У попередніх статтях ми розглянули історію версій Windows на монолітному ядрі і непідтримуваних вже версій Windows на ядрі NT. У цій статті ми закінчимо цикл статей з історії Windows і розглянемо вже сучасні версії, які підтримуються як Microsoft, так і більшістю розробників програм — 7, 8, 8.1 та 10.
Windows 7 — як XP, тільки краще
Після провалу Windows Vista Microsoft розуміли, що чергова провальна система їх монополію, звичайно, не зруйнує, але грунтовно похитне. Тому в Windows 7 основний акцент був зроблений саме на оптимізацію — ядро залишилося по суті те ж, NT 6, зовнішній вигляд так само змінився несильно, і найголовніше — системні вимоги зросли дуже незначно: якщо Vista вимагала процесор з частотою 800 МГц і 512 МБ ОЗП, то 7ке потрібен процесор з частотою в 1 ГГц і 1 ГБ ОПЕРАТИВНОЇ пам’яті. З урахуванням того, що в 2006 році (вихід Vista) таку конфігурацію мало більшість офісних ПК, Vista на них йшла погано. Але ось в 2009 році (вихід Windows 7) навіть в бюджетних ПК стояв як мінімум двоядерний Core 2 Duo з 2 ГБ ОЗП, тому 7ка на них йшла вліт. До того ж Microsoft дійсно заморочилися з оптимізацією — якщо користувач на Vista звик до того, що меню Пуск відкривається пару секунд, то після того, як він бачив, що на 7ке це відбувається миттєво — ця система міцно прописувалася на його ПК.
Друга важлива особливість — зворотна сумісність: Vista добре запускала тільки той софт, який написаний під неї. Windows 7, по-перше, мала більш тісну інтеграцію з виробниками пристроїв, що дозволяло ставити частина драйверів автоматично при підключенні до інтернету, а по-друге вона мала майже повну сумісність з драйверами від Vista (так-то не дивно — ядро системи таке ж). Більше того — в системі був так звані Windows XP Mode, що дозволяє запускати програми від XP на віртуальній машині. В результаті вийшло так, що система 2009 року мала підтримку більшості програм, написаних з 2001 року — це, зрозуміло, подобалося багатьом користувачам.
Ще одна важлива особливість — Microsoft остаточно довели до розуму DirectX, випустивши його 11ую версію — вона виявилася настільки хороша, що використовується в іграх досі, і по суті це була перша версія DX, яка виявилася значно краще OpenGL і по суті поховала його для десктопних ігор.
Так само довели до розуму Windows Aero і UAC — перший тепер не особливо навантажував відеокарту (а на геймерських рішеннях включення Aero взагалі ніяк не відчувалося), а другий став більш гнучким у налаштуванні.
До речі, 1 ГБ ОЗУ було навіть забагато для запуску системи — lite-складання непогано себе почували і на 256 МБ, а на 512 МБ просто літали. Так, до рівня в 160 МБ ОЗУ як на Windows XP Pro x64 було далеко, але, з іншого боку, 256 МБ ОЗУ в 2009 році була вже смішною цифрою — стільки тоді в телефони ставили.
У підсумку, в основному саме з-за хорошою оптимізації і вкрай низьких системних вимог, Windows 7 стала дуже популярною і буде такою ще довго, замінюючи зовсім застарілу Windows XP. Однак Microsoft це, ясна річ, не подобається — вона просуває Windows 10, тому нові процесори від Intel і AMD (Kaby Lake і Ryzen) Windows 7 офіційно не підтримує (хоча з правкою деяких файлів проблема йде). Так само не підтримує 7ку і DirectX 12 — так, був проект по його портування, але в підсумку він зів’яв на половині шляху. Так що Windows 7 буде втрачати свою частку саме через програмних обмежень — мало хто захоче морочитися з патчами, так що через кілька років цілком може бути так, що 10ка обжене 7ку.
Windows 8 — Vista 2.0, версія для планшетів
Є таке напівжартівливе правило — Microsoft створює хороші версії Windows через раз. І з нього випливає, що Windows 8 — погана, що в принципі недалеко від істини.
