Не все те, що рухає прогрес, виглядає гідно пензля художника. Наприклад, речовина для роботи твердопаливних ракетних двигунів дуже нагадує в’язку манну кашу. А процес її змішування може викликати блювотні позиви, але що гірше – детонацію його компонентів. Тому в Японському агентстві аерокосмічних досліджень розробили новий і незвичний спосіб отримання суміші.
До складу твердого палива для ракетних двигунів входить речовина з дуже великою запасеною енергією, окислювач та різні сполучні компоненти. Їх треба дуже ретельно та рівномірно розподілити по всьому об’єму готового продукту, інакше не вдасться домогтися стабільної роботи двигуна. Але в процесі фізичного впливу міксера на компоненти вже виникає ризик детонації, а перемішувати субстанцію потрібно довго.
Японські інженери запозичили ідею у живого кишківника та створили робота, який переганяє суміш речовин через набір гнучких контейнерів з клапанами. Переміщення створюється за рахунок зниження тиску в одному контейнері та підвищення в іншому, в цьому процесі немає ні ударів, ні тертя, та ніякого ризику детонації. Робоча речовина розподілена по більшій частині обсягу конструкції, тому ніде не накопичується критично небезпечна маса.
Мінус робота очевидний – він дуже неквапливий. Адже для запуску ракети заввишки з 17-поверховий будинок потрібна сила-силенна твердого палива, з розрахунку витрати в 6 тонн в секунду. На заправку космічних ракет йдуть мільйони літрів пального, кажуть в NASA. Але їм подобається ідея побудувати тисячі таких роботів і замкнути в єдину, понаддовгу «кишку» – нехай собі безпечно та неквапливо змішує паливо на майбутні потреби.
Закінчив магістратуру КПІ за спеціальністю “Інженерія програмного забезпечення.”
Захистив кандидатську за темою: “Проектування дидактичної системи інноваційної підготовки фахівців в області програмної інженерії”.
Працюю і пишу на теми, пов’язані з програмуванням, влаштуванням комп’ютерів і комп’ютерних систем.
