Knack 2 огляд

0
41
Knack 2 огляд
Світ Knack є дивною сумішшю фантастики та фентезі.

Платформери та консолі – це речі, які завжди один одного доповнювали. Історично жанр найкраще почував себе саме тут. І нехай королем платформерів була, та залишається компанія Nintendo, PlayStation теж не осоромилась, випустивши чимало справжніх шедеврів, причому останнім таким успіхом став ребут Ratchet & Clank. На жаль, далеко не завжди вдається тримати планку якості – навіть коли за справу беруться майстри накшталт Марка Серні.

Так, перший Knack успіхом не назвеш. Критики відвертали від нього ніс, гравці нудьгували. Інженер Серні спорудив працюючу, технічно вражаючу гру, позбавлену душі та якогось елемента фана. Але це в минулому. Проект квапили, намагаючись випустити на самому старті PlayStation 4, а це ніколи ні до чого доброго не приводить. Зараз ситуація інша: у розробників були час і фундамент. За їх визнанням, вони почули наші претензії та зробили все, щоб гра сподобалася всім.

Помітний прогрес

Але не будемо дуже вже часто озиратися на першу частину – про неї ми і так все знаємо. Поговоримо краще про це несподіваний сіквел, який був раптово оголошений та дуже швидко випущений. Ще до виходу над грою сміялися – багато в чому завдяки потугам одного популярного ютубера. Можна зрозуміти: рідко коли виходять сиквели настільки провальних ігор – у народу просто вже немає віри в бренд. Так сталося з Watch Dogs, продовження якої вийшло чудовим, але про це мало хто дізнався – страшно було доторкнутися до гри з такою «проклятою» назвою.

Knack не настільки ненависна публіці. Люди до неї швидше байдужі. І це велика проблема, яку чудово ілюструють чарти продажів. Але давайте розберемося, чи варта гра забуття.

Насправді, до Knack 2 дуже важливо підійти з правильними очікуваннями. Не чекайте багато чого, не сподівайтеся на якесь одкровення. Це стерпний міцний платформер, який черпає чимало від інших ігор суміжного жанру. Трохи від Sonic, трохи Lego, ну й Ratchet & Clank. Створюється відчуття, що автори самі до пуття не знали, як зробити платформер, тому спробували вивести усереднену формулу. Вийшло з перемінним успіхом.

Але для початку про позитиви. Управління в Knack 2 зроблено добре – до нього не потрібно особливо звикати, сам персонаж чітко відгукується на команди та не намагається зробити зайвий рух, як Секбой з LittleBigPlanet. Це важливо, адже елементів чистого платформера тут багато, і один невдалий стрибок може означати провал. Втім це не страшно: будучи дитячою грою, Knack 2 ніяк не карає за смерть персонажа – вас просто повертають неподалік від місця загибелі. Загалом, тут вас навряд чи щось розгніває.

Лукас не сподобався ні як персонаж, ні просто своїм дизайном.
Лукас не сподобався ні як персонаж, ні просто своїм дизайном.

Головною особливістю Knack 2 є те, що протагоніст здатний змінювати форму в будь-який момент. Колись (в більшості випадків) вам потрібний великий Нек, колись – маленький. Малюк Нек особливо корисний для того, щоб знаходити секрети, але буває і так, що він допомагає пройти секції з платформінгом. Він не створений для битви та вмирає відразу ж – в битвах вже потрібен великий герой.

Незважаючи на те, що ідея хороша, а дивитися на трансформацію Неку завжди цікаво, вона майже ніяк не позначилася на оригінальності геймплея, який взяв на себе багато від Ratchet & Clank. Там так само були локації для двох персонажів – маленький герой (Клэнк) проникав туди, куди не міг пройти його партнер. Тому тут ми бачимо наступність у іншої франшизи Sony, добре це чи погано.

Бойова механіка приємно здивувала – саме тут помітний прогрес у порівнянні з першою частиною. Запам’ятати управління так само легко, проте рудиментарною систему більше не назвеш. Іноді Knack 2 нагадує 3D-ігри серії Sonic, які у порівнянні, до речі, програють. Спочатку у Неку є всього кілька прийомів, але чим далі ви пройдете, тим більше рухів відкриєте. Для досвідчених геймерів гра все одно буде здаватися надмірно легкою, але для цього існують налаштування складності. Що забавно, в якийсь момент вона як би ламає четверту стіну, коли один з персонажів коментує те, наскільки обмежений арсенал рухів у нашого героя.

Кооператив рятує

Головний плюс гри полягає в кооперативному режимі. Це те, чого не вистачало в Ratchet & Clank, і те, що так добре вдається у студії traveller’s Tales. Тут він не тільки є приємним доповненням, але й, по суті, «рятує» гру. Справа в тому, що поодинці грати в неї людині досвідченій буде не дуже цікаво, зате удвох виходить зовсім інша картина. І над дурістю гри можна посміятися, та й битися веселіше. Менше зосереджуєшся на поганому. Диванний мультиплеєр – те, чим завжди були сильні консолі, і хочеться подякувати Japan Studio за те, що вони не полінувалися опрацювати цей режим.

