Американські вчені з Техаського університету в Остіні провели дослідження, в ході якого з’ясувалося, що одна присутність смартфона поруч з людиною знижує розумові здібності власника. Ні, мова йде не про те, що електромагнітні хвилі якимось там магічним чином порушують роботу нейронів мозку. Фахівці говорять про цілком реальні речі, без найменшої домішки фантастики і фантазій на тему трансферинга реальності. Справа в тому, що смартфон постійно відволікає людину, це актуально навіть у тому випадку, якщо телефон лежить поруч, не подаючи ніяких сигналів.
Для перевірки можливого впливу телефону на розумові здібності людини вчені розділили добровольців на кілька груп. Представників всіх груп просили сісти за комп’ютер і виконати ряд тестів, які допомагають з’ясувати розумові здібності людини. В основному, перевірялася здатність тримати в розумі певні дані, проробляючи (знову-таки в умі) обчислення.
Перед початком тестів учасників просили розташувати телефон визначеному чином. Комусь говорили покласти телефон екраном вниз на стіл, когось- заховати пристрій в сумку або віддати спостерігачеві з сусідній кімнаті. Незалежно від місця розташування телефону всі пристрої ставили на беззвучний режим.
Як виявилося, ті учасники, чиї телефони були розташовані в іншій кімнаті, виконували тести краще за всіх, і перевага був значним, вище статистичної похибки. Результати учасників з групи людей, чиї телефони були максимально видалені, виявилися вище результатів тих добровольців, чиї пристрої були поміщені в сумку або просто кишеню штанів.
Провівши аналіз результатів цього експерименту, вчені прийшли до висновку, про який йдеться вище: частину розумових ресурсів людини відтягується на поруч лежить апарат. Навіть, якщо власник пристрою, як йому здається, не звертає ніякої уваги на девайс, підсвідомо йде очікування дзвінка або сигналу. Відповідно, рівень розумових здібностей падає. «Ми помітили лінійну залежність, яка дозволяє говорити про те, що чим більш помітний для користувача телефон, тим нижче рівень когнітивних здібностей цієї людини», — говорить глава дослідницької групи. «Ваша свідомість може бути вільно від думок про телефон, але підсвідомий процес, запроваджений режим очікування сигналу від телефону, використовує ресурси мозку, виснажуючи його».
В іншому експерименті дослідники намагалися дізнатися, чи може користувач усвідомити свою залежність від телефону і наскільки сильно ця залежність впливає на когнітивні здібності. Спочатку вчені опитали людей, просять повідомити, наскільки сильно добровольці потребують своїх пристроях. А потім повторили перший експеримент, точно так само у випадковому порядку розмістивши смартфони учасників, попередньо відключивши їх (телефони, а не добровольців).
Загалом, результати не можна назвати дивними. Виявилося, що ті, хто найбільше залежить від свого телефону, гірше всіх виконали завдання, надані вченими. Причому на результати ніяк не впливає режим роботи пристрою — він включений або виключений. Ні при чому і відтягування увагу користувача на повідомлення або дзвінки — телефони були вимкнені, а не просто поставлені в беззвучний режим. Так що учасники експерименту могли цілком і повністю сконцентруватися на виконанні своїх завдань.
Ну а якщо говорити про те, наскільки телефон відволікає увагу людини під час роботи з пристроєм, то тут можна знайти безліч дивовижних прикладів. Під час розмови з віртуальним співрозмовником, йдучи по вулиці, людина майже нічого не помічає. Якось проводили експеримент, коли перед людьми, зайнятими розмовою по мобільному, проїжджав яскраво виряджений клоун на одноколісному велосипеді. Звичайно, він проїжджав не на відстані витягнутої руки, але практично поруч. У результаті з’ясувалося, що переважна більшість людей, які розмовляють по телефону, не помічали цього клоуна. Потім ці ж люди дуже дивувалися тому, що не бачили настільки помітного персонажа.
З цієї ж причини, відволікання уваги, водіям різних країн забороняють розмовляти по телефону під час керування автомобілем. Більш того, у ряді країн під заборону потрапили навіть автомобільні hands-free. Якщо водій попадається, то йому доводиться виплачувати величезну суму в якості штрафу. Як бачимо, в цьому все ж таки є сенс.
Закінчив магістратуру КПІ за спеціальністю “Інженерія програмного забезпечення.”
Захистив кандидатську за темою: “Проектування дидактичної системи інноваційної підготовки фахівців в області програмної інженерії”.
Працюю і пишу на теми, пов’язані з програмуванням, влаштуванням комп’ютерів і комп’ютерних систем.
