Люди завжди хотіли переміщатися з точки А в точку Б з мінімальними тимчасовими витратами. Це бажання пронизує багато казки, де йде мова про чоботи-скороходи, ступах, мітлах, килимах-літаках та інше. Ще на початку минулого століття, коли технології стали розвиватися дуже швидкими темпами, деякі автори стали пропонувати ідеї наземного і повітряного транспорту, здатного в десятки разів скоротити час переміщення із одного населеного пункту в інший.
Одна з ідей — швидкісний континентальний підземний потяг, який рухається по тунелях з розрідженим повітрям. Повітряні маси викачуються потужними насосами, знижується сила тертя і поїзд може їхати дуже швидко. Пропозиція цікава, але для його реалізації потрібна потужна зв’язка технологій і фінансування. Це стало можливим тільки зараз. Чотири роки тому був запропонований проект Hyperloop, який, з деякими змінами, являє собою реалізацію тієї самої фантастичної на початок 20-го століття ідеї з поїздом, тунелями і слабким вакуумом.
Реалізація була опрацьована Илоном Маском (про який сьогодні на Geektimes вже публікувалася стаття) з колегами, вони описали деякі ключові технічні моменти. Hyperloop, за задумом, являє собою особливий транспортний засіб з вагонами, що рухається по тунелях зі швидкістю звуку. Тут використовуються і магніти, і вакуум і багато іншого. Одних технологій, до речі, мало, потрібна ще й активна робота державних чиновників тих країн, де планується побудувати інфраструктуру Hyperloop. Чиновники повинні створити законодавчу базу, яка дозволяє існувати транспорту нового типу. Природно, потрібні гроші, причому чималі.
Маск запропонував лише ідею, заявивши, що самостійно займатися її реалізацією він не збирається. Через місяць після публікації «альфа-версії» проекту з’явилася комп’ютерна модель нової транспортної системи, а потім і організація Hyperloop Transportation Technologies Inc. (HTT), яка взяла на себе технічні моменти. Її ключовими фігурами стали співзасновник JumpStartFund Дірк Алборн (Dirk Ahlborn) і президент SpaceX Гвінн Шотвелл (Gwynne Shotwell). HTT збирає кошти на роботу за допомогою краудфандінга та інвестицій.
Після цього ще кілька організацій заявили про бажання створити власні варіанти системи, запропонованої Маском. Плюс до всього, про співпрацю з HTT в різний час говорили чиновники Росії, США та інших країн. У січні цього року Корейський науково-дослідний інститут залізниць (KRRI) оголосив про плани розробки власного варіанту Hyperloop. «Ми сподіваємося створити надшвидкий поїзд, який буде пересуватися по передового тунелю низького тиску з швидкістю блискавки вже в недалекому майбутньому», — заявив представник KRRI в коментарі для преси.
Ну а зараз виявилося, що Південна Корея, насправді, підписала договір з HTT. Цей договір був схвалений урядом країни тоді ж, у січні цього року, але відомо про нього стало тільки зараз. Для того, щоб впровадити у себе технологію, уряду потрібно отримати право на використання технологій HTT, що, власне, вже зроблено. Тепер планується спорудження повномасштабної траси з вакуумним тунелем, обладнанням для розгону і гальмування за допомогою магнітів та іншими технічними елементами. Плюс до всього, чиновники одночасно працюють над законодавчою базою.
Якщо все вийде, то через кілька років у Південній Кореї з’явиться транспортна система, аналогів якої в світі немає. І пасажири зможуть добиратися з Сеула в Пусан всього за 20 хвилин. На автомобілі з одного міста в інше доводиться добиратися протягом трьох годинників. Це дуже значна економія часу. За словами учасників проекту, транспорт нового типу змінить життя людей, він дозволить об’єднати людей у різних регіонах спочатку Кореї, а потім і всього світу.
Не тільки HTT працює над проектом надшвидкого потяги, є й інші компанії
Крім HTT, над схожими проектами працюють ще й такі компанії, як Arrivo і Hyperloop One. Щоправда, в останнього за останній рік було кілька дивних кадрових перестановок і супроводжуючими ці перестановки скандалами. З іншого боку, Hyperloop One — компанія, яка змогла зацікавити чиновників Росії і Китаю, так що в минулому році навіть почали говорити про можливість створення траси «Європа-Китай».
Але поки що це лише розмови. Ймовірно, хто з перерахованих компаній вперше покаже робочу повномасштабну транспортну лінію, той і зніме всі «вершки» у вигляді інвестицій, як комерційних, так і державних.
Закінчив магістратуру КПІ за спеціальністю “Інженерія програмного забезпечення.”
Захистив кандидатську за темою: “Проектування дидактичної системи інноваційної підготовки фахівців в області програмної інженерії”.
Працюю і пишу на теми, пов’язані з програмуванням, влаштуванням комп’ютерів і комп’ютерних систем.
