Огляд гри Hey! Pikmin

Поточний рік складається для японської компанії Nintendo вельми вдало. Після неймовірно успішного запуску нової ігрової консолі Nintendo Switch одна за одною для неї почали виходити хітові гри з мільйонними продажами. The Legend of Zelda: Breath of the Wild, ARMS, Mario Kart 8 Deluxe, Splatoon 2 – цей список обов’язково продовжиться найближчим часом. Але на тлі успіху Switch багато гравців захвилювалися: чи не забуде Nintendo про своє хендхелде 3DS? Як виявилося – ні. Власники кишенькової консолі будуть регулярно отримувати нові ААА-ігри, однією з яких стане Hey! Pikmin. Цей незвичайний платформер надійде в продаж вже 28 липня одночасно з новою моделлю портативної консолі New Nintendo 2DS XL.

Перша гра серії Pikmin вийшла в 2001 році для приставки Nintendo GameCube. Ідея створити незвичайну стратегію в реальному часі прийшла в голову гейм-дизайнера Сігеру Міямото, подарував життя водопровідникові Маріо, горилі Данки Конгу і Лінк з The Legend of Zelda. Згідно з сюжетом, крихітний космічний мандрівник капітан Олимар зазнає аварії і опиняється на незнайомій йому планеті, населеної забавними створіннями Пикминами. Доброзичливі Пикмини викликаються допомогти Олимару повернутися додому. Разом вони долають різні перешкоди, борються з хижаками і шукають запчастини для лагодження розбитого космічного корабля.

В основі ігрової механіки серії лежить взаємодія капітана Олимара, керованого гравцем, з численними Пикминами. Істоти ці за своєю природою вкрай неорганізовані. Тому ними обов’язково має хтось керувати. Олимар вміє голосно свистіти в свисток, тим самим підкликаючи своїх поплічників до себе. У потрібний момент він може кидати Пикминов в супротивника, щоб ті буквально затоптали його своїми крихітними ніжками, або ж кинути їх туди, куди сам він дістатися не може. Пикмини зустрічаються різних кольорів, кожен з яких володіє перевагами і недоліками. Поєднання здібностей Пикминов, а також вміння правильно їх застосувати привносить в гру відчутну стратегічну нотку. Адже гравець постійно командує своїми численними юнітами.

Гра Hey! Pikmin не є прямим продовженням трилогії (остання номерна гра вийшла в 2013 році для консолі Nintendo Wii U). Перед нами скоріше дуже цікавий спін-офф, пропонує поглянути на франшизу під новим кутом. Розробили гру співробітники японської студії Arzest, раніше відзначилися чудовим, на мій погляд, платформер Yoshi’s New Island для все тієї ж кишенькової консолі Nintendo 3DS. Від жанру стратегії реального часу було вирішено відмовитися на користь ухилу гри в більш доступну широкому загалу платформену складову. З повноцінного 3D гра перейшла до 2,5 D, коли тривимірні декорації і персонажі існують і взаємодіють за двомірним правилами. Насправді такий Pikmin мені подобається навіть більше.

Сюжет Hey! Pikmin перегукується з оригінальною грою 2001 року. Космоліт капітана Олимара вертався додому з довгого подорожі, стикається з астероїдом і зазнає аварії на невідомій планеті. Планета нагадує Землю, тому навколо ми бачимо сліди діяльності людини і різні добре знайомі нам предмети і механізми. Там лопата встромлена в землю, а тут забутий кимось поливальний шланг валяється. Нагадаю вам, що капітан Олимар є представником крихітної інопланетної раси, тому будь звичний для нас з вами предмет з його точки зору виглядає як щось неймовірно гігантське і монументальна. Під час гри я мимоволі згадував чудові фільми «Незвичайні пригоди Карика і Валі» і «Дорога, я зменшив дітей».

Основною метою гри є збір сяючих горіхів під назвою «спарклиум». Виявилося, що вони цілком годяться в якості палива для зорельоту капітана Олимара, тому необхідно зібрати 30 000 таких горіхів, щоб він зміг повернутися додому. Спарклиум розкиданий по восьми ігрових світів, кожен з яких налічує п’ять основних і кілька бонусних рівнів. Кожен світ виконаний у певній тематиці. Гравець виявляється глибоко під землею, то в підводному царстві, то в зимовому лісі. Кожен рівень виконаний з величезною любов’ю до деталей і містить в собі величезну кількість таємниць, виявити які зможе лише самий уважний гравець.

