На даний момент Windows — найпопулярніша десктопна операційна система, яка зайняла більше 90% ринку. Однак сучасна Windows 10 і Windows 1.0 не мають майже нічого спільного — за більше ніж 30 років Windows пройшла шлях від графічної оболонки до повноцінної ОС. І в цій статті ми розглянемо користувальницькі версії Windows аж до версій на ядрі NT.
Windows 1.0 — з чого все починалося
А все почалося з того, що компанія VisiCorp в 1982 році представила систему VisiOn, яка мала графічний інтерфейс, вміла працювати з мишею і базувалася на DOS. Біллу Гейтсу ця ідея сподобалася, і через рік була представлена Windows 1.0, яка зовні дуже нагадувала VisiOn, а так само мала всередині деякі напрацювання по роботі з вікнами від Mac OS — це призвело до того, що Apple на Microsoft подала в суд і виграла його, тому Windows 1.0 хоч і мала вікна, але перетинатися вони не могли:
Windows 1.0 була настільки сира і забагованная, що першою публічною версією стала 1.01, що вийшла в 1985 році. І хоча систему називали мультизадачним, програму для DOS вона одночасно могла запускати тільки одну, та й то зі скрипом — графічна оболонка забирала багато ресурсів і без того малопотужного процесора. Все це призвело до того, що хоча система вже була кольоровий і працювала з мишею, з-за своїх високих системних вимог (Intel 8088, обов’язкова наявність дисководу і 256 Кбайт пам’яті) її використовували слабо. В майбутньому вийшло ще 3 патча, які додають підтримку VGA і мережі, але ситуацію це не врятувало.
Windows 2.0 — все ще оболонка над DOS
До 1987 році заборона на використання вікон був знятий, і Microsoft їх тут же додала в систему. До того ж нарешті-то був доопрацьований Word, а з Mac був портований Excel, так що система вже починала мати все більш сучасний вигляд. Так само з’явилася підтримка процесора Intel 386, і в результаті система вміла працювати більше ніж з 640 КБ пам’яті (але програми під DOS все одно цього не вміли, а чисто під Windows тоді мало хто писав). Так само це була перша Windows, повністю перекладена на російську мову (хоч і з помилками):
На жаль, все ще більшість воліли сидіти під DOS, бо, по-перше, софту, якому потрібно було більше 640 КБ, все ще не було, а по-друге, топові 386-ті були далеко не у всіх, а на 286-их система майже нічим не відрізнялася від версії 1.04.
Windows 3.0 — перша популярна версія
Змін в порівнянні в 2.1 було дуже багато — по-перше з’явився менеджер програм та менеджер файлів (з іконками додатків, в майбутньому став провідником), по-друге з’явилося безліч мультимедійних можливостей, у версії 3.1 з’явилися масштабовані шрифти True Type і, що найголовніше — підтримка мережевих драйверів реального режиму DOS і нормальний браузер Internet Explorer. І, мабуть, саме можливість легко доступу в інтернет і спонукало більшість користувачів відмовитися від DOS на користь Windows:
Але найбільше всі пам’ятають версію 3.11 — в ній був зроблений дуже важливий крок, система була переписана з Pascal C++, що її досить значно прискорило. Плюс з’явилися власні драйвери захищеного режиму, тобто DOS по суті був потрібен все менше і менше.
Системні вимоги були дуже скромні — систему можна було запустити навіть на 80286 з 1 Мб пам’яті, але, на жаль, в цьому випадку був доступний лише стандартний режим роботи, який по суті від версії 2.0 не відрізнявся майже нічим. Для повноцінної роботи Windows 3.1 з розширеним режимом вже був потрібний 80386 з 4-8 МБ ОЗУ, що на ті часи було розкішшю.
