Project CARS 2: Огляд

У шанувальників гоночних симуляторів безхмарне роздолля на дворі і на горизонті вже вийшли F1 2017 і Project CARS 2, зовсім скоро покинуть бокси Forza Motorsport 7 і Gran Turismo Sport. У кожного проекту свої особливості і примхи, так що вибір буде важким. Project CARS 2 підкуповує рівнянням на всі актуальні платформи і поданням оберемки дисциплін автоспорту. Ну як не дати шанс такій грі, особливо після вдалої першої частини?

Надихаючу музику до Project CARS 2, як і для першої частини, склав британець Стівен Бейстед (Stephen Baysted; World of Speed Shift 2 Unleashed).

Свято гоночного рівноправності

Нинішні співробітники Slightly Mad Studios колись починали з аматорських модифікацій до гоночних проектам, на яких (в сенсі на модах), як не дивно, виросли майбутні спортсмени — приміром, неодноразовий переможець Ле-Мана Томмі Мілнер (Tommy Milner). Потім в їх кар’єрі були спірні Need for Speed: Shift і Shift 2 Unleashed, а також удостоїлася принизливих середніх балів на Metacritic Test Drive: Ferrari Racing Legends.

У 2011-му Slightly Mad здорово здивувала аудиторію, запустивши народний збір коштів на «бездоганний симулятор» Project CARS. Краудфандінг приніс студії $5 млн, впевненість у завтрашньому дні і можливість співпрацювати з зірками начебто Бена Коллінса (Ben Collins). Пробна куля досяг мети — тільки через Steam англійці відвантажили понад мільйона копій гри. Зрозуміло, Slightly Mad моментально анонсувала продовження, знову — за заповітами краудфандінга і при підтримці великого видавця Bandai Namco.

Project CARS 2 визріла на знайомому движку — завсідники впевнено говорять про моделі і трасах, безпосередньо взятих з першої частини. І все ж зовнішні зміни наявності — взяти хоча б вбудований інструмент для зняття скріншотів з купою налаштувань, детальні повтори з ракурсами на будь-який смак і жваві піт-стопи.

Втім, відзначите ці правки ви не відразу, особливо якщо пропустили оригінал, — гра сувора до тих, хто раніше змагався тільки в аркадних гонках. Регулярні вильоти на узбіччя бісять, по-хорошому починаєш заздрити власникам професійних рулів з педалями (а то і, чим чорт не жартує, дорогущого гоночного крісла). Симулятор схильний і до геймпадам, але на налаштування піде багато часу.

Повторю думку, озвучену Максимом Кулаковим в відеопрев’ю, — до новобранцям Project CARS 2 відноситься нещадно і в той же час по-чесному, без «казуальних» знижок. З одного боку, гума та тиск в покришках виставляються на «автоматі», з іншого — аналізуючи власні промахи та спілкуючись з віртуальним інженером, можна приструнити норовистую машину: якщо, скажімо, тягне у пекло в поворотах або не вдається вичавити максимум на прямих ділянках.

Сама Slightly Mad робить акцент на те, що перед нами точні віртуальні копії серійних і спортивних авто. І підкреслює подібні заяви всілякими «печатками якості» — наприклад, підтримку грі виявив Кріс Гудвін (Chris Goodwin), головний пілот-випробувач McLaren. За його словами, моделі McLaren ведуть себе в Project CARS найвірогідніше нікуди.

Розмови про фізику зазвичай підкріплюються кивком в бік системи LiveTrack 3.0 — грубо кажучи, часто опиняючись за межами траси, ви будете заносити на полотно грязюку, траву, пісок тощо. Изнашивающаяся гума теж не випаровується у комп’ютерний вакуум, а залишається на дорозі — поступово утворюється так званий держак. Зчіпні властивості змінюються в залежності від того, мчіть ви на «старих» шинах або свіжих покришках.

Описані тонкощі поєднуються з примхами погоди і чергуванням часу доби (чого не в силах запропонувати та ж Assetto Corsa). Можна задати бурі з блискавками, ясний день, заметіль — варіантів безліч, так що різноманітність і непередбачуваність умов — невід’ємна риса Project CARS 2, зближуюча її з реальним спортом.

