Актуально для платформи: PS4
На перший погляд здається, що Dissidia: Final Fantasy NT — це ідеальний файтинг для фанатів «финалок». Тут є герої і лиходії, зібрані з усіх номерних частин серії, добре знайомі призовні істоти і мугли, в кінці кінців! Інакше кажучи, фансервіс на фансервисе сидить і фансервисом поганяє. Але чи цього достатньо, щоб назвати нову Dissidia гарною?
Шива і її «Діамантовий пил» навівають ностальгію.
Нові технології
Dissidia: Final Fantasy NT — пряме продовження портативних Dissidia: Final Fantasy і Dissidia 012 Final Fantasy. На місце Космос і Хаосу прийшли нові боги — Матерія і Спірит, які теж скликають бійців з різних світів битися один з одним. В сюжетних роликах воїни мляво перекидаються пафосними фразами і намагаються докопатися до причин нового конфлікту. Втім, історія ніколи не була сильною стороною файтинга у всесвіті «Останньої фантазії», тому краще перейдемо безпосередньо до геймплею.
Dissidia — серія не зовсім звичайних мордобоїв. Крім звичної для жанру шкали здоров’я тут є показник хоробрості, або волі, яку потрібно знижувати спеціальними атаками. Лише зломивши волю супротивника і накопичивши достатньо очок своїй, можна нанести йому відчутної шкоди.
І все б добре, та тільки Dissidia: Final Fantasy NT замість традиційного протистояння один на один навіщо-то ввела битви три на три, з-за чого на полі брані твориться справжнє місиво. Додайте сюди жахливу камеру, яка жорстко фіксується на цілі і може автоматично перемикатися в самий невідповідний момент, і отримаєте претендентку на звання найбільш незручною гри року.
Битви відбуваються на просторих аренах, які напевно будуть знайомі любителям «финалок».
Так як баталії у новій Dissidia ведуться між групами, поразка зараховується команді, як тільки та втрачає три життя. У грі можна проводити онлайн-битви з реальними суперниками, так і битися з ботами проти ботів. За участь в обох режимах ви отримуєте спеціальні кристали Меморії, з допомогою яких потрібно відкривати ролики в спеціальному меню. Ніякого сюжетного режиму в файтинг немає і в помині: мабуть, позначилося аркадное минуле гри — перш ніж вийти на домашньої консолі Sony Dissidia кілька років була ексклюзивом для японських залів ігрових автоматів.
Марш незгодних
Final Fantasy NT зовсім не піклується про гравців. Навіть враховуючи те, що я награла чимало годин у першу частину, мені було важкувато втягнутися в місцевий процес. Що вже говорити про новачків — до них гра виявиться зовсім недружньою. У базовому навчанні нам показують, як працює геймплей в цілому, але зовсім не зупиняються на нюансах, пропонуючи осягати їх методом проб і помилок.
На жаль, пошук гравців для онлайн битв завжди затягується, що логічно — зібрати шістьох гравців набагато складніше, ніж двох.
У грі є і свої лутбокси, які, на щастя, не відпускають за реальні гроші, а видають за перемоги в битвах. З контейнерів випадають елементи для оформлення вашого профілю — аватарки і підпису. Як кажуть, чим би дитя не тішилося…
Ще один мінус у скарбничку гри — відсутність русифікації. Свого часу перша Dissidia була однією з небагатьох ігор на PSP, яка удостоїлася офіційного перекладу на великий і могутній; шкода, що ця традиція не була продовжена.
Є у Dissidia: Final Fantasy NT і пара переваг. По-перше вона все-таки красива, особливо в меню вибору персонажів і в роликах, що представляють призовних істот. Інше питання, що через n-ну кількість разів заставки встигнуть вам набриднути. Ще у гри відмінний саундтрек, зібраний з добре знайомих любителям «финалок» мелодій.
З 28 персонажів тільки четверо — новачки, інші ж прийшли прямо з двох попередніх частин.
***
Незважаючи на довгий шлях з ігрових автоматів до PS4, Dissidia: Final Fantasy NT все ще здається порожнім і недоробленою. У ній немає повноцінної сюжетної кампанії, зате є незручні і сумбурні битви. Я б не стала рекомендувати цю гру навіть фанатам серії — ніякої фансервіс не варто часу, який ви проведете в пошуках інших гравців.
Плюси: приємна музика; фансервіс в усі поля.
Мінуси: сама ідея битв три на три і той єралаш на карті, який вона народжує.
Закінчив магістратуру КПІ за спеціальністю “Інженерія програмного забезпечення.”
Захистив кандидатську за темою: “Проектування дидактичної системи інноваційної підготовки фахівців в області програмної інженерії”.
Працюю і пишу на теми, пов’язані з програмуванням, влаштуванням комп’ютерів і комп’ютерних систем.
