилась.

Шерлок Холмс

Отже, сядемо в затишне крісло, запалимо ароматну трубку й почнемо аналізувати факти, адже емоції ворожі чистому мисленню.

Відродження СРСР, або пожвавлення мертвих

Радянська символіка, патріотичні пісні радянського періоду, портрети Сталіна, захист пам’ятників Леніну, георгіївські стрічки дають всі підстави говорити саме про відродження СРСР з його ідеями світового панування й поступового приєднання країн у якості республік. Не Росії, а саме СРСР, де “свій-чужий” визначався не за національною, а за ідеологічним принципом.

Здавалося б, мотивація лежить на поверхні: реванш за розвал Союзу, програш в Холодній війні. Але Союз не був переможений злісними ворогами в війні, як Німеччина в Першій світовій. Навпаки, він ніби сам переміг Німеччини у 1945 році. Й розвалився сам по собі, просто тому, що система виявилася нежиттєздатною. А нудьгувати по гонці озброєнь та величезним витратам на ВПК замість соціальної сфери, будинків, автомобілів і яхт теж якось дивно, по меншій мірі.

На кого ж тут ображатися? Кому мстити? Лібералам Гайдара, Чубайса і Коха? Березовському? Горбачову? Але якщо хтось і винен у розвалі СРСР, так це його керівники, тобто ЦК КПРС. Адже саме вони вели країну в світле майбутнє та обіцяли побудувати комунізм до 1980 року.

70 років будували комунізм, розвалили країну, знищили десятки мільйонів людей, безнадійно відстали від Заходу. Здавалося б, повне банкрутство. Але чомусь комуністів ніхто не звинувачує, а навіть навпаки, всіляко заохочують на державному рівні. Хочуть дати спробувати ще раз.

Росія після Лютневої революції мала всі шанси стати провідною світовою державою. До революції Росія проклала залізничних колій по довжині більше, ніж СРСР за весь час свого існування, була електрика, зароджувався середній клас, прогрес йшов швидкими темпами та в потрібному напрямку.

Припустимо, в минулому сталася помилка, й після Жовтневого перевороту країна занурилася в пучину мракобісся, що призвело до жахливих жертв, геноциду власного населення та відставання від західних країн на десятки років.

Тому можна було б зрозуміти ідею відродження дореволюційної Росії. Навіть з реконструкцією монархії. Але чи можна вважати розумним і виправданим відродження СРСР? Вочевидь ні.

Й тим не менш, ми спостерігаємо саме відродження СРСР. Значить, на це є причина. Яка ж? Кому насамперед вигідний ренесанс Союзу? Найімовірніше тим, хто був елітою в СРСР, тобто номенклатурі — особливій касті обраних, яка нікуди не поділася після розпаду Союзу, а опинилася знову на високих посадах. Називатися вони можуть як завгодно, Єдина Росія, наприклад. Суть залишається незмінною, та методи теж.

Якщо якийсь факт йде врозріз з довгим ланцюгом логічних висновків, значить, його можна витлумачити інакше.

Шерлок Холмс

Багато хто помилково вважає комунізм політичною партією, або навіть економічним ученням. Але кожен, хто уважно подивиться на ідеї комунізму зрозуміє, що це не так. А що ж це тоді таке, якщо не політична партія?

Комунізм — це релігія. Як тільки ми скажемо, що комунізм — це релігія, все відразу стане на свої місця. А якщо почнемо вивчати питання, то виявимо, що це релігія не проста, а окультна та містична.

А тепер почнемо розбиратися по порядку.

Навіщо комуністам Світова революція

Карл Маркс вважав, що комуністична революція повинна бути світовою. Ленін теж вважав, що комуністична революція повинна бути світовою. Всі лідери Комуністичної партії у всі часи чудово розуміли, що революція повинна бути світовою.

Чому? Звідки така однодумність? Чому не можна взяти будь-яку країну, побудувати в ній комунізм, та жити собі поживати, на заздрість всім іншим? А просто тому, що це неможливо. Не можна просто так взяти, й побудувати комунізм в окремій країні, маючи капіталістичне оточення. Комуністи це відмінно розуміли.

Капіталізм не потрібно насаджувати спеціально. Не потрібно вірити в капіталізм, щоб розуміти свою вигоду. Кожна людина сама розуміє, що значить власність. капіталізм стоїть на приватній власності та недоторканності особи. Капіталізм — це закони природи.

Капіталістична держава має тільки дві функції:

• захистити своїх громадян;
• дати своїм громадянам можливість чесно працювати.

Всі інші проблеми люди вирішать самі. Досить просто не втручатися в їхнє життя, не вказувати їм що, як та коли робити. В державі мільйони, десятки, а може бути, й сотні мільйонів людей. Кожен з них щось вміє, щось вивчав, як фахівець. Так нехай вони застосовують свої знання та досвід на користь собі й своїй країні!

Чесно працюй і заробляй — ось і вся капіталістична “ідеологія”

А от комунізм за своєю економічною суттю суперечить законам природи. Приватної власності при комунізмі немає. Все має належати всьому суспільству, всьому народові. Це в теорії. Але насправді, якщо багатства не належать нікому конкретно, вони належать державі. А що таке держава? Це державні структури та органи, іншими словами — бюрократія.

Але бюрократія не в змозі ефективно управляти економікою. Бюрократ залежить тільки від свого начальства. Він не хоче брати на себе зайву відповідальність, проявляти ініціативу, вводити щось нове, ризикувати, економити та заробляти.

Чим більше націоналізації, тим більше треба чиновників для управління усуспільненим господарством, тим гірше працює економіка, тим бідніша країна, тим більше людей голосують ногами. Гігантське господарство вимагає гігантської армії бюрократів для управління.

