Огляд гри Nex Machina

Які складові має включати в себе якісна гра, здатна створити конкуренцію на ринку у 2017 році? На сьогоднішній день важливі сюжет, графіка, тривалість, ідеї, геймплей, дизайн і катсцени. Новий проект від авторів Alienation плювати хотів на сучасні запити і дає гравцям те ж саме, що і кілька років тому. Незважаючи на високі оцінки західної преси і хвалебні відгуки критиків, ми спробуємо оцінити гру тверезим поглядом, враховуючи всі недоліки і недоробки.

Отже, Nex Machina – це ні в якому разі не оригінальна гра. Всі, хто застав на початку 90-х Smash TV, пам’ятають, що той продукт був таким переосмисленням ще одного аркадного шутера з 80-х – Robotron 2084. Новий проект Housemarque – це чи не точна копія тієї самої ретро-ігри, в яку годинниківами просиджували наші батьки. Розробники настільки захопилися створенням а-ля ремейка, що крім самого геймплея встигли ретельно скопіювати стиль, гаму, саундтрек і взагалі все, що виділяло Robotron з загальної маси інших ігор. Ми не говоримо, що це погано. Немає. Ремейки в кінематографі – це сумно, а в ігровій індустрії – скоріше свято. Тим більше перед нами старий добрий shoot’em up, який вперто не хоче еволюціонувати.

Під еволюцією ми розуміємо занурення в історію і сюжет. Його тут як завжди – немає. Це дійство здалеку нагадує недавній Strafe. Роботи захопили рідну планету. Ви самотній герой, який намагається врятувати залишки людства з рук безжальних механізованих вбивць. Вашій людині доведеться битися всього на п’яти рівнях, а закінчиться пригода на заводі по виробництву роботів-вбивць. Катсцен, вступних роликів, та чого вже там, текстового файлика, нам, звичайно ж, не нададуть. Всі додумувати потрібно самим, адже ми граємо в гру, а не кіно дивимося. Варто відзначити, що ще на початку нульових вітчизняна студія Sigma Team представила гравцям своє бачення жанру, і можливості розповісти оригінальну історію в м’ясній грі з видом зверху. На жаль, розробники з Housemarque ігнорують ідеї сторонніх розробників, не заморочуючись в створенні сюжету.

Головним плюсом нової Nex Machina є ігровий дизайн, який залишився незмінним з часів аркадних автоматів. Рівні короткі, ворогів багато, а виявити секрети при першому проходженні вважається нездійсненним завданням. За проходженням чергового етапу належить збирати різні поліпшення зброї, додаткові бонуси, які допоможуть вбивати ворогів ще витонченіше, але от біда, вмирати ви будете в цій грі на перших порах дуже часто. І, як це вже стало модним в іграх, після смерті будь ласка віддай усе зароблене і чесно вибита зброя. Вороги ж при цьому не слабкіше стають і вмирати в муках гравцеві доведеться ще частіше. Хтось може сказати, що Nex Machina постійно кидає геймерам виклик, і це дуже круто. Частково так, але є ще таке слово в ігробудуванні, як баланс, а його якраз і не завезли. На жаль.

Завдань на кожному рівні кілька, але вони завжди однакові – знищити ряд злих роботів і врятувати якомога більше людей, які хаотично розкидані по всій карті. Як і в Robotron, наші родичі будуть вмирати від дій супротивника, і гравцеві доведеться постійно відволікатися від збереження власної шкури заради порятунку ще одного жителя вмираючої планети. З-за цього помирати головний герой буде ще частіше. Одне найменший дотик, і він труп. Хардкорность порівнянна з першими частинами Contra. Уявіть, ви після чергового рестарту, без зброї і бонусів, рветеся в бій. Ось вже перший десяток трупів, ворогів стає більше, кулі летять в різні боки, потім яскраві вбивчі промені, на іншому кінці карти вбивають людину, а поруч у натовпі великих противників нову зброю. Ось ви вправно пробиваетесь через натовпи роботів, стрейфитесь, телепортуєтесь до гармати, радісні біжите рятувати гуманоїдних болванчиків, як раптом ваш персонаж вибухає а-ля неоновий демон, вбиває всіх на карті, і ви починаємо заново. Що? Чому? Як? Ці питання будуть виникати у гравців в голові постійно, особливо якщо грати на середньому рівні складності.

