Darkness II: The New Colossus

У 2014 році відносно молода студія Machine Games випускає свій дебютний проект – Wolfenstein: The New Order. Повернувши із запасу бравого капітана Бі-Джея Блажковича, розробники довели, що час рейкових однокористувацьких шутерів не пройшло. Вони все ще можуть бути цікавими та успішними. MG показали нам альтернативну історію, в якій світ здався під тиском фашистської Німеччини, а останні осередки опору безслідно згасали… Герої гри намагалися відродити протест і дати відсіч нацистам. У другій повноцінної гри студії підвищується планка – цього світу потрібна революція! Вийшло у Machine Games закріпити успіх першої частини, а може навіть зробити свою, нехай локальну, але революцію?

Спокій нам тільки сниться

Початок у Wolfenstein II дійсно «тарантіновське»: герой прокидається з коми через 5 місяців після подій The New Order на підводному човні «Молот Єви», служить базою для головних персонажів гри. Навколо крики, постріли і, Блажкович все розуміє вірно – не час мріяти про затишний будиночок з садком і гамаком на задньому дворі, вірному псу і красуні Ані з парою дітей, але час шукати «гармату» (та більше) і робити свою справу! Звичайно ж колишні подвиги не могли не залишити слід на здоров’я капітана – пересуватися перший час ми змушені на інвалідному кріслі. Вузькі простору і неспішне пересування по рівню дозволяють швидко звикнути до механіки гри.

Нерозумно було б чекати від другої частини кардинальних змін у геймплеї – це все такий же зубодробильний і по-хорошому «олдовий» шутер. Рольова складова також практично не змінилася – перки купуються в залежності від обраного стилю гри, в процесі якого ми бачимо прогрес досягнення того чи іншого вміння. До речі, по ходу можна буде вибрати одну з трьох додаткових здібностей, які вплинуть на подальший ігровий процес. Втім, з часом можна буде придбати і всіма трьома здібностями. У грі присутня нехитра прокачка зброї, доступна в будь-який момент. Виглядає це так: у кожного виду зброї є кілька певних модифікацій і, щоб їх застосувати, необхідно знаходити на локаціях набори поліпшень. У грі з’явилися другорядні завдання, які, втім, не є обов’язковими, і їх можна залишити на потім.
Вони мстяться бадьоро, весело і зі смаком.

Незважаючи на «залипний» геймплей, головне в Wolfenstein II – це сюжет! Майже відразу вдається вловити загальний тон оповіді – історія, яка розгортається в The New Colossus, більш особисте, зворушлива і глибока, ніж у попередній частині серії. Завдяки флэшбекам ми бачимо спогади Вільяма з дитинства, а дитинство у маленького Біллі було, м’яко кажучи, зовсім не радісна… Взагалі, розробники приділили досить велику увагу особистим переживанням героя. Даний вектор простежувався ще в The New Order, але тепер вже точно можна констатувати факт, що перед нами не просто холоднокровна машина для вбивств, але жива людина…

Як говориться – «Один в полі не воїн, якщо ти звичайно не морпех року або Бі-Джей Блажкович», але навіть йому не під силу самостійно створити революцію. У цій нелегкій, але славному справі йому допомагають наші старі знайомі. Герої вирушають на пошуки решти лідерів опору на територію колишнього США. Так, згодом невелика команда розростається до цього карального диверсійного загону. Всі головні дійові особи являють собою досить колоритних персонажів, хоча не всі вони розкриваються повною мірою по ходу сюжету. Є серед них, звичайно, і ті, що представляють собою більше реквізит та існують, так би мовити, для масовки. Тим не менш, спостерігати за розвитком персонажів цікаво.

О, цей дивний новий світ.

Світ у Darkness II: The New Colossus – живий. В нього віриш, натикаючись то і справа на газетні вирізки про те, що відбувається навколо і слухаючи по радіо результати своїх пригод. Мовлять, звичайно ж, найчастіше про гори трупів з бравих німецьких солдатів. У цьому світі Вільям Блажкович, або як його прозвали німці «Страшний Біллі», – терорист, порушник спокою і холоднокровний вбивця. Завдяки активній діяльності ЗМІ такої думки дотримуються не тільки адепти Вейрмахта, але і звичайні мирні жителі.
Куди тільки не закине Бі-Джея в його багатостраждальних пригоди, хоча чого вже дивуватися після польоту на місяць у The New Order. У процесі гри ми побуваємо в зруйнованому ядерним вибухом Манхеттені, у відомому місті Розуелл, що кишить крокодилами Новому Орлеані, на Венері, нарешті, і це ще не все… Розробники вміло жонглює локаціями, завдяки чому перестрілки не набридають. Не набридають вони й тому, що локації в грі стали ширше і складніше. Деколи, дійти до точки виходу з рівня можна кількома шляхами.

У перервах між напруженими перестрілками ми повертаємося на головну базу. Там можна поспостерігати за повсякденним побутом героїв, виконати парочку додаткових завдань для своїх товаришів, відточити навички стрільби в тирі, зіграти на ігровому автоматі, словом – просто перевести дух. Як і в першій грі, Machine Games скрупульозно проявляють увагу до деталей, формуючи побут персонажів – кожна окрема каюта розповідає свою історію.

Welcome to revolution?

Під «капотом» шоста версія движка id Tech, картинка в Wolfenstein II радує око – дивитися на потік вогню з пащі панцерхаунда можна вічно. Але в першу чергу хочеться відзначити обрану розробниками колірну палітру і поліпшене освітлення – оточення тепер виглядає більш природно. У грі відмінна деталізація. Відчувається фактурність і рельєфність різних поверхонь – те, чого не вистачало серії раніше. Анімація персонажів стала більш плавною і в цілому виглядає більш натурально. Те ж саме можна сказати і про лицьовій анімації.

Постановка роликів вражає. Від деяких сцен, ні більше ні менше, завмирає серце і перехоплює подих. Взагалі рівень драми в The New Colossus досяг нової висоти. При цьому в грі повно і просто кумедних моментів! Спробуйте після проходження «развидеть» сцену кінопроб.

Є тут і відмінний саундтрек. Він настільки органічно вписується в те, що відбувається на екрані, що його, часом, не помічаєш. Окремі треки явно гідні виявитися у вашому плейлисті після проходження гри.

Змогли розробники, за прикладом своїх героїв, принести революцію? Швидше за все… немає. Вийшло у них закріпити рівень попередньої гри? Звичайно ж, так! Історія Бі-Джея Блажковича від Machine Games явно ще незакінчена, але в третій главі його пригод хотілося б бачити більше нововведень. І нехай для цього буде потрібно більше часу… Гідного фіналу ми готові чекати, а «малюк» Біллі заслужив свої канікули!

Wolfenstein: The New Colossus – це не нове слово в жанрі. Але це гра, яка гордо встає в ряд кращих її представників. Так, нововведень не так багато, але формула все ще працює! Історія в грі особиста, зворушлива, але при цьому все така ж безкомпромісна, брутальна і «м’ясна». Однозначно головний претендент на шутер року. Проект обов’язковий до ознайомлення без винятку всім. А революція від Machine Games, сподіваємося, ще попереду.