В результаті соціалістичне суспільство швидко бідніє, а найбільш розумні громадяни біжать туди, де над ними не буде бюрократа, де є можливість працювати самостійно, не підкоряючись інструкціям людей, що розбираються в питанні набагато гірше за нього самого.

Будь-яке втручання держави, тобто бюрократії, в економіку завершиться корупцією, злодійством, хабарництвом, розкраданням природних ресурсів, концентрацією влади та багатства в руках небагатьох, відкритим бандитизмом, економічним та культурним застоєм, загниванням і крахом.

Якщо держава починає давати людям вказівки, що й як робити, якщо люди працюють з-під палиці, то довго така держава не протягне. Її обійдуть конкуренти — інші держави. Капіталістичні.

Тому державі доводиться застосовувати заходи, щоб утримати своїх громадян, будувати берлінські стіни, розстрілювати втікачів, брати в заручники їхні сім’ї, садити в табори, створювати колосальну армію стукачів і донощиків, встановлювати Залізну Завісу, обмежувати інформацію, запускати машину пропаганди.

Все це ми бачили в Радянському Союзі, Північній Кореї та у будь-яких державах, де немає приватної власності. Див не буває, й у комуністичного режиму просто немає іншого виходу крім геноциду власного народу.

Але поки соціалістична держава знаходиться в капіталістичному оточенні, всі ці заходи можуть лише відтягнути неминучий крах. Тому потрібно зробити так, щоб тікати було нікуди. Щоб весь світ став соціалістичним! Саме тому так важлива світова революція. Це питання виживання для комуністичного режиму.

Комунізм і християнство — близнюки-брати

Уявлення про Бога — це химера звироднілої цивілізації. Її треба зруйнувати. Її треба знищити

Карл Маркс

Ніяких об’єктивних переваг комунізму перед капіталізмом немає. Як же бути більшовикам, якщо вони хочуть утримати владу? Вихід один: зробити так, щоб в комунізм потрібно було просто вірити. А значить, перетворити його в релігію.

Релігійне мислення як опора влади

Релігійне мислення не переслідує мети пізнання світу, а має в першу чергу психотерапевтичне значення: розраду, надію. Таке мислення стає найбільш популярним у важких умовах життя: війна, голод, злидні. Для релігійного мислення характерно відсутність практичного застосування результатів мислення, а також принципів критичності та достовірності.

Критика допускається тільки у відношенні релігійних постулатів іншого віросповідання, єресі, сектантства, але не свого власного. Намагатися ж переконатися в адекватності свого вчення заборонено під загрозою звинувачення у єресі, оскільки воно розглядається як послане згори.

Саме так йшли справи у Радянському Союзі, так вони йдуть у всіх країнах з тоталітарним режимом, наприклад, у Північній Кореї. Інакомислення карається, пізнання теж, залишаються тільки догми. Забороняються книги, фільми та вільна комунікація. Навіть вибирати статевих партнерів самостійно вони не можуть. Між іншим, в Північній Кореї це вже реалізовано.

Комунізм замість християнства — вирішення питання

“Ці народи будуть служити Вавилонському цареві 70 років”

(Єремія 25:11)

Як відомо, будь-який новий культ базується на старому. Більшовики не стали вигадувати велосипед. Їх вчення практично повністю збігається з християнством. Саме тому комуністичні ідеї так швидко та міцно лягли на добре підготовлені душі обивателів.

Дивіться самі, як була зроблена підміна християнських духовних цінностей з релігійних на комуністичні.

Христос-месія — Ленін. Христос воскрес, і Ленін вічно живий. Ленін приніс людям вчення Маркса.

Апостоли — соратники Леніна. В залежності від ситуації їх склад змінювався від “святих” до “ворогів народу”.

Свята трійця — Маркс, Енгельс, Ленін. Просто так Бог зникнути не міг. Тому Святу трійцю підмінили новою: Бог-батько — Маркс, месія — Ленін, ну а духом святим був мабуть Енгельс. Їх так і малювали втрьох.

Біблія — “Маніфест комуністичної партії” Маркса і Енгельса.

10 Заповідей — Заповіти Ілліча.

Священики — комісари. Щоб нести світло нового вчення в маси, священиків розстріляли й загнали в концтабори, а замість них з’явилися комісари.

Царство небесне, рай — світле майбутнє, комунізм. Християнин не міг потрапити в рай живим, а ось комуністи обіцяли рай на землі, й дуже скоро.

Храм божий — Червоний Куточок. Оформлявся іконами (портретами та бюстами Леніна й інших вождів).

Натільний хрест — піонерський галстук, зірка, значки жовтенят, комсомольців. Краватка раніше називалась “Юдин зашморг” й була сатанинським символом (трикутник з вершиною, зверненою вниз), ну а про пентаграми й говорити не доводиться.

Цей символ вже відроджується в Росії цілком офіційно. Ось церемонія  на 18 травня 2014 року.

Для посилення сакрального ефекту ритуал посвяти в піонерибув зроблений максимально близько до зиккурату-Мавзолею на Червоній площі (про зиккурат і його роль див. далі). Звернемо увагу на старого упиря, він прямо труситься, в надії отримати нову енергію – справжній зомбі.

Ікони — портрети, погруддя та пам’ятники Леніну й іншим вождям. До недавніх пір, гіпсова голова вождя була обов’язковим атрибутом будь-якого громадського місця. Крім того, всі урочисті заходи проходили незмінно біля пам’ятника вождеві, а найважливіші заходи — у Москві, безпосередньо біля самої мумії.

