Ядерною (або атомною) зброєю називають весь ядерний арсенал, його транспортувальні засоби і апаратне управління. Ядерну зброю відносять до класу зброї масового ураження. Принцип вибухової дії зброї іржавої смерті ґрунтується на застосуванні властивостей ядерної енергії, яка вивільняється з-за ядерних або термоядерних реакцій.
Сполучені Штати Америки
Основу ядерного арсеналу США становлять балістичні ракети, розташовані на підводних човнах. На сьогоднішній день США має 1654 боєголовки. На озброєнні США знаходяться бомби, боєголовки, снаряди для використання в авіації, на підводних човнах, в артилерії. Після закінчення Другої світової війни в США було вироблено понад 66 тисяч бомб і боєголовок, 1997 виробництво нової ядерної зброї було повністю припинено. У 2010 році в арсеналі США перебувало понад 5 тисяч одиниць зброї, але до 2013 року їх кількість зменшилася до 1654 одиниць в рамках програми по зменшенню ядерного потенціалу країни. Будучи неофіційним лідером світу, США має статус старожила та згідно з договором від 1968 року полягає в числі 5 країн, які легально володіють ядерною зброєю.
Російська Федерація
На сьогоднішній день у розпорядженні Росії знаходиться 1480 боєголовок, 367 ядерних носіїв. Країна володіє боєзапасом, призначеним для використання в ракетних військах, морських стратегічних силах і в стратегічних авіаційних військах. Протягом останніх 10 років боєзапас Росії істотно зменшився (до 12 % в рік) завдяки підписанню договору про взаємне роззброєння: до кінця 2012 року зменшити кількість зброї на дві третини. Сьогодні Росія є одним з найстаріших членів договору 1968 року про ядерну зброю (як єдиний приймач СРСР).
Франція
На сьогоднішній день Франція має на озброєнні близько 300 стратегічних боєголовок для застосування на підводних човнах, а також близько 60 тактичних мультипроцесорів для авиабазування. Франція довгий час прагнула до незалежності у питанні власного озброєння: розробляла власний суперкомп’ютер, проводила ядерні випробування аж до 1998 року. Після цього ядерна зброю у Франції не розроблялася і випробовувалася.
Великобританія
Великобританія володіє 225 ядерними боєголовками, з яких понад 160 перебувають у стані боєготовності і розміщуються на підводних човнах. Дані про озброєння армії Великобританії практично відсутні завдяки одному з принципів військової політики країни: не розкривати точної кількості та якості засобів, представлених в арсеналі. Великобританія не прагне збільшувати свій ядерний запас, але і не стане зменшувати його: тут діє політика стримування союзних і нейтральних держав від застосування смертоносної зброї.
Китай
Оцінки вчених із США показують, що у володінні Китаю знаходиться близько 240 боєголовок, однак офіційні дані свідчать, що в Китаї знаходиться близько 40 міжконтинентальних ракет, розташованих в артилерійських військах і на підводних човнах, а також близько 1000 ракет малої дальності. Китайський уряд не розкриває точних даних про арсенал країни, заявляючи, що кількість ядерної зброї буде підтримуватися на мінімально безпечному рівні. Крім того, Китай заявляє про неможливість застосування їм зброї першим, а також про те, що проти неядерних країн воно задіяне не буде. До подібних заяв світова спільнота ставиться позитивно.
Індія
Згідно з оцінкою світового співтовариства, Індія володіє ядерною зброєю неофіційно. Володіє термоядерними і ядерними боєголовками. Сьогодні в арсеналі Індії знаходиться близько 30 ядерних боєголовок і кількість матеріалів, достатню для виготовлення ще 90 бомб. Також, присутні ракети з малою дальністю, балістичні ракети з середньою дальністю стрільби, ракети із збільшеною дальністю. Володіючи атомною зброєю нелегально, Індія не робить офіційних заяв щодо своєї політики в питаннях ядерного озброєння, що викликає негативну реакцію світового співтовариства.
Пакистан
На озброєнні Пакистану, за неофіційними даними, перебуває до 200 ядерних боєголовок. Точних даних про тип зброї немає. Реакція громадськості на випробування ядерної зброї цією країною була максимально жорсткою: на Пакистан наклали економічні санкції практично всі основні країни світу, крім Саудівської Аравії, яка постачала країні, в середньому, 50 тисяч барелів нафти щодня.
Північна Корея
Офіційно Північна Корея є країною, що володіє ядерною зброєю: у 2012 році в країні були внесені поправки до Конституції. Країна має на озброєнні одноступінчаті ракети середньої дальності, мобільний ракетний комплекс «Мусудан». Міжнародне співтовариство відреагувало на факт створення та проведення випробувань зброї вкрай негативно: довгі шестисторонні переговори тривають і понині, а на країну накладено економічне ембарго. Але в КНДР не поспішають відмовлятися від створення засобів забезпечення власної безпеки.
Контроль за озброєнням
Ядерна зброя – один з найстрашніших способів знищення населення та економіки ворогуючих країн, зброя, що вражає все на своєму шляху. Розуміючи і усвідомлюючи небезпеки наявності таких засобів знищення, влада багатьох країн (особливо п’яти лідерів «Ядерного клубу») приймають різні заходи для зниження кількості цього озброєння і гарантій його незастосування. Так, США і Росія добровільно знизили кількість ядерної зброї. Всі сучасні війни ведуться за право контролювати і використовувати енергетичні ресурси. Ось де знаходяться найбільші родовища нафти у світі.
Україна, колись колишня третьою країною в світі за його кількістю, добровільно відмовилася від озброєння в обмін на гарантію недоторканності. Але в 2014 році Україна висловила бажання вийти з Договору про нерозповсюдження озброєння і створювати власний ядерний потенціал.
У ПАР розробили і добровільно відмовилися від зброї в рамках скасування апартеїду і визнання країни повністю мирною. Для тих країн, які на сьогоднішній день продовжують розробки зброї, влади «Великої п’ятірки» пропонують різні способи припинення цього процесу: починаючи від переговорів і закінчуючи накладенням економічних санкцій. Залишається надія на те, що одного разу світ повністю позбудеться ядерної загрози.

Закінчив магістратуру КПІ за спеціальністю “Інженерія програмного забезпечення.”
Захистив кандидатську за темою: “Проектування дидактичної системи інноваційної підготовки фахівців в області програмної інженерії”.
Працюю і пишу на теми, пов’язані з програмуванням, влаштуванням комп’ютерів і комп’ютерних систем.