Що таке проксі-сервер і для чого він потрібний

Проксі (англ. proxy – заступник, довірена особа) – це частина інтернет-з’єднання, що об’єднує пристрій, з якого користувач виходить в інтернет, та сервер ресурсу. Завдання цього віддаленого комп’ютера-посередника – прийняти і передати запити користувача, якому необхідно вийти в інтернет, але не потрібно, щоб його комп’ютер безпосередньо з’єднувався з сайтом, що цікавить.

Проксі-сервер від spaceproxy.net вирішує різні завдання:

1. Забезпечує конфіденційність даних.
2. Робить безпечним інтернет-з’єднання, захищаючи комп’ютери користувачів від мережевих атак.
3. Дозволяє користуватися контентом, доступним лише у конкретній локації.
4. Прискорює доступ до потрібних інтернет-ресурсів, стискаючи інформаційний потік.
5. Дозволяє підключити кілька комп’ютерів з однієї IP-адреси.
6. Робить доступними заблоковані інтернет-ресурси.

Усім би хороший проксі, але варто пам’ятати, що:

1. Власник проксі-сервера може ознайомитися з усім веб-трафіком, який проходить через цей проксі. Тут питання, наскільки можна довіряти цьому власнику.
2. Досвідченому хакеру не важко перехопити конфіденційні дані, які передаються через проксі, і скористатися ними. Справа в тому, що трафік між комп’ютером користувача, проксі-сервером та сайтом не зашифрований.

VPN або проксі: в чому різниця

Здавалося б: і проксі, і VPN приховують IP-адресу. Одне і теж? Але ні, це різні технології.

Проксі – це сервер, який від свого імені виконує запит користувача. Як правило, проксі-сервери можуть працювати лише за одним протоколом. Винятком є HTTPS-проксі: у них є можливість тунелювання будь-якого TCP-з’єднання, а також SOCKS5-проксі з їхньою можливістю передачі будь-яких TCP- та UDP-пакетів.

Протокол TCP (Transmission Control Protocol) — мережевий протокол, який на початок обміну даними встановлює з’єднання між двома хостами — відправником і одержувачем. Це дуже надійний протокол, оскільки при передачі не втрачаються дані та зберігається порядок їх надсилання. У ньому обов’язковий запит підтвердження отримання пакета даних від одержувача, а якщо потрібно, TCP повторно відправить дані. Однак цей протокол передає дані досить повільно, тому що за таких надійності та впорядкованості потрібно більше часу порівняно з альтернативним протоколом UDP.

Протокол UDP (User Datagram Protocol) простіший у використанні. Він може передавати інформацію без встановлення з’єднання між хостами, що збільшує швидкість. Перед передачею даних готовність одержувача не перевіряється. Це зменшує надійність UDP, оскільки можлива втрата окремих фрагментів даних під час передачі та порушення їх упорядкованості.

VPN ж, хоч і теж приховує справжню IP-адресу, є цілою віртуальною мережею. Як правило, програми сприймають підключення до VPN як додатковий адаптер мережі у комп’ютера. Проксі-сервер лише перенаправляє запити з комп’ютерів користувачів, а VPN-з’єднання проводить маршрутизацію і є гарантією абсолютної анонімності мережевого трафіку, який проходить через нього.