Обряди й таїнства — прийом в жовтенята, піонери, комсомольці, партію. Всі обряди обов’язково супроводжувалися ритуальними словами (молитви, мантри), отриманням священних символів віри. Квіти до пам’ятника Леніна приносилися з обов’язковим поклоном, згадкою що Ленін живий, й хвалебними воздаяннями.

Молитва — постійне прославлення вождя. Від молитви як такої (прохання, адресованої до вищих сил) комуністи все ж відмовилися. Але з усіх куточків країни, кожен носій віри повторював що молодий Ленін, Ленін — живий, Ленін вказує нам дорогу. Скоріше, це не молитва, а мантра або заклинання.

Святі, великомученикі — герої революції, піонери-герої, звання Героя посмертно. Зараховувалися до “лику святих”.

Воскресіння Христове — мумія Леніна. Одночасно є доказом безсмертя Леніна й символом поклоніння (як святі мощі).

Хрест — п’ятикутна зірка (пентакль). На ранніх комуністичних плакатах зірка неухильно дивиться променем вниз, та знаходиться в колі. Зараз цей символ можна побачити на шиї у будь-якого сатаніста як обов’язковий атрибут занепалого ангела, або занепалої зірки.

Орден Червоного Прапора, весь напханий сатанинською символікою, включаючи перевернуту пентаграму, був прикріплений до френчу Леніна відразу після поміщення його в Мавзолей. Дивно те, що він не був нагороджений. Цей орден належав Кларі Цеткін.

Хресний хід — демонстрації.

Хрестові походи — завоювання нових земель, приєднання нових республік.

Собори патріархів — З’їзди ЦК КПРС.

Церковна служба — партзбори, що проводяться за певним ритуалом і супроводжуваються обов’язковим вихвалянням Леніна та керівної ролі партії.

Список можна продовжувати. Практично скрізь ми легко знайдемо аналогію з християнством.

Добре, більшовики перетворили своє комуністичне вчення в релігію. І далі що? Адже те ж християнство є основною релігією в Європі, в Америці, й нічого! Народ після революції був темний, треба ж було якось їм управляти, що ж тут такого страшного.

Вірно. Але комуністична релігія не була релігією. На підставі цілого ряду дивовижних і дивних фактів можна припускати, що це було таємне, містичне вчення, окультне знання, яке не тільки не має нічого спільного з Богом, але навпаки, богоборницьке. А що здавна протиставлялося Богу, і хто був його головним ворогом?

Хто або що допомагає більшовикам?

Питання, яким чином більшовикам вдалося перемогти в Громадянській війні та утримати владу після її завершення, само по собі заслуговує серйозного дослідженнятаі окремої статті. Не заглиблюючись у цю дуже цікаву тему, можна сказати, що ситуація була більш ніж складною: проти більшовиків не воював тільки ледачий, починаючи з білополяків і закінчуючи бароном Врангелем.

Знищення всіх старих інститутів влади, розруха, голод, що панували в країні, Червоний терор, розкуркулення та інші вкрай непопулярні методи більшовиків ніяк не могли сприяти їх популярності.

Всупереч назві, чисельність самих більшовиків була дуже незначною. Це дуже характерно для них: перевертати все догори ногами. З плином часу створюється архетип: “більшовики” — значить їх було більшість.

Насправді відразу після Лютневої революції більшовики складали меншість у Радах, нараховуючи всього лише близько 24 тис. членів (у Петрограді — тільки 2 тис.), а на I З’їзді Рад (червень 1917 р.) більшовики отримують всього 12% мандатів.

Фактично, більшовики з самого початку прийшли в Росію в якості окупантів. У них не було завдання зробити життя громадян СРСР кращим. Навпаки, їм вдалося перетворити населення в справжніх зомбі, людожерів в буквальному сенсі слова. Випадки канібалізму були поширені не тільки під час Голодомору на Україні, але і голоду в Поволжі, та в період блокади Ленінграда.

У той же час, коли озвірілі зомбі пожирали один одного, комуністична номенклатура ні в чому собі не відмовляла та чудово забезпечувалася якісними продуктами, в тому числі ікрою. Більшовики розглядали Росію виключно як плацдарм Світової революції.

Яким чином купка навіть дуже добре організованих і згуртованих більшовиків зуміла захопити та втримати владу у величезній країні? Підтримки з-за кордону більшовики теж не мали ніякої. Як вдалося творити жахливі злодіяння в небачених масштабах протягом десятиліть? Як так вийшло, що величезний і далеко не самий покірний народ був перетворений в стадо зомбі, що слухняно поїдає своїх дітей поруч з горами зібраного ними ж зерна?

І тим не менш, результат нам відомий: вийшло.

Отже, можна припустити, що в руках більшовиків виявилися якісь сили, які допомогли їм утриматися у влади. У них було щось таке, що змусило десятки мільйонів чоловік раптом відчути, що вони готові на все заради товаришів що сидять в Кремлі і світової революції, відмовитися від своїх національних коренів, й не тільки покірно виконувати нелюдські накази, але і робити це з радістю та захопленням.

Можна помітити, що переломний момент настав після смерті Леніна в 1924 році. До цього осередки опору існували повсюдно, а влада більшовиків була під великим питанням. І раптом, як за помахом чарівної палички, все закінчилось: народ повалив на військові паради та демонстрації, радянська інтелігенція приєдналася до загального свята й кинулася оспівувати перемогу соціалізму.