Як і в інших іграх серії, Пикмини вам будуть зустрічатися різних кольорів. Червоні відрізняються підвищеною фізичною силою і стійкістю до вогню. Вони з легкістю увійдуть в палаюче багаття або перенесуть з місця на місця важкі предмети. Жовті Пикмини не бояться електричних розрядів і можуть послужити в якості чудовою «живий проводки» для активації різних механізмів. Крім того, вони найлегші серед усіх своїх родичів, що дозволяє Олимару закидати їх в самі важкодоступні місця. В грі, де особливий акцент робиться на збір різних предметів, подібна особливість жовтих Пикминов доводиться як ніколи до речі.

Сині Пикмини – єдині, хто здатний плавати і дихати під водою (капітан Олимар не знімає свого скафандра, так що йому вода також не страшна). Якщо Пикмини інших кольорів впадуть у воду – їх чекає незавидна доля утоплеників. Ніколи про це не забувайте. Чорні кам’яні Пикмини знадобляться вам в моменти, коли потрібно розбити що-небудь на своєму шляху, будь то гігантський крижаний кристал або супротивник у броньованому панцирі. Остання п’ята різновид – це крилаті Пикмини рожевого кольору, які страхують капітана Олимара при падінні з великої висоти, а на деяких рівнях дозволяють відчути себе справжнім повітроплавцем.

Гра Hey! Pikmin унікальна не тільки різкою зміною жанру, але й тим, що активно задіює обидва екрану консолі Nintendo 3DS. По суті, ви бачите один великий вертикальний екран, розбитий на верхню і нижню частину. Взаємодія капітана Олимара з Пикминами відбувається за допомогою стилуса і нижнього сенсорного екрану. Ви вибираєте в лівому нижньому кутку екрану іконку з потрібним кольором Пикминов, а потім просто тикаєте стилусом в тому напрямку, куди хочете їх закинути. У правій нижній частині екрана розташовані іконка свистка для збору кому втікачів позбирати! Пикминов, а також кнопка з зображенням джетпака. Реактивний ранець на спині Олимара дозволяє йому на деякий час злетіти над землею і потрапити в раніше недосяжне місце. Але врахуйте, що якщо ваші Пикмини не вміють літати, то вони залишаться чекати вас в тому місці, де ви їх покинули. Надовго залишати їх я вам не рекомендую, так як вони запросто можуть стати жертвою нишпорять в околицях хижаків.

Крім Спарклиума в ході своїх мандрів капітан Олимар буде знаходити дивовижні скарби. В якості скарбів виступають предмети людського побуту, які допитливому приходькові здаються просто неймовірним. Банку з консервованим тунцем Олимар приймає за запечатаний жерстяної акваріум, смартфон-розкладачку — за говорить пляжне крісло, а ножиці — за роздвоєний меч. Деякі скарби буквально переносять гравця у минуле. Картриджі з класичними 8-бітними іграми, аудіокасети, старі іграшки – все це створює у грі неповторну атмосферу. За кожен знайдений скарб Олимар отримує певну кількість дорогоцінних горіхів. Спарклиум потрібен головному герою не тільки для того, щоб залишити чужу планету і повернутися до родини, але і для поліпшення деяких характеристик свого скафандра. Поступово він буде отримувати все нові корисні функції начебто радара для пошуку скарбів або більш місткого паливного бака для реактивного ранця.

Як я вже розповідав вам вище, крім звичайних рівнів в кожному ігровому світі існують бонусні. Два типи рівнів доступні всім гравцям. В одному з них ви ловите падає з неба Спарклиум, а в іншому – вирішуйте головоломки, призом за які стають додаткові Пикмини для вашої персональної армії. Існує і третій вид бонусних рівнів, але поглянути на них мені не вдалося, так як вони відкриваються лише власникам офіційних колекційних фігурок Amiibo за серією Pikmin. У мене, як на зло, жодної такої фігурки в колекції не виявилося. Кілька засмучує, коли ти бачиш, що бонусний рівень ось він, тільки руку простягни, але доступу в тебе до нього немає. Інші фігурки Amiibo, не відносяться до цієї серії, дозволяють вам заробити додатковий Спарклиум.