Кооперативний режим багато в чому працює так само, як у ігор Lego: під’єднав контролер, натиснув на кнопку та додався. Робиться все разом – битви та платформінг. Навіть безглузді моменти, коли треба просто бити по тій чи іншій кнопці, щоб відкрити двері, стають цікавішими. QTE, давно нелюбимі здебільшого у геймерів, навіщо-то теж виявилися додані, хоча вони дуже легкі – шанс не встигнути мізерний. Їх теж треба виконувати одночасно з партнером.

Маленький Нек дуже милий.
Маленький Нек дуже милий.

Як і перша частина, Knack 2 найкраще підходить для того, щоб грати з дитиною або кимось, хто не особливо сильний у відеоіграх. Тут немає штрафу за провал, так що все дуже ненапряжно. Жанр дитячих ігор переживає нині не найкращі часи, і Knack 2 легко можна назвати одним з кращих їхніх представників.

Радує те, скільки всього розробники запхали всередину: тут тобі древо умінь та предмети для збирання, гаджети, які можна заробити під час проходження. Загалом, все, що повинно бути у поважаючого себе платформера. Нічого приголомшливого, звичайно – апгрейдитися в Ratchet & Clank було в рази цікавіше – але все одно приємно бачити відверті зусилля.

Для різноманітності іноді Нек здатний приймати альтернативну форму – і тут вже згадується Super Mario. Наприклад, Нек може стати металевим або крижаним. Це допомагає урізноманітнити гру, хоч трохи й шкода, що не можна було «зберегти» різні види та використовувати їх за бажанням.

Є тут і головоломки. Вони не дуже складні, хоча недосвідчених і неуважних можуть змусити задуматися.

Knack 2 не зазнає проблем з різноманітністю локацій, хоч такими, що особливо запам'ятовуються їх не назвеш.
Knack 2 не зазнає проблем з різноманітністю локацій, хоч такими, що особливо запам’ятовуються їх не назвеш.

Графіка також є сильною стороною Knack 2. Як і у першій частині, рівні яскраві та чіткі, а Нек вражає безліччю складових частин. Він дуже ефектно «розбирається» під час своєї трансформації – одне задоволення дивитися. З іншого боку, графіку просто приголомшливою не назвеш: світ хоч і детальний, але якийсь порожній. Нек красиво знищує ящики та дрібні споруди, але всі зруйновані елементи моментально зникають, немов це гра на перший PlayStation. Люди теж виглядають не дуже, хоча, підозрюю, це вина дизайнерів.

Гра була поліпшена для PlayStation 4 Pro, але добре працює й на базовій моделі. Здається, що коли граєш удвох, то консолі справлятися з навантаженням виявляється трохи складніше, але жодних серйозних проблем чи багів помічено не було.

Ice is nice

Але не все добре в Knack 2 – зовсім ні. Почнемо з того, що розробники знову захотіли вигадувати сюжет, який в платформері далеко не завжди взагалі потрібен. І цей сюжет вийшов настільки жахливим, наскільки можна – особливо для тих, хто в першу частину не грав і не знає, хто є хто. Вищі гобліни, стереотипні поганці, роботи та руїни… понабирали всього, що можна. Не допомагає й те, що в головній ролі абсолютно ніякі персонажі, яких взагалі бачити не хочеться.

QTE дуже легкі, і зазвичай супроводжуються в міру епічними моментами.
QTE дуже легкі, і зазвичай супроводжуються в міру епічними моментами.

Претензії передусім до самого Неку, якого можна назвати однією з головних причин того, що бренд Knack ніколи не злетить. Справа в тому, що майже будь-який вдалий платформер починається з образу, що запам’ятовується, з цікавого протагоніста. Цього тут немає. Нек – це казна-що; істота, що не викликає ніяких емоцій. Його ні малювати, ні описати. Що вже там, він навіть не герой гри, адже він тільки й робить, що бігає за своїми «майстрами», які вказують, що робити та як. То вихованець, то охоронець. Сам він теж нецікавий, та нічим не запам’ятовується.

Про людей навіть говорити нічого. Складно сказати й про дизайн, та про самих персонажів. Але найгірше це діалоги, які увібрали в себе всі кліше, які тільки можна згадати. Якщо не можете зробити добре – не намагайтеся зовсім, благо жанр дозволяє. Погані жарти, дурні фрази та лінива спроба зацікавити в світі гри тільки ще більше засмучують.

Knack 2 – це дуже неоднозначна гра. Незважаючи на те, що розробники чесно намагалися зробити приблизний платформер, вийшов у них багато в чому вторинний продукт, який навряд чи змусить ненависників жанру переглянути свою думку.

Дуже важливо підходити до гри з правильними очікуваннями. У неї є чітка цільова аудиторія, а їй проект напевно сподобається. Важливо відзначити, що кооперативний режим робить Knack 2 набагато кращим, тому якщо у вас є з ким грати – обов’язково покличте.

Прогрес, безумовно, помітний, але Knack 2 залишається посередньою грою. Її персонажі не запам’ятовуються, як і весь світ. Геймплей повторює багатьох інших представників жанру – тут практично немає нічого «свого». Загалом, відмінна гра для дітей, нормальна гра для спільного проходження та вельми посередня гра для всіх інших.

Оцініть статтю

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here