Під кінець глави, звичайно, з’являються боси. І вони жахливі. Так-так. Здавалося б, самі складні противники, які повинні влаштувати нам великий тест на міцність, насправді помирають так швидко і просто навіть на високому рівні складності, що відчуття катарсису отримати просто нереально. Візуально різні механічні мавпи і літаючі боксери виглядають безглуздо, а що вилітають з них неонові черепки як би говорять нам – «привіт 2007». Щоб підвищити складність, розробники починають респаунить ворогів прямо у нас за спиною, і тоді все місиво на екрані перетворюється на сільську дискотеку, куди тільки вчора привезли лазерну установку. Все блищить, купа куль, вибухів, тут ще вороги біжать, а тут лазери, і тільки потім до мозку доходить, що ми в цьому місиві втратили самого головного героя. Померши від рук боса один раз, ви гарантовано не загину в другий, це плюс для казуальних гравців і мінус для хардкорних.

Звичайних ворогів в Nex Machina завезли чимало, і вони справді різноманітні. Ось звичайні міньйони, які просто тиснуть нашого персонажа кількістю. З’являються вони або з телепорт, або з космосу, або просто нізвідки. Здавалося б, вмирають з одного удару, відмінне м’ясо для емоційного розвантаження, але немає. Локації бувають настільки вузькі і маленькі, а ворогів так багато, що вас просто тиснуть як першокласника, їде в метро в ранкову годинниківу пік. Потім до простих ворогам додаються броньовані роботи, які крім вас вбивають інших невинних людей на карті, тому ви їх будете ненавидіти ще сильніше. Озброєні залізні вбивці не тільки рукопашним зброєю, вони ще стріляють з гармат і лазером боляче б’ють. Але і це ще не все. Потім з’являються всілякі вежі, вежі і лазерні установки, які будуть вбивати головного героя при кожному зручному випадку.

Рятувати від смерті вас буде не тільки реакція, але і правильне використання ухилення, що вже знайоме людям, які грали в Resogun. Часто використовувати його вам ніхто не дасть, тому доведеться запам’ятовувати таймінги і всіляко покращувати цю здатність за рахунок бонусів, які ви знайдете в схованках на рівні. Вторинне зброю включає в себе бомби-липучки, лазерну і ракетну установки, рейлган і багато іншого. Все це також активується після нетривалого кулдауна. Ми ж радимо вам завжди берегти «меч», який буде допомагати навіть в самих безвихідних ситуаціях.

Аркадний режим настільки короткий, що пройти Nex Machina на середньому рівні складності можна за пару годинників. Хтось скаже, що вся сіль нового shoot’em up в вдосконалювати навички пошуку і секретів на рівні, та ось тільки повертатися на ті ж самі нічим не відрізняються рівні у всіх трьох режимах не хочеться. Так, у вас є можливість піднятися на першу сходинку хіт-параду гравців, так, ви можете пробігти шутер з одним в кооперативі, але більше контенту в грі, на жаль, немає. Накопичені окуляри і золото, що випадають після проходження хардкорних режимів, дозволяють видозмінити гравця, але це абсолютно марна трата часу, бо малюка практично не видно на екрані, і з якою метою була додана функція, не зовсім ясно. З плюсів хотілося б відзначити відмінний саундтрек, до якого увійшли приголомшливі ретро-рейв композиції.

Nex Machina – це переоцінена гра, яка повністю не виправдовує покладені на неї очікування. Так, вона складна, добре продумана по геймплею і навіє приємні почуття ностальгії фанатам Robotron, в іншому ж проект являє собою класичний shoot’em up, в якому немає нічого кардинально нового. У грі немає достатньої кількості контенту, з-за чого створюється враження, що вона перебуває в ранньому доступі, і щоб отримати повну версію, доведеться почекати ще кілька років. Нове творіння Housemarque здатна затягнути гравця у свій світ на декілька годинників, але потім відпускає і забувається, як звичайний прохідний проект.

Оцінка грі: 3.0/5