Спроби пояснити цей феномен репресіями та пропагандою не витримують критики. По-перше, в той час не існувало телебачення як інструменту масового впливу на людей. А через газети інформація доходила значно гірше, особливо враховуючи, що далеко не всі були грамотними. У той же час чутки про звірства чекістів у процесі продрозкладки розходилися миттєво.

По-друге, англосакси завоювали Ірландію майже 800 років тому, асимілювавши ірландців за всіма правилами: заохочуючи міжнаціональні шлюби, з малоліття віддаючи дітей до школи, де з них ліпили “англійців”, й так далі. У підсумку ірландці навіть язик свій забули. Але чи стала Ірландія Англією? Ні, так і не стала. Нічого не змогла зробити пропаганда ні з Ірландією, ні з Шотландією, у якій донині розмовляють про автономію.

По-третє, дія невідомої сили поширилося навіть на білоемігрантів, перетворивши колишніх бойових командирів в стадо пацифістів, що дуже швидко забули всі плани на повернення в Росію. Факт дивовижний: як російська еліта, яка мала і гроші, і вплив, так просто відмовилася від реваншу?

Не секрет, що на відміну практично від всіх націй, росіяни за кордоном не об’єднуються та не допомагають один одному. Ми бачимо, як російський народ у величезній більшості раптово став вважати себе радянським. Злодіяння, створені більшовиками над одноплемінниками, перестали хвилювати людей. Спогади і мемуари повні реальних свідчень, коли посаджені в табори люди зберігали там беззавітну віру і любов до Йосипу Сталіну.

Навіть пройшовши всі кола табірного пекла та вийшовши на свободу, багато з них залишалися найщирішими комуністами й навіть сталіністами. Російський народ, в більшій мірі, ніж всі інші народи експлуатувався в СРСР, і сьогодні демонструє дивовижну, абсолютно незрозумілу прихильність комунізму, “ленінізму” та радянської ідеології.

Однією пропагандою пояснити це явище не можна. Тому природно було б припустити, що ми маємо справу з якоюсь масової обробкою свідомості російського народу, в результаті якої було блоковано почуття племінний солідарності, а разом з цим з’явилося відчуття пасивності, відчуженості, байдужості.

Тільки фантастична методика могла дати такий результат. Може бути, тут було задіяно щось інше, ніж пропаганда? Може бути магія якась? Чи таємні знання, що дають владу над людьми?

Чи можна масово впливати на психіку людей?

Ми знаємо, що прецеденти такого впливу на людей бували, й не раз.

Група послідовників преподобного Джима Джонса заснувала в джунглях Гайани “зразкову” комуну. Як би те ні було, 17 листопада 1978 року 909 членів секти Джонса “Народний Храм”, включаючи 270 дітей, вчинили масове самогубство.

Винесли чан фруктового пуншу з ціанідом і снодійним. Джонс наказав своїм людям пити, повідомивши, що скоро їх атакує ЦРУ й що було б краще померти смертю революціонерів. Дорослі члени групи примушували дітей пити першими, а потім пили цю суміш самі.

У жовтні 1994 року п’ятдесят три члена апокаліптичного “Ордену Сонячного Храму” померли від серії вибухів та пожеж у Канаді та Швейцарії. Їх лідер, Люк Журе, бельгійський лікар-гомеопат, вірив, що життя на цій планеті ілюзія й вона продовжиться на інших планетах. У грудні 1995 року ще шістнадцять членів “Сонячного Храму” були знайдені мертвими у Франції.

19 березня 1995 року п’ять членів культу “Аум Сінрікьо” розмістили сумки, з яких поширювався отруйний газ зарин, в найбільшому у світі метрополітені, що викликало в підсумку смерть дванадцяти і отруєння більше п’яти з половиною тисяч чоловік.

Члени секти “Аум Сінрікьо” платили за сім тисяч доларів на місяць, щоб носити PSI, тобто Perfect Salvation Initiation (“Прилучення до ідеального порятунку”). Що таке PSI? Це шапочка, покрита проводами і електродами, що посилає 6-вольтові удари (3 вольта для дітей) струму, щоб синхронізувати мозкові хвилі носія з хвилями Майстра Секо Асахари. Деякі з членів секти “Врата Небес” кастрували себе, бажаючи потрапити в Царство Боже.

Чим же могли скористатися більшовики для досягнення своїх цілей? Є думка, що в якості психотропної зброї використовувався Мавзолей Леніна.

Мавзолей Леніна — зіккурат “Престолу Сатани”

Одним з основних сакральних символів комунізму є Мавзолей Леніна. Зовні Мавзолей побудований за принципом древніх вавілонських капищ, з яких найвідоміший — Вавилонська вежа, згадувана в Біблії. У книзі пророка Даниїла, написаної в VII столітті до Різдва Христового, йдеться: “Був у вавілонян ідол по імені Вил”. Чи Не правда, дивне співпадіння з ініціалами В. І. Леніна?

Мавзолей є точною копією храму Уїтцилопочтлі — головного бога ацтеків, розташованого на вершині Піраміди Місяця в Теотіуакані (Teotihuacan). Уїтцилопочтлі, за легендою, одного разу пообіцяв ацтекам, що приведе їх у благословенне місце, де вони стануть його обраним народом. Це сталося за вождя Теночі: ацтеки прийшли в Теотіукан, вирізали тольтеків, що жили там, й на вершині однієї з зведених тольтеками пірамід побудували капище Уїцилопочтлі, де й дякували свому племінному богу людськими жертвопринесеннями.

Звідки взявся проект Мавзолею?

