Американські розробники Monolith Productions – дуже серйозні дядьки. Це вони в сиву давнину створили гру Blood. Це їм ми повинні бути вдячні за шутер F. E. A. R. Це з-під їх пера вийшов пародійно-шпигунський шутер No One Lives Forever. Про несправедливо забуту Sanity: Aikens Artifact й говорити нічого. Загалом, коли за справу беруться такі мастодонти – шедевру бути.
Всю свою кар’єру ці розробники робили не просто ігри, а створювали концепції та ідеї. Саме вони представили геймерам передовий штучний інтелект, який керував супротивниками в F. E. A. R. Після гри Tron 2.0 в шутери від першої особи масово почали додавати прокачування та рольові елементи. Нарешті, це вони додумалися до системи Nemesis.
І, як не дивно, цей маленький інструмент може в найближчому майбутньому повністю змінити вигляд ігор з відкритим світом.
Коротко про сюжет Middle-earth: Shadow of War. Якщо ви правовірний толкієніст, краще заздалегідь запасіться вогнегасником – гасити частини тіла. Перед нами чистий фанфік. Головний ролевік всього Мордора – мертвий, але дуже буйний рейнджер Таліон – в компанії свого не менш небезпечного, з невимовним ім’ям Келебримбор продовжують «курощити та зводити орків. Тим часом, втомлений від цього бардаку Саурон висилає по нашу душу каральні загони досвідчених психіатрів у пафосних чорних одягах. Страшна та огидна павучиха Шелоб вмилася та причепурилася, ставши красунею. Ці та інші новини Середзем’я читайте в нашому огляді!
Якщо ви фанат Толкієна – запасіться корвалолом. Прямо скажемо, з точки зору сюжету шедевром ніяк не можна назвати навіть оригінальний «Володар Кілець». Monolith Productions просто витримала своє оповідання приблизно в тому ж дусі, розповівши нам блискучу у своїй неканонічністі історію, яка цілком могла б відбутися в цьому вигаданому світі. Втім, навіть якщо ви будете зовсім ігнорувати магістральні історії, нічого не пропустите. Middle-earth: Shadow of War зовсім не про сюжетні перипетії. Головна іграшка тут – стара-добра система Nemesis, яка сама пише веселі та сумні історії про орків. Пише їх з вашою допомогою, й, переважно, орочей кров’ю. У новій частині Келебрімбор вирішив, ні багато ні мало, наваляти старому Саурону як слід, за допомогою серії рейдерських захоплень «віджавши» у нього Мордор. Власне, черговим створенням чергової армії нам і належить займатися.
Оновлена система Nemesis стала більш гнучкою та породжує нові цікаві історії. Так, вона почала ураховувати більше факторів. Наприклад, те, що ви зробили з орком при останній зустрічі. Ампутанти будуть хизуватися новенькими протезами, орки, яких ви примудрилися підпалити, повернуться по вашу душу зі стильними опіками, і, може бути, навіть в стильній масці. Всі орки-фігуранти піраміди гризуться між собою з ще більшою люттю, ніж у першій частині. Окремі високорангові особистості навчилися влаштовувати на Таліоні повноцінні облави. Крім того, деякі «мертві» товариші обожнюють ефектно повертатися з того світу подібно лиходіям з бойовиків дев’яностих! Ситуація, коли черговий бос чергової зграї раптом повертається до нас обличчям, і ми бачимо орка-мечоносця, якого з таким трудом зарубали години дві тому, тут в порядку речей. І це просто дивовижно.
Assassin’s Creed: Mordor
Власне, поліпшена система Nemesis – єдине велике нововведення, яке є в цій грі. По суті, перед нами Assassin’s Creed – ті ж осточортілі вишки, ті ж тупі завдання в дусі «пройди за NPC, убий, відкрий новий шматок карти, захопи ще один замок». Так, крім вербування ворогів нам дали можливість влаштовувати повноцінні війни та облоги. Виглядає це так: ви приходите зі своєю ордою під стіни чергової твердині, штовхаєте пафосну промову, після чого стартує битва. Завдання – захопити та утримати кілька контрольних точок, а потім особисто вбити міні-боса цитаделі. Можна валити фортеці в лобову, але найчастіше перед атакою нам доведеться послабити оборону противника.
