Нейромережі і штучний інтелект (слабка форма) поступово змінюють наше життя. Розумні автомобілі, IoT-пристрої з цифровими помічниками і багато іншого полегшує людині виконання робочих і побутових завдань. Використовується ШІ і в космосі. Наприклад, НАСА працює з технологіями машинного навчання і машинного зору для вивчення Марса. Саме ШІ допомагає марсоходу Curiosity вибирати відповідні цілі для аналізу за допомогою лазера і спектрографа. У минулому році за допомогою такого методу були перевірені десятки об’єктів, інформація про яких вже відправилася на Землю. ІЇ забезпечує роботу Curiosity в автономному режимі — тоді, коли команда вчених з Землі не може зв’язатися з апаратом.
Ця функція не була спочатку закладена в марсохід, а з’явилася після оновлення програмного забезпечення ровера. З 2016 року марсохід використовував лазерний інструмент ChemCam для вивчення гірських порід Марса та інших цілей 54 рази. І практично кожен раз у виборі мети використовувався ШІ. Програмна платформа, про яку йде мова, називається AEGIS (Autonomous Exploration for Gathering Increased Science).
У більшості випадків AEGIS використовувалася для наведення лазера ChemCam на ціль. Після підтвердження захоплення цілі ровер випускає лазерний імпульс, який випаровує частину гірської породи. Спектрограф аналізує склад випаруваного речовини, в результаті чого вчені отримують інформацію про те, що за гірську породу зустрів Curiosity на своєму шляху.
Як вже говорилося вище, AEGIS дозволяє ровера працювати більш ефективно. Раніше марсохід міг виконувати мінімум завдань у разі розриву зв’язку з Землею. Зараз же AEGIS в таких випадках бере керування на себе, і Curiosity активно вивчає поверхню Марса. Оператори марсохода кожен день займаються «інструктажем» — задають список команд, який потрібно виконати системі, грунтуючись на зображеннях і даних попереднього дня. Якщо в процесі руху марсохід втрачає зв’язок з Землею, а поряд знаходяться об’єкти, які вчені хочуть вивчити, то AEGIS дає команду «постріляти» лазером, після чого вступає в справу спектрограф.
«Час — велика цінність на Марсі», — говорить один з учасників команди управління Curiosity. «AEGIS дозволяє нам використовувати час, який раніше пропадало даремно, оскільки ми повинні були дочекатися, поки хто-то на Землі, прийме рішення про дію».
AEGIS вже допомогла вченим відкрити ряд цікавих мінералів. У деяких випадках вивчення гірських порід в автономному режимі давало фахівцям цінні дані, які дозволяли планувати наступний день. ШІ чудово виконує задачу, для виконання якої його і створювали — отримання більшого, ніж раніше, кількості цінних наукових даних в одиницю часу.
До установки нової програмної платформи Curiosity не завжди діяв, коли не було зв’язку з Землею. Іноді він стріляв лазером за заздалегідь заданим вченим цілям, але відбувалося це практично наосліп. Вчені сподівалися на те, що лазер куди-небудь, так потрапить, і можна буде отримати цінні наукові дані. Звичайно, «постріл» лазером робився в певному напрямі, а не просто в «білий світ», тому фахівці іноді все ж отримували цікаві результати, але це відбувалося не так часто.
«В 50% випадків потрапляння йшло в грунт — що теж корисно, але вивчення мінералів набагато більш цінна для наших учених», — заявив Реймонд Френсіс, член групи Curiosity. Тепер марсохід може стріляти не просто по мінералах, а по гірських порід певного кольору, контури і розміру. Програмне забезпечення працює з камерами ровера, отримуючи зображення оточення. Якщо фіксується мета, слід імпульс. Деколи можливостями AEGIS користуються і оператори — це робиться в тому разі, коли фахівці не впевнені в точності наведення «вручну».
Наступне покоління марсохода буде летіти на Червону планету з передвстановленим програмним забезпеченням начебто AEGIS. Також новий ровер буде оснащений спектрометрами нового типу. Мова йде про марсохід «Марс-2020» (англ. Mars 2020 Rover Mission). Його запуск планується на 2020 рік з прибуттям приблизно в лютому 2021 року. Його головне завдання — проведення астробіологічних досліджень. Фахівці сподіваються, що він допоможе прояснити ситуацію з життям на Марсі — можливо, «Марс-2020» зможе знайти якісь сліди існування життя в минулому Червоної планети.
Крім того, за допомогою цього марсохода планується провести дослідження поверхні планети, геологічних процесів та історії еволюції Марса. Вперше про намір запустити новий марсохід в НАСА заявили в 2012 році на осінньому засіданні Американського геофізичного союзу в Сан-Франциско.
Закінчив магістратуру КПІ за спеціальністю “Інженерія програмного забезпечення.”
Захистив кандидатську за темою: “Проектування дидактичної системи інноваційної підготовки фахівців в області програмної інженерії”.
Працюю і пишу на теми, пов’язані з програмуванням, влаштуванням комп’ютерів і комп’ютерних систем.