Windows 95 — простіше перевстановити, ніж шукати помилки
Система, яка запам’яталася багатьом своєю глючностью і проблемами з установкою драйверів. Однак і змін було багато — система була 32-бітної, що дозволяло їй адресувати до 4 ГБ оперативної пам’яті (так, у 1995 році ця цифра здавалося дуже великий, тоді рахунок йшов на десятки мегабайт, до того ж, система все одно могла визначити лише 512 МБ ОЗУ). З’явилася звична всім меню Пуск, підтримка довгих імен файлів (до 256 символів), а так само система plug & play. Так само це була перша система, зовнішній вигляд якої можна отримати навіть на Windows 7, відключивши графічні навороти:
Так само це була остання ОС сімейства Windows з підтримкою VCPI-інтерфейсу: можна було запустити Linux прям поверх системи (при цьому Windows аварійно вимикалася).
Мінімальні системні вимоги були такими ж, як і рекомендовані для 3.1. Але для комфортної роботи вже був потрібний Intel 486 з 8 МБ пам’яті — так, по тим часам системні вимоги часто були вищими продуктивності середньостатистичних ПК тих років.
Windows 98 — 95, тільки стабільніше
Windows 95 через брак кращого (Mac дорого, DOS вже безнадійно застарів, про Linux тоді знали одиниці) зайняв 80% ринку, і в новому випуску Microsoft вирішили зайнятися стабільністю системи (що, втім, не завадило їй зависнути прямо на презентації). У Росії багато хто, хто займався комп’ютерами в той час, все ще пам’ятають інсталяційний ключ від неї (J3QQ4-…), бо все ще перевстановити систему було швидше, ніж розбиратися з помилками. Так само це була остання версія Windows, яка дозволяла вибирати компоненти для установки — можна було поставити абсолютно чисту систему без всякого софта від Microsoft.
З важливих змін — покращена підтримка шини AGP (для підключення відеокарт), з’явилася підтримка USB, а Internet Exlorer 5 тоді був, мабуть, найкращим браузером.
По системним вимогам було все добре — того ж Pentium I вистачало, а для нормальної роботи мультимед.повід бажано було поставити хоча б 16 МБ ОЗУ.
Windows ME — захід не-версій Windows NT
Одна з найневдаліших версій Windows нарівні з Vista. Вийшла майже одночасно з Windows 2000, але якщо остання базувалася на ядрі NT, що призвело до безлічі несумісність зі старим софтом і залізом, Windows ME, по суті, можна було назвати Service Pack-ом для 98ой Windows. І саме спроба Microsoft прикрутити до старого ядра нові функції і привела до безлічі проблем: по-перше, система вимагала процесор з частотою 150 МГц (у 2.5 рази вище, ніж для 98!), по-друге — з’явилися так звані Time-BSOD, тобто з певних причин система через рівні проміжки показувала синій екран, по-третє — у багатьох при завантаженні показувалося віконце з пропозицією відновити Active Desktop (хоча їм мало хто користувався). Була зроблена спроба відгородитися від DOS — ME він мав версію 8.0 (офіційний останній MS-DOS мав версію 7.1), і завантажитися в нього без патча було неможливо.
При цьому змін було не так вже й багато — з’явилося відновлення системи (яке не працювало в російській версії з-за бага), захист системних файлів і режим сну (який теж працював не завжди). До слова, Microsoft її все ж допрацювали — у 2008 році, коли ще працював сервер оновлень для ME, один з користувачів вирішив її поставити і повністю оновити. І за рік система жодного разу не вилетіла в BSOD і взагалі виявилася досить швидкою і безглючною. Але от тільки кому це потрібно через 8 років після релізу?
У підсумку невдача ME Microsoft показала, що зі старим монолітним ядром потрібно закінчувати, і ядро NT, яка спочатку розроблялася для серверних систем, прийшло і в домашні версії Windows. Так, це призвело до проблем з сумісністю, але про це вже в наступній статті.
Закінчив магістратуру КПІ за спеціальністю “Інженерія програмного забезпечення.”
Захистив кандидатську за темою: “Проектування дидактичної системи інноваційної підготовки фахівців в області програмної інженерії”.
Працюю і пишу на теми, пов’язані з програмуванням, влаштуванням комп’ютерів і комп’ютерних систем.