Робити це потрібно, вбиваючи або переманюючи воєначальників. Не хочете, щоб на голови ваших орків кидали палаючу смолу – вистежуйте та вбивайте інтенданта. Не хочете атаки ворожої кавалерії – убийте майстра псарні, й так далі. Або засилайте до ворога шпигунів, які будуть рости в рангах, отримувати нові посади, різати супротивникам глотки та займати ключові позиції, поки фортеця не опиниться під контролем ваших орків.
Систему Nemesis, безумовно, потрібно поширювати на всі ігри з відкритим світом.Ще одна зміна – поява у нас горезвісного «нового кільця», яке дає Таліону нові можливості. Всі старі здібності нікуди не поділися, але в цілому наш арсенал істотно збагатився. Ах так, ще в Middle-earth: Shadow of War значно додалося різноманітного корисного та не дуже барахла, тому іноді здається, ніби ми граємо в рольову гру, а не відчайдушний слешер. Серед інших нововведень – поділ орків на особливі клани та організації. Тепер є орки-технарі, орки-чаклуни, орки-культуристи й багато інших. Спеціалізації трохи впливають на ігровий процес, і проти кожного клану доводиться винаходити тактику, а згодом – стратегію застосування. А ще є спеціальна арена, на яку можна запустити своїх помічників і дивитися, як вони гойдаються та отримують нові здібності.
Хореографія боїв за відчуттями майже не змінилася. Це все та ж бойова система, безсоромно запозичена з серії Batman: Arkham. Таліон немов справдешній коник скаче від ворога до ворога, виробляє неймовірні кульбіти та шинкує супротивників мечем. Періодично в справу втручається Келебрімбор і витворяє різні, зовсім вже божевільні речі. Всі ці запаморочливі бойові комбінації зав’язані на ритм з використанням декількох кнопок і не дуже складні, особливо на геймпаді. Хоча більшу частину часу ти просто лупиш по кнопках і дивишся в екран з роззявленим ротом. Такий ось нехитрий, але дуже приємний ігровий процес. З розвагою гравця Middle-earth: Shadow of War справляється на відмінно.
Велика розбірка в маленькому Мордорі
Мінуси. Їх не те щоб багато, але загальну картинку вони затьмарюють. Гра буде регулярно нагадувати, що всього за $4,99 можна купити собі нове обмундирування, прокачати свою армію або отримати інші бонуси. Явище стандартне для онлайн-проектів жахливо дратує в однокористувальницької кампанії. Безумовно, все добре грається без платежів, але «всього за $4,99 ви можете купити собі Меч Всемогутньої Всемогутності»… Кінцівка гри, до речі, теж побудована так, що без вливання грошей нам доведеться довго бігати за великим відкритого світу та тупо набивати необхідний досвід.
Незважаючи на всі свої огріхи, Middle-earth: Shadow of War – це по-справжньому якісна гра. Інший, не самий очевидний мінус – відсутність серйозних нововведень. Так, є клани орків, так, нові можливості, так, можна «всього за $4,99» купити собі якусь нову корисну штуку…
Технічно гра вища за усілякі похвали. Картинка істотно покращала з часів першої частини, звуки теж радують. Навіть цікаво, як розробники записували всі ці похоркування та повискування орків. Ніяких технічних огріхів помічено не було. Бентежить хіба що розмір гри – 100 ГБ, можливо, за сучасними мірками цілком собі середня цифра, але якось забагато все ж місця на диску. З урахуванням того, що «Відьмак 3», в якому вмісті, за відчуттями, все ж затягнув на 50 ГБ.
Підводячи підсумки, можна сміливо назвати Middle-earth: Shadow of War хорошою грою. Ні, якщо ви толкієніст-фанатик, ви звичайно будете довго розмахувати улюбленою лижею та гризти фіранку, але пересічному гравцеві напевно сподобається. Так, нововведень за відчуттями замало, гра жебракує гроші, а «синдром похмурої непереможності» все так само актуальний. Але з основною функцією – розвагою – гра справляється на п’ять з плюсом. Настійно рекомендуємо всім, хто скучив за хорошим слешєрами.
Оцінка грі: 4.2/5

Закінчив магістратуру КПІ за спеціальністю “Інженерія програмного забезпечення.”
Захистив кандидатську за темою: “Проектування дидактичної системи інноваційної підготовки фахівців в області програмної інженерії”.
Працюю і пишу на теми, пов’язані з програмуванням, влаштуванням комп’ютерів і комп’ютерних систем.