У 2010 році Стів Джобс представив iPad — планшет, з якого і пішов бум на такі пристрої. Microsoft, які взагалі-то першими придумали і реалізували планшети майже 15 років тому (детальніше про це можна почитати в цій статті), вирішили теж створити свій планшет, причому бажання було настільки сильно, що Windows 8 була заточена саме під планшети. Але, на жаль, продажі планшетів на Windows були невеликі — не було людей, яким це було потрібно, так як 99% програм сенсор не підтримували, і навіть серфити в інтернеті доводилося або через Internet Explorer, або ж підключати мишу — але тоді губилася сама ідея планшетів. А для користувачів традиційних ноутбуків або ПК Windows 8 підходила слабо — незручний Metro UI, відсутність кнопки пуск, абсолютно непотрібний і порожній магазин додатків, та й ще відверта вогкість системи — хоча вимоги до ПК залишилися старими, так і ядро теж було NT 6, з-за нового GUI система відверто подлагивала. Тому більшість користувачів залишилися на Windows 7, ну а продажі 8ки були навіть нижче, ніж у Vista.
Але і плюсів вистачало — пристрої з 8кой вже відразу йшли з UEFI, та й сама система підтримувала швидке завантаження: все це призвело до того, що на SSD система не вантажилася 15-20 секунд як 7ка, а часто менше 5 секунд. Оновили провідник (він тепер уміє нативно працювати з образами дисків) і, що важливіше, диспетчер завдань — туди додали вкладку автозавантаження, так і зовнішній вигляд привели в порядок (на відміну від 7кі, де він виглядає як ніби прямо з 98ой Windows портований). З’явилася нативна підтримка модемів — система могла сама ставити на них драйвера і не витрачала трафік даремно: наприклад, не качала через мобільний інтернет оновлення. Так само залишилася зворотна сумісність аж до Vista (ядро теж, так що знову ж не дивно). Додали поділ екрану на 2 програми (так-так, набагато раніше, ніж Apple зробила в iPad), причому цю функцію підтримували абсолютно всі програми (вони просто вважали, що роздільна здатність екрану складає рівно половину від реального, тому і ніяких проблем не було). Так само поліпшили роботу з двома моніторами — тепер у кожного з них свій незалежний таскбара, шпалери, масштаб і так далі.
Так само була прибрана підтримка процесорів, які не мали набору команд SSE 2, NX або PAE — тобто на Pentium III, Athlon XP і інших процесорах того часу, на яких цілком непогано працювала Windows 7, тепер ніяк не можна встановити Windows 8, що, по-перше, дещо суперечить вимогам (так-то ці процесори мали частоти більше 1 ГГц), а, по-друге, є чисто програмним обмеженням, бо особливої різниці навіть внутрішньо між Windows 7 і 8 не було.
Windows 8.1 — Windows 8 для традиційних пристроїв
Після провалу Windows 8 і взагалі планшетів на Windows Microsoft зрозуміла, що до райдужного сенсорного майбутнього ще далеко, і потрібно оптимізувати ОС для ноутбуків і ПК. Так з’явилася Windows 8.1 — повернули кнопку пуск (правда тільки візуально, що в багатьох викликало ще більший подив, ніж її прибирання), і тепер можна за замовчуванням вантажити робочий стіл, а не Metro UI. До того ж тепер підтримується поділ екрану на 4 частини, що оцінили користувачі великих широких моніторів. Ну і саме основне — систему абсолютно безкоштовно отримали користувачі Windows 8, і вона була по швидкості роботи не сильно повільніше 7кі, так що досить багато користувачів все ж поставили.
Особливих змін крім зовнішніх немає — ядро оновили до NT 6.3, і вже за традицією прибрали підтримку дуже старих процесорів (Intel Core 2 Duo на 65 нм — причому обмеження стосується тільки х64 версією).
Windows 10 — заміна Windows 7
Остаточно зрозумівши, що планшети на Windows особливого поширення не отримали більшість користувачів вибирають iPad або ж планшети на Android, Microsoft все ж вирішила повернути нормальне меню пуск і взагалі зробити систему більш підходящої для традиційних ноутбуків — приміром, без усяких сторонніх програм в 10ке працюють мультитач жести на тачпаді.
У багатьох виникає питання — а чому, власне, Windows 10? Адже після 8 йде 9. Варіантів було безліч: і те, що 9 — нещасливе число в деяких країнах, і те, що цифрою 10 Microsoft підкреслювала глобальність релізу, і те, що Windows 8.1 по суті і була 9кой. Однак все набагато простіше — сторонні програми визначали б 9ку як Windows 95 або 98. Зрозуміло, можна було б назвати систему Windows 9, а ідентифікатор для програм зробити іншим, але Microsoft розсудливо вирішила не городити город і назвати систему Windows 10.