Перший Мавзолей, зроблений за тиждень за проектом архітектора А. В. Щусєва, що ніколи не будував нічого подібного, представляв собою усічену ступінчасту піраміду, до якої з двох сторін примикали Г-образні прибудови з драбинами. Відвідувачі спускалися по правих сходах, обходили саркофаг з трьох сторін та виходили по лівих сходах. Через два місяці тимчасовий мавзолей був закритий, й почалося будівництво нового дерев’яного Мавзолею, яке тривало з березня по серпень 1924 року.

З безлічі запропонованих проектів нового Мавзолею не пройшов ні один. Перевага знову була віддана зиккурату Щусєва. Другий Мавзолей представляв собою велику (висота 9, довжина 18 метрів) усічену ступінчасту піраміду, сходи тепер були включені в загальний об’єм будівлі. Проект саркофага для тіла був розроблений архітектором К. С. Мельниковим.

Третій Мавзолей, який був відкритий у жовтні 1930 року й стоїть донині, спроектував той же архітектор Щусєв. Як розповідав сам архітектор, йому було доручено точно відтворити в камені форму дерев’яного Мавзолею. Але звідки Щусєв знав, як потрібно будувати зіккурат? Може бути, йому хтось допомагав? Відомо, що Щусєва консультував спеціаліст по культурах Месопотамії Ф. Поульсен.

Є думка, що архітектор Щусєв взяв за основу проекту цього надгробного пам’ятника Пергамський вівтар, або, як його ще називають — “Престол Сатани”. Згадка про нього зустрічаються вже в Євангелії, де Христос, звертаючись до людини з Пергама сказав наступне: “…ти живеш там, де престол сатани” (Одкровення.2,13).

Довгий час про “Пергамський Вівтар” було відомо в основному за легендами — зображення не було. Коли ж були знайдені зображення так званого “Пергамського вівтаря”, виявилося, що це точна копія храму для Уїцилопочтлі.

Консультант, що “допомагав” Щусеву будувати зіккурат, добре знав, як має виглядати потрібне замовнику спорудження й без жодних розкопок глиняних табличок. Звідки такі пізнання?

Більшовицьку партію на будівництві Мавзолею представляв міністр оборони Ворошилов. Чому не міністр фінансів та сільського господарства? Зрозуміло, що подібний начальник лише прикривав реальних керівників. Рішення про бальзамування вождя було прийнято Феліксом Дзержинським, всесильним керівником політичної поліції. В цілому саме відомство політичного контролю й розшуку, а не архітектурне управління керувала процесом будівництва.

Мумія Леніна — магічний бовван?

З точки зору месопотамської містики тіло Леніна схоже на терафим – культовий об’єкт, спеціально законсервований й той що використовується для духовних потреб. Сама усипальниця для тіла – явно не місце, що забезпечує спокій.

Вавилонські халдеї практикували так зване “творіння терафима” — магічного артефакту, покликаного давати своєму хазяїнові владу над своїми підданими. Технологія створення домових божків, ясна річ, покрита таємницею. Але відомо, що терафимом Віла (головного бога вавилонян, для спілкування з яким і була побудована вежа) була спеціально оброблена голова рудого чоловіка, запечатана в кришталевий купол. Час від часу до неї додавалися й інші голови.

За аналогією з виготовленням домових божків в інших культах (Вуду та деяких релігій Близького Сходу) всередині забальзамованої голови (у роті або замість вилученого мозку) швидше за все була поміщена золота платівка, швидше за все у формі ромба, з магічними ритуальними знаками.

В ній криється вся міць терафима, що дозволяє його господареві взаємодіяти з будь-яким металом, на якому тим або іншим способом були накреслені певні знаки або зображення всього терафима. Через метал що перебуває з ним у контакті людини як би перетікала воля господаря терафима: під страхом смерті змушуючи своїх підданих носити на шиї “ромбики”, цар Вавилона в тій чи іншій мірі міг контролювати їх власників.

На користь цієї теорії свідчать наступні факти:

• в голові мумії є щонайменше порожнина — мозок навіщо-то до сих пір зберігається в Інституті мозку;
• голова вкрита поверхнею з особливого скла;
• голова лежить в самому нижньому ярусі зіккурату, хоча логічніше було б виставити її кудись нагору. Підвал у всіх культових установах завжди використовується для контакту з істотами світів Пекла;
• руки мумії складені певним чином: ліва витягнута вперед, як би беручи енергію, права стиснута в кулак;
• зображення голови (погруддя) були розтиражовані по всьому СРСР, включаючи піонерські значки, де голова була поміщена в багатті, тобто відображена під час класичної магічної процедури спілкування з демонами Пекла;
• замість погонів в СРСР навіщось ввели “ромби”, які потім змінили на “зірочки” — такі ж, що горять на баштах Кремля та які використовувалися вавилонянами в культових церемоніях спілкування з Вілом. Схожі на ромбики та зірочки “прикраси”, що імітують золоту платівку усередині голови під вежею, носили й у Вавилоні — їх у множині знаходять при розкопках;

Крім того, в магічних практиках Вуду та деяких релігіях Близького Сходу процес “творення терафима” супроводжується ритуальним вбивством — життєва сила жертви повинна була перетекти в боввана. У деяких обрядах частини тіла жертви так само використовуються, наприклад, під скляний саркофаг з терафимом замуровується голова жертви.

Ми не можемо стверджувати, що під головою мумії в зиккураті на Червоній площі так само щось замуровано, проте існують свідчення, що стверджують, що такий факт має місце: в зиккураті лежать голови ритуально вбитого царя і цариці, а так само голови ще двох невідомих людей, убитих влітку 1991-го року — часу “передачі влади від комуністів до “демократів” (таким чином боввана як би “оновили”, посилили).

