Зразок 15498 місячного грунту допоміг розкрити секрет магнітного поля Місяця

У ході місії Аполлон-15 в серпні 1971 року з району каньйону Хедлі на супутнику Землі було видобуто понад 70 кг грунту, серед яких виявився і зразок 15498. Склоподібна маса, яка прекрасно зберегла магнітні властивості з часів свого створення. Тепер вона допомогла вченим зрозуміти, що магнітне поле Місяця зникло на цілий мільярд років пізніше, ніж ми вважали раніше.

Цінність саме зразка 15498 в тому, що він молодший за інших – цей камінчик утворився з розплавленої від удару астероїда місячної породи приблизно 2,5 млрд. років тому. Інші зразки в розпорядженні вчених налічують 3,2 млрд. років, сама ж Місяць утворилася приблизно 4 млрд. років тому. Тоді вона була гаряча, мало рідке ядро обертається і мала своїм магнітним полем.

Сила цього поля для «новонародженого» Місяця оцінюється в 100 мікротесел, але в міру остигання великого космічного камінчика воно слабшав, поки що 2 млрд. років тому не зникло зовсім. Але як це відбувалося? Ретельно вивчивши за допомогою надчутливих магнітометрів зразок 15498, вчені встановили, що в момент його появи сила магнітного поля Місяця становила всього 5 мікротесел, в десять разів слабше земного. Але воно ще трималося!

Дізнавшись, що Місяць втратив магнітне поле на цілий мільярд років пізніше, ніж вважалося раніше, вчені замислювалися – чому? Найбільш правдоподібною виглядає гіпотеза впливу приливних сил від тяжіння Місяця до Землі, які змушували вже порядком остигле ядро першої коливатися, підтримуючи тим самим її магнітне поле. Але чим далі супутник йшов від планети, чим слабкіше був їх взаємний вплив, тим швидше гальмувала ця динамо-машина.

Теорія залишається теорією – вчені хочуть з допомогою таких припущень зрозуміти, як насправді працює процес генерації магнітного поля Землі. Місяць давно мертвий, й йому все одно, а для життя на нашій планеті магнітне поле дуже важливо, щоб не цікавитися цим питанням зовсім.