Є і нюанси — спробувавши охопити купу дисциплін (Formula 1, Indycar, ралі-крос, Ле-Ман…), Slightly Mad не уникнув помилок. Викликає питання поведінка машин на підмерзлою поверхні. У зіткненнях формульних болідів я помічав, як м’язисті монстри відправлялися в політ з переворотом з грацією шматка пінопласту. Поребрики деколи взагалі не відчуваються під колесами. Контрольовані замети — окрема тема: треки необхідно вивчати дуже довго (не нехтуйте вільними заїздами і кваліфікацією), приноравливаясь до точок гальмування і вишукуючи виграшну траєкторію, і все одно сюрпризів не уникнути. І потім, чому при таких детальної імітації оточення і транспорту «диванні» пілоти раз за разом перекривають реальні рекорди конкретних автодромів? Непорядок.

У 2017-му році весь автомобільний світ відзначає 70-річчя Ferrari. Project CARS 2 не залишилася осторонь — у грі дебютували машини марки. З інших знакових новачків виділимо Lamborghini та Porsche.
Спортивний дух Project CARS 2 знайшов вираження в можливості вийти на довільну трасу з улюбленою машиною в будь-який час року. Серйозно, не пропустіть шанс отримати позитивні емоції за кермом Nissan GT3, Ferrari 488, Lamborghini Huracan GT3 і так далі. Важливий момент — як би ви не були недосвідчені в симуляторах, обов’язково знайдете себе в якій-небудь дисципліни (для мене віддушиною стали овальні коробки Indycar і гонитва за перевагою в соті частки секунди).

Кар’єра підноситься Slightly Mad як одна з найважливіших складових гри, однак її користь скоріше в разблокируемих унікальних випробуваннях. Розробникам варто було б зробити чемпіонати більш насиченими — повідомлень по рації і листів в поштовій скриньці бракує, щоб уявити себе в епіцентрі змагань. Яка-небудь WWE від 2K справляється з цим набагато краще — з телевізійними інтерв’ю і незапланованими спарингами.

У підсумку В пресі Project CARS 2 хвалять саме за можливість перейнятися автоспортом, а не привід оцінити підвіску конкретного боліда. При цьому думки зустрічаються протилежні — хтось пише про доскіпливому реалізмі, хтось, навпаки, іменує Project CARS 2 «околосимом». За ралі-кросом радять йти в DiRT Rally, а за «формульними» пристрастями — F1 2017. Асфальтові заїзди в Project CARS 2 звеличують, щодо іншого — не настільки втішні відгуки. В Steam претензій прорва — мовляв, вага в поворотах переданий аби як, самі повороти — підступні до жаху, для ралі потрібен кермо…

Тим не менш Project CARS 2 прийшла надовго. Завдяки відпрацьованим киберспортивному комплекту. Самі посудіть — і система підбору суперників розумна (якщо не хулиганите, то і супротивників алгоритм підкине ввічливих), і «грунт» для організації турнірів добротна. А тим фактом, що крен в «хардкор» не настільки бездушен, як у деяких симуляторах, гарантований широке охоплення аудиторії.

Наостанок в парі слів окреслю продуктивність на консолях PS4 і Xbox One (PC-то з цим повний порядок). Фахівці Digital Foundry, «залізного» відділу Eurogamer, прийшли до висновку, що дозвіл найчастіше провисає нижче планки 1080p (PS4)/900p (Xbox One), а частота кадрів в складних сценах варіюється від 40 до 50 fps. З чим зіткнувся особисто я на PS4, так це з довгими завантаженнями кожної гонки. Кращий вибір в цьому випадку — PS4 Pro, хоча 4K-консоль Sony теж використовує динамічний дозвіл, що прагне до 1440p, але хоча б стабільно тримає швидкість оновлення на 60 fps.

***

Тепер вже не скажеш, що за звання кращого гоночного симулятора б’ються тільки високобюджетні Гран-Турізмо і Forza Motorsport. Project CARS 2 підтвердила амбіції і закріпила позиції на автомобільному олімпі.

Плюси: найширший вибір брендів, моделей, трас (прямо зі старту!); повна непередбачуваність у гонці за «вини» динамічної погоди і чуйного дорожнього покриття («рандомние» калюжі, бруд, остигає асфальт і так далі); гідні графіка і звук; зразкова оптимізація.

Мінуси: фізика не так ідеальна, як хотілося б Slightly Mad; для серйозної гри знадобиться кермо.