І, як і слід було очікувати, Microsoft зламало багато: по-перше, перестало нормально працювати масштабування (про це можна почитати в цій статті), із-за чого багато програми стали «милиться». Фікс це до цих пір, в останньому оновленні (Creators Update) стало краще, але не сильно. По-друге, було дозволено оновлювати активовану Windows 7, 8 або 8.1 відразу до 10ки. Без втрати програм і даних. Звучить здорово, але на ділі це добре працювало на чистій системі. А з урахуванням того, що багато 7ку з 2009 року не переставляли, після оновлення в кращому випадку виходив франкенштейн, в гіршому — воно просто не проходило, і користувач опинявся у неробочого ноутбука з втраченими даними. А з урахуванням того, що політика оновлення була вкрай агресивною — кількість скарг просто зашкалювала. Втім, через рік після виходу 10ки Microsoft прикрила цей атракціон небаченої щедрості (проте залишила лазівку у вигляді безкоштовного оновлення для використання спеціальних функцій системи для людей з обмеженими можливостями, ніяк це на ділі не перевіряючи).
В системі Modern UI засунутий дуже далеко, і користувачі несенсорних пристроїв можуть взагалі не знати про його існування. Для користувачів планшетів ж перемикання йде автоматично, що досить зручно (хоча при бажанні легко відключається в налаштуваннях системи). Так само IE змінився на Edge, що знову ж знахідка для слабких пристроїв — він досить спритно бігає навіть на атомах (де Chrome перевертається з працею), відмінно розуміє палець і з недавніх пір навіть підтримує розширення. У загальному і цілому, на ноутбуках лідерство Chrome він не потіснив, але власникам сенсорних і слабких пристроїв він припав до смаку.
7летний DirectX 11 змінився на DX 12. На презентації як зазвичай обіцяли приріст мало не в два рази, на ділі fps в іграх з DX 12 в кращому випадку такий самий, як і з 11им (зазвичай нижче). Так, ситуація покращується з часом, але загалом вже очевидно, що ніякого прориву, як у свій час DX 11, DX 12 не зробив і не зробить.
Активна стеження за користувачами, аж до відправки скріншотів робочого столу. У ранніх версіях Windows 10 можна було відключити через реєстр, зараз же налаштувати, що відправляти у Microsoft, можна при першому запуску системи.
Нарешті додалася можливість роботи з декількома віртуальними екранами (користувачі Unix-систем тихо посміхаються в сторонці), а так само асистент Cortana (гравці в Halo знають, що це штучний інтелект у грі), який поки ще англомовний. Так само все більше налаштувань системи йде зі старої панелі управління в нову програму параметри, аж до того, що в Creators Update панель управління зникла з меню пуск.
Так само Microsoft говорить, що екосистема Windows 10 працює на всіх пристроях, починаючи з смарфтони і закінчуючи ПК і консолями. Але тут вона дещо лукавить — якщо на Xbox дійсно працює модифікована Windows 10 на ядрі NT (бо це єдиний спосіб запуску DX 12, так і залізо-сумісний), то ось Windows 10 на смарфтони нічого спільного з десктопною системою не має, і вміє запускати лише оптимізовані під ARM-додатки з Магазину. Однак на даний момент Microsoft активно тестує повноцінну Windows 10 для ARM, так що в майбутньому мрія «Windows в кишені» може стати здійсненною.
Подальший розвиток систем від Microsoft поки туманно — ті обіцяють, що в майбутньому не буде нових версій ОС, а лише будуть виходити великі пакети оновлень для 10ки (їх вже було 3). З одного боку це, звичайно, добре — користувачам не доведеться звикати до чогось кардинально нового, і все буде як в Mac OS X, інтерфейс якої особливо не змінився за останні 10 років. З іншого боку — рано чи пізно Microsoft все ж доведеться міняти ядро системи, і робити це в якомусь сервіс паку не вийде, тому що зміна ядра майже гарантовано призведе до проблем з сумісністю — а для більшості користувачів сервіс пак просто один з апдейтів, і для багатьох буде сюрпризом, що після звичайного оновлення раптом різко перестануть працювати деякі програми і драйвера.
Ну а поки що статистика така: на першому місці Windows 7 с ~40% ринку, на другому місці — Windows 10 з 27% відсотками, далі йде Windows 8.1 c 8.5% та Windows XP 5%.
Закінчив магістратуру КПІ за спеціальністю “Інженерія програмного забезпечення.”
Захистив кандидатську за темою: “Проектування дидактичної системи інноваційної підготовки фахівців в області програмної інженерії”.
Працюю і пишу на теми, пов’язані з програмуванням, влаштуванням комп’ютерів і комп’ютерних систем.