Сама Кремлівська Стіна також перетворена у грандіозну гробницю. Старовинний ритуал, що відноситься до Магії Смертної Сили полягає в тому, що для укріплення замку чи фортеці в стіну замуровувалися люди, часто живі. Така фортеця не руйнувалася а ворог не міг її взяти, бо душі покійників стерегли фортецю.

Якщо подивитися на схему Кремля, то добре видно, що будівля Радміну СРСР практично зі всіх сторін оточена цвинтарями: кладовище біля Кремлівської стіни та Мавзолей, поховання царів в Архангельському соборі, усипальниця Патріархів в Успенському соборі й могила Невідомого солдата.

 

В стіну Червоній площі вмуровані: з лівого боку 71 урна з прахом, з правого боку 44 урни з прахом. Найсильніші душі Росії, не тільки політики й військові, але й вчені ітаписьменники Максим Горький, Курчатов Ігор Васильович, Корольов Сергій Павлович, Жуков Георгій Костянтинович, Дзержинський Фелікс Едмундович та ін. Поховано біля Кремлівської Стіни:

Там же знаходиться кілька братських могил борців революції. Загальна кількість похованих за різними джерелами від 400 до 1000 чоловік.

Як влаштований Мавзолей і як він працює?

Написані тисячі робіт, що не залишають сумнівів в особливому впливі цієї споруди. Зрозуміло і звідки запозичена техніка – з Давнього Межиріччя та Вавилонії. Мавзолей – точна копія зиккуратів Межиріччя, з кімнатою нагорі, обрамленої колонами, в якій, за поняттями жерців Вавилона, відпочивали їх демонічні покровителі. Більш того, мармур для Мавзолею був привезений з Месопотамії (сучасний Ірак).

Цілком ймовірно що Мавзолей – це не що інше, як психотропна зброя, система масового придушення свідомості. Але як зіккурат “працює”? Які наслідки його впливу? Спробуємо припустити, які принципи закладені в його роботу.

Конструктивно будівля виконана на основі залізобетонного каркасу з цегляним заповненням стін, які облицьовані полірованим каменем. Довжина мавзолею по фасаду – 24 метри, висота – 12 метрів. Верхній портик зміщений до кремлівської стіни. Піраміда мавзолею складається з п’яти різновисоких уступів.

Підземна частина капища опускається в Червону Площу на глибину 6-ти поверхового будинку. Під трибуною капища влаштований зал засідань та відпочинку більшовицьких правителів. Тут розташований буфет з наїдками та хорошими винами, більярдна й кімната охорони.

Для функціонування лабораторій і маніпуляцій з трупом, передбачений вантажний ліфт, на якому мумію опускають на потрібний поверх для виробництва регламентних, профілактичних та косметичних робіт, потім доставляють її на робочу позначку.

• загальна висота 36 метрів, з них 12 м, висота Мавзолею і 24 м, висота – лабораторного комплексу
• кут нахилу граней 45 градусів
• кут нахилу ребер 35 градусів
• підошва -прямокутник з розмірами 72 х 72 м
• розрахункова діагональ підстави 102 м

Якщо Мавзолей вийняти з землі й поставити на її поверхню, його висота буде з 10-поверховий будинок.

Відвідувач потрапляє в Мавзолей через головний вхід і спускається по лівіх сходах триметрової ширини в траурний зал. Зал виконаний у формі куба (довжина межі 10 метрів) зі ступінчастою стелею. Відвідувачі обходять саркофаг з трьох сторін по невисокому подіуму, залишають траурний зал, піднімаються по правій сходах і виходять з мавзолею через двері в правій стіні.

Звернемо увагу: стеля Мавзолею теж ступінчаста, як і зовнішня піраміда. Це контур в контурі, що працює за типом підсилюючого трансформатора. Сучасними приладами показано, що внутрішні кути затягують інформаційну енергію із зовнішнього простору, а зовнішні її випромінюють. Тобто, стеля усипальниці вбирає енергію, а сама верхня надбудова – випромінює (там кілька десятків коротких зовнішніх кутів-ребер).

Для роботи цього пристрою потрібна енергія. Вона береться або з землі в крапці перетинання ліній сітки Хартмана, або від зовнішнього джерела – людей. Розташування Мавзолею на Червоній Площі, буквально просочене стародавніми силами, і проходження величезної маси людей у якості відвідувачів Мавзолею, а також на демонстраціях забезпечує колосальний потік енергії. У 1924-1989 роках мавзолей відвідали понад 100 млн. чоловік (не рахуючи учасників парадів і демонстрацій) зі всього СРСР. Ця енергія модулюється мумією в Мавзолеї, а випромінюється з щілин нагорі.

Природно, зіккурат не передає радіохвилі, як антена. Але фізиками доведено, що радіохвилі, звукові хвилі та хвилі в рідини мають багато спільного, У них одна основа – хвиля. Тому принципи роботи всіх хвильових пристроїв однакові, будь то хвилі звуку, світла або хвилі якогось незрозумілого випромінювання, яке сьогодні для зручності називають енергоінформаційним.

Роздивляючись карту в режимі супутника, можна побачити обриси контурів електричних контактів резонаторів. З обох боків Мавзолею розташовані 2 лінії-вібратори простого диполя.

Можна так само припустити, що ці вібратори опромінюють трикутну будівлю, яка вершиною направлена строго на схід. Неважко помітити, що з правого боку від Мавзолею знаходиться ГУМ з великою кількістю народу.

При уважному погляді на ГУМ, неважко помітити, що він нагадує 3-х елементний хвильовий канал, де самий далекий від Мавзолею ряд є рефлектором, середній вібратором і самий ближній – директором, направляючи енергію на Мавзолей. Самий дальній ряд ніяк не пов’язаний з першими двома.

