Науковий підхід доречний у всьому, навіть там, де традиційно править емоційне ставлення до справи. Замість того, щоб гадати, чи сподобається або не сподобається селфи, простіше відразу робити його у відповідності з інструкцією. Немає такої? Давайте виробимо, вирішили канадці.
Професор Ден Вогель і його учень Кифан Чи почали з простого: встановили три базових критерію. Це положення особи в кадрі, розмір особи і напрямок освітлення. Потім вони відтворили у віртуальній моделі фотосесію з перебором кожної комбінації цих параметрів. Намальовані чоловічки зробили сотні трохи відмітних один від одного селфи, при цьому тримали уявний смартфон так, як це робив би реальний чоловік.
Незалежний тест із залученням пустопорожніх завсідників Інтернету дозволив зробити першу вибірку – відсіяти бридкі селфи від перспективних. А далі справа техніки, проаналізувавши значення тих трьох параметрів для цих штучних знімків, професор з учнем взялися робити реальні селфи. Строго відтворюючи отримані раніше показники освітлення, розміру і положення особи.
Фактично вони склали простенький алгоритм для створення «ідеального» селфи, і вже в першому тестуванні на живих піддослідних він показав свою ефективність. Обсяги лайків під такими селфи в середньому на 26 % перевищують оні під звичайними себяшками. Що ж це за чудо-алгоритм, запитаєте ви? А його немає – замість того, поділитися дітищем зі світом, вчені мужі захопилися перебором розширеного спектру параметрів, включаючи види посмішок, тип зачіски, примруження очей і вибір одягу. Щоб вивести воістину еталонний алгоритм створення селфи – іноді наука розвивається виключно для науки ж.
Закінчив магістратуру КПІ за спеціальністю “Інженерія програмного забезпечення.”
Захистив кандидатську за темою: “Проектування дидактичної системи інноваційної підготовки фахівців в області програмної інженерії”.
Працюю і пишу на теми, пов’язані з програмуванням, влаштуванням комп’ютерів і комп’ютерних систем.