У перервах між проходженнями рівнів гри рекомендую вам відволіктися і заглянути в так званий «Парк Пикминов». Це свого роду «гра в грі». Щось на кшталт «веселої ферми», яка живе своїм власним життям і приносить вам додатковий Спарклиум просто між справою, навіть коли ваша ігрова консоль знаходиться в режимі очікування. Всі врятовані вами Пикмини після закінчення рівнів виявляються в цьому місці. Парк розбитий на кілька зон, які Пикмини кидаються досліджувати. Сині пірнають в озера і калюжі, намагаючись знайти які-небудь цінності з дна, червоні копаються в гарячих купах листя, а чорні – намагаються розбити гігантські камені і дізнатися, що ж заховано під ними. Пикмини трудяться не покладаючи рук, а ви лише призначаєте робочі загони на той чи інший об’єкт в надії, що в підсумку праця буде винагороджена виявленої покладами Спаркліума або навіть рідкісним скарбом.

Час від часу гра буде радувати вас абсолютно несподіваними з точки зору ігрової механіки рівнями, наприклад, спуском на імпровізованих санях зі снігової гори. Але найбільше в Hey! Pikmin мені сподобалися боси. Вони начебто і не дуже складні, але боротися з ними дійсно цікаво. Кожен вимагає до себе індивідуального підходу. Один раз за всю гру я зіткнувся з рівнем, який мені ніяк не вдавалося пройти. Я досліджував його вздовж і впоперек, але так і не зрозумів, як з нього вибратися. Кілька разів я перезапускал його і починав досліджувати з самого початку. В якийсь момент мені навіть здалося, що мій огляд приречений, але в цю саму секунду гра просто запропонувала мені пропустити рівень і перейти до наступного. Було таке відчуття, що розробники передбачили таку тупикову ситуацію і ввели в гру можливість пропуску особливо складних рівнів. Я до сих пір так і не зрозумів: це була моя помилка або просто такий баг гри? Але баги в грі безумовно є. На них я пару раз натикався абсолютно точно. Дуже хочеться сподіватися, що іншим гравцям пощастить більше, ніж мені.

Візуально гра виглядає дуже приємно, навіть з урахуванням низького дозволу обох екранів Nintendo 3DS, яке вже просто починає різати очі. Особливо якщо порівнювати картинку з тим пишністю, що видає консоль Nintendo Switch. Але нічого не поробиш. Консоль 3DS вийшла шість років тому. Ще одним неприємним відкриттям для мене стало відчутне падіння частоти кадрів при скупченні на екрані великої кількості анімованих персонажів і об’єктів. Але тут, справедливості заради, слід зазначити, що гру я проходив на консолі Nintendo 3DS. На новій моделі New Nintendo 3DS, найімовірніше, проблем з фреймрейтом не буде. Там залізо відчутно потужнішим. У моєму ж випадку частота кадрів часом знижувалася до абсолютно некомфортних 5-10 fps, що сильно псувало враження від чудової загалом гри. Найімовірніше, саме тому розробники вирішили відмовитися від стереоскопічного зображення на користь звичайного 2D. Консоль зі старим залізом просто не потягнула б об’ємну картинку. А може бути, розробники просто порахували, що неправильно робити об’ємним лише верхній екран, враховуючи, що основне дійство розгортається саме на нижньому.

Плюси:

Серія дебютувала в новому для себе жанрі платформера.
Головний герой і Пикмини – просто неймовірно чарівні.
Дизайн рівнів ідеально поєднується з подвійним дисплеєм.
В міру складні, але при цьому захоплюючі головоломки.
Зручне управління за допомогою стилуса і тачскріна.
Величезна кількість всіляких схованок і секретів.
Процес пошуку скарбів давно мене так не захоплював.
Цікаві боси, кожен з унікальною родзинкою.

Мінуси:

Гра не підтримує стереоскопічне 3D.
Відсутність локалізації на українську мову.
Падіння фреймрейта на старих консолях.
Зустрічаються рідкісні, але влучні баги.

Навіть з урахуванням того, що в результаті ми отримали лише спін-офф, гра Hey! Pikmin – це чудовий подарунок для шанувальників оригінальної серії і просто захоплюючий платформер, що дозволяє скрасити томливе очікування виходу Pikmin 4. Власники більш сучасних консолей New Nintendo 3DS і виходить на днях New Nintendo 2DS XL отримають максимум задоволення від гри, тоді як власники старих моделей зіткнуться з відчутним дискомфортом, пов’язаних із застарілим залізом. Втім, якщо вас не лякає падіння частоти кадрів, гра здатна доставити вам чимало радості. Адже такі чарівні персонажі, як капітан Олимар і непосиди Пикмини, що просто не можуть не радувати.

Ставлю грі 7 балів з 10.