Але на цьому дивацтва не закінчуються. У Мавзолеї є ще й “інший кут”. Насправді це навіть не кут, а три кути: два внутрішніх, втягуючих енергію подібно чаші, та третій – зовнішній. Він ділить виїмку навпіл, прямуючи зовні подібно шпильці. Такий кут добре видно на плані Престолу Сатани.

Це більш ніж оригінальна архітектурна деталь, причому деталь абсолютно несиметрична – він один, такий потрійний кут. І він спрямований на натовп, що маршируює до Мавзолею. Такі дивні потрійні кути називаються сьогодні психотропними пристроями.

Принцип простий: внутрішній кут (наприклад, кут кімнати) втягує якусь гіпотетичну інформаційну енергію, зовнішній кут (наприклад кут столу) – випромінює. Про яку енергію йде мова – ми сказати не можемо. Ніхто не може, фізичні прилади поки її не реєструють.

Але органічна тканина до такої енергії більш ніж чутлива, та й не тільки органічна. Всім відомий древній як світ прийом ставити в кут дитину, яка занадто активна, Чому? Тому що кут забирає надлишок енергії якщо там побути недовго.

Відомі також ефекти піраміди – м’ясо що не гниє а муміфікується, самозагострювальні леза… А піраміди – це ті ж кути. Ті ж кути використовуються й й психотропних приладах, тільки там є ще й оператор – людина, що керує процесом та підсилює потужність приладу багаторазово.

Ми не знаємо, як саме діє цей механізм. Можливо, цього не знали й халдеї-більшовики. Але вони були практиками, та могли просто використовувати таємні знання, як можна використовувати радіо й телебачення, не розуміючи фізики процесу.

До речі, питання: де стояв на військових парадах товариш Сталін? Правильно – він стояв якраз над тим самим кутом з шипом, вітаючи натовпи громадян, що підходять до зиккурату. Він був оператором. Процес мабуть був настільки важливий, що в верхах була ідея знести не тільки собор Василя Блаженного, але й всі будівлі в радіусі кілометра, щоб площа могла вмістити мільйон чоловік. Для чого?

У період 1941-1946 Мавзолей був порожній. Тіло вивезли з столиці у Тюмень вже на початку війни, й війська, що марширували перед Мавзолеєм 7 листопада 1941 року,перед боями за Москву проходили повз порожнього зіккурату.

Леніна там не було! Не було його в Мавзолеї аж до 1948 року, що більш ніж дивно: відкинули німців вже до 1942, а тіло повернули лише після війни.

Можливо Сталін чи інші халдеї, висловлюючись фігурально, вийняли “стрижень з реактора”. Тобто прибравши терафима, вони призупинили роботу Машини. У ці роки їм воля й солідарність були дуже потрібні. Як тільки війна закінчилася, “реактор” знову запустили повернувши терафима, й народ-переможець потьмянів і згас. Ця зміна тоді дуже здивувала багатьох сучасників, що відображено в багатьох мемуарах, художніх творах.

Людям, які знають що таке магія, прекрасно видно окультний, містичний сенс споруди на Червоній площі. Обивателі, звичайно, не вірять у таку містику державного масштабу. Але не так давно електрика й телебачення теж могли здатися магією, а зараз це реальність. Реальністю стали й багато моментів, пов’язаних із зіккуратом на Червоній площі: останні події наочно показують, як це працює на практиці.

Кривава Площа. На ній Зігурат.
Здійснилося. Я близько. Ну що ж, я радий.
Спускаюся в смердючу, страшну пащу.
На слизьких східцях легко  впасти.
Тут смрадне серціе стародавнього зла,
Тіла що й душі зжирає дотла.
Гніздо звив своє тут столітній звір.
Для бісів на Русь тут розкриті двері.

Микола Федоров

Чому зношується Мавзолей?

Тепер розглянемо наступний цікавий момент – знос Мавзолею. Що таке знос, показує аналогія з двигуном: якщо двигун працює – він зношується, запчастини йому потрібні нові.

У Мавзолеї рухомих частин немає, звичайно, але є й не рухомі пристрої, які зношуються, – батарейки, акумулятори, стволи гармат, килими й дорожнє покриття, деякі внутрішні органи (скажімо серце рухається, а печінка – ні, але все одно зношується). Тобто все, що працює, рано чи пізно вичерпує свій ресурс і потребує ремонту.

А тепер читаємо пана Щусєва, архітектора Мавзолею, в “Будівельній газеті” №11 від 21 січня 1940 року:

Цей третій варіант Мавзолею вирішено було спорудити з червоного, сірого і чорного лабрадору, з верхньою плитою з карельського червоного порфиру, встановленого на колонах з різноманітних гранітних порід. Каркас Мавзолею споруджений із залізобетону з цегляним заповненням й облицьований природними породами граніту. Щоб уникнути струсу мавзолею при проходженні під час парадів на Червоній площі важких танків, котлован, в якому встановлена залізобетонна плита фундаменту, й залізобетонний каркас мавзолею засипані чистим піском. Таким чином, будівля мавзолею захищена від передачі струсу ґрунту… Мавзолей розрахований на багато століть…

Тим не менш, хоча будували на віки, вже в 1944 році Мавзолей довелося ґрунтовно ремонтувати. Пройшло ще 30 років, й комусь стало раптом ясно, що його треба знову ремонтувати – у 1974 році було вирішено провести масштабну реконструкцію гробниці. Воно навіть незрозуміло як-то: що значить “стало ясно”? Мавзолей зроблений із залізобетону. Тобто заліза, укритого від атмосфери бетоном – каменем. Що ремонтувати, як він міг зноситися? Але ні, хтось знав, що той не цілий, що потрібен ремонт.

Звернемося до спогадів одного з керівників реконструкції Йосипа Родоса: “Проект реконструкції Мавзолею передбачав повне розбирання облицьовування, заміну близько 30% гранітних блоків, зміцнення конструкції видання, повну заміну утеплювача та ізоляції на сучасні матеріали, а також пристрій суцільної оболонки із спеціального свинцю.

На всю роботу вартістю понад 10 млн. карбованців нам відвели 165 днів… Розібравши гранітне облицьовування Мавзолею, ми були уражені побаченим: метал каркаса проржавів, цегляні й бетонні стіни були місцями зруйновані, а ізоляція-утеплювач перетворилася на розмоклу рідину, яку довелося вичерпувати. Очищені конструкції були посилені, покриті новітніми ізоляційними й утеплюючими матеріалами. Над всією спорудою було зроблено залізобетонне зведення-оболонка, яку покрили суцільним цинковим панциром… Крім того, насправді довелося замінити 12 тисяч облицювальних блоків”.

Згнило те, що гнити не могло в принципі – скловата й метал. Й головне, хтось щось знав про процеси, що відбуваються всередині зіккурату, та вчасно дав команду ремонтувати. Хтось знав, що зіккурат – це не диво радянської архітектури, а прилад, і дуже складний прилад. Й не один він, швидше за все, такий…

Дивні знання, дивні замовники, дивне місце для споруди, дивні й страшні події в країні після завершення будівництва — голод, та не один, війна, та не одна, ГУЛАГ — ціла мережа місць, де мільйони людей катували, немов викачуючи з них життєву енергію. І акумулятором цієї енергії, судячи з усього, якраз став зіккурат на Червоній Площі.

Що ж це за енергія й навіщо вона потрібна? Найімовірніше для влади над усім світом й перетворення його в один величезний концтабір, що породжує потоки темної енергії. За Марксом комунізм так і виглядає, як суцільний концтабір: ніякої власності, все спільне, люди не можуть не тільки вільно діяти, але й думати.

Містика? Можливо. Але фактом залишається те, що в центрі столиці Росії є зіккурат, точна копія двох стародавніх храмів де виконували криваві обряди, а всередині цієї споруди в скляній труні лежить мумія, зроблена безбожниками, й уособлює містичний культ комунізму.

Дивно, що громадяни православної Росії досі дбайливо зберігають символи сатанізму. Чому мовчить народ? Чи не тому, що влада секти некромантів нікуди не поділася, а просто зачаїлася на час, щоб ще раз спробувати взяти реванш?

Моє палке бажання — помститися
тому, хто царює на небесах.

Карл Маркс

Хто знову запустив зіккурат?

Таким чином, можна прийти до висновку, що таємні механізми управління Росією, використовувані її нинішніми правителями, засновані на справжнісінькій некромантії. Вони цілком і повністю базуються на окультних магічних знаннях і таємних ритуалах, більш давніх ніж нинішнє літочислення.

На Червоній площі й по сей день стоїть не Мавзолей, а спеціально налаштований механізм, що впливає на свідомість, волю та життя російського народу. Всередині все так само лежить мумія. Це режимний об’єкт, який фінансується державою. Нічого не змінилося.

Якщо древні з успіхом використовували цю психотропну техніку, а потім і більшовики, то чому вона не може використовуватися й зараз? Хто ж знову запустив зіккурат і почав зомбування цілого народу?

Можна припустити, що загублені в якийсь період знання були знову знайдені кимось із комуністичних халдеїв, і була зроблена нова спроба реваншу. Ця версія може виглядати неймовірно, але іншого пояснення масового ірраціонального поведінки людей поки немає.

Ленінопад і “гарячі точки” України

Цілком ймовірно, що незліченні пам’ятники Леніну, встановлені в кожному місті та громадських місцях, виконують роль певних ретрансляторів основного зіккурату.

Барельєф Леніна на станції Театральна Київського метро, який прикрашав торець центрального залу станції протягом 27 років, закрили фанерою (оскільки бюст вмонтований в стіну, просто прибрати його нелегко), а 24 бронзових горельєфа у вигляді прапорів з цитатами з робіт вождя пролетаріату російською та українською мовами, розміщені в нішах мармурових пілонів, вже демонтували.

Тоді можна припустити, що знищуючи ретранслятори можна значно послабити потік темної енергії. Цікаво, що дане припущення підтверджується карткою “ленінопада”: скрізь, де пам’ятники Леніну були знесені, ніяких терористів немає, в той час як усі “гарячі точки” збігаються з тими областями, де пам’ятники Леніну не були прибрані.

В яких містах були знесені пам’ятники Леніну в Україні

А ось приблизна карта “гарячих точок” й республік або анексованих територій. Всі масові протистояння, жертви, захоплення будівель, не кажучи вже про події в Слов’янську, Краматорську, Луганську, Донецьку та Одесі, відбувалися в тих містах, де Ленін залишався на місці.

А ось статистика по кількості злочинів. Експерт з міжнародних питань Олександр Палій вважає, що в тих регіонах, де Віктор Янукович мав найбільшу підтримку виборців, за останні 2 року сталася сильна деморалізація населення.

За його словами, в 2011 році в цих регіонах злочинність зросла в 4-4,5 рази в порівнянні з тими областями, в яких Янукович отримав найменшу підтримку.

Ще один збіг? А чи не занадто багато збігів?

Насправді збігів набагато більше. І це не просто збіг, а закономірність.