Огляд гри Valkyria Revolution

0
205
Огляд гри Valkyria Revolution

Здавалося б, маючи на руках вдалу гру, зробити продовження не складе особливої праці. Всього-то треба повторити те, що ти вже зробив, усунувши огріхи оригіналу. У 2008 році видавництво SEGA випускає багато в чому унікальну покрокову тактичну гру Valkyria Chronicles, яка обзаводиться парочкою продовжень для портативної консолі PSP і ремастерінг-версією в 2016 році. Повноцінної нової великої гри в серії довелося чекати майже 10 років. І ось вона вийшла. Але краще б цього не відбувалося.

Для початку пропоную розібратися, чим же була так гарна Valkyria Chronicles. Перше, що впадало в очі, — це візуальний ряд. Так, аніме-стилістика не всім припаде до душі, але сама малювання була виконана так, як ні в якому іншому проекті: ви ніби дивилися на ожилі олівцеві малюнки. Це дуже складно описати словами, але абсолютно все в грі виглядало немов начерки і скетчі, розфарбовані олівцями. Встигнувши здивувати на перших порах візуальним стилем, Valkyria Chronicles відразу ж дивувала і геймплеєм.

Ми вставали на чолі загону бійців, які поділялися на 4 класи. Пізніше можна було керувати і військовою технікою. Всі бійці мали особливим видом «таланту», який міг заважати в бою (наприклад, у воїна з алергією на пилок в поле з квітами знижувалися показники), так і допомагати. Коли доходило до бою, гра знову підкидала сюрприз: це була покрокова тактика в дусі, якщо хочете, Jagged Alliance або Final Fantasy Tactics, але з тією лише різницею, що героями ви керуєте під час ходу особисто в режимі 3D-шутера і точно так само робите постріли.

Крім цього, в грі була представлена вкрай розгалужена система взаємовідносин між персонажами, захоплюючий сюжет, просто чарівна музика, унікальні ігрові ситуації, нестандартний сеттінг і ще безліч прекрасних моментів. Недарма Valkyria Chronicles стала дуже популярною, отримавши 2 відмінних продовження для Playstation Portable і навіть серію самого цього аніме.

Чому так багато часу приділено першої частини серії? Та тому, що практично всі достоїнства оригіналу, були викинуті розробниками в сміттєве відро. Створюється відчуття, що Valkyria Revolution це не частина знаменитої серії, а просто якась ліва гра, якій для підняття продажів навіщо-то приліпили слово Valkyria. Але давайте по порядку. На папері ми маємо спін-офф, що проходить у світі Валькірії, але задовго до подій оригіналу. У Chronicles обігравалася сеттінг Другої світової війни, а ось у Revolution ми переносимося вже в часи, натхненні європейською промисловою революцією.

І у гри відразу ж починаються проблеми. Якщо загравання з Другої світової були доречні, а вкраплення аніме були зроблені дуже витончено і дозовано (я сам не фанат аніме, але плюватися при вигляді гри мені не довелося), то продовження починає тріщати по швах вже тут. Основою місцевої промислової революції є матеріал Ragnite, який дав стрибок не тільки розвитку технологій, але і дарував людям… магію. Так, вона тут називається алхімією, але заклинання витрачають ману і виглядають як справжня магія. Причому багато «колдунства» жахают настільки сильно, що виникає питання: чому в майбутній світовій війні від таких сильних речей люди відмовилися в догоду танках і гранатометам? Можна припустити, що в рамках спинн-офф існує якась паралельна всесвіт, але точної відповіді на це запитання гра не дає.

Як ніхто не дасть вам відповіді і на те, на чию світлу голову прийшла думка зробити з покрокової тактики про тяжкості і позбавлення війни RPG в аніме-стилістиці. Я не жартую, гра кардинально змінила жанр, ставши самою звичайною JRPG з усіма витікаючими: триметровими мечами, японськими підлітками, що стрибали по дахах будинків крутіше Пітера Паркера, і неймовірним кількістю пафосу. Причому від глибокої і продуманої покрокової стратегії не залишилося і сліду. Керувати відтепер ви вільні тільки одним героєм, а інші бігають за вами і ведуть себе згідно прописаних паттернам (які, до речі, можна дуже гнучко налаштовувати). Все, що потрібно від вас, — це рубати мечем, кидати гранати, та час від часу роздавати соратникам накази робити те ж саме.

Але і це ще не все! Дивлячись на скріншоти, шанувальники серії, напевно, вже давно здогадалися, що візуальний стиль першої частини по якимось причинам теж пішов під ніж. З графічної точки зору місцями картинка все ще буває вражаюче красива, але відчуття ожилого олівцевого малюнка більше немає. Перед нами звичайна в усіх відношеннях гра. Просто японська action-RPG, яких мільйони. Гра втратила своє обличчя, і це дуже прикро.

Фанати жанру JRPG можуть подумати, що раз гра змінила стиль, то, згідно з канонами жанру, вона почала хизуватися круто проробленими персонажами. Немає. Це, знову ж таки, було в першій частині. У Valkyria Revolution більш-менш розкрита лише парочка головних героїв, а інші члени немаленького загону чисельністю майже в 10 чоловік — просто «балакучі голови» без душі. Якщо в Valkyria Chronicles кожен персонаж розкривався через вчинки, думки і взаємодію з іншими героями, міняючись по ходу розповіді і в силу обставин, то в новій грі серії все відбувається розкриття найдешевшим способом.

Раптом трапляється стоп-кадр, і оповідач пафосним голосом зачитує текст: «Це такий-то такий-то. Він пішов на війну тому, що сталося те-то і те-то. Це його замотивировало стати бійцем і мстити за рідних». І в такому амплуа персонаж пробуде до кінця гри. Та що вже говорити, за найманцями з першої частини, які після смерті на полі бою містилися не в лазарет, а на справжнє кладовище, після чого замінювалися новими гарматним м’ясом, спостерігати було куди цікавіше, ніж за головними героями Revolution.

Дивно, але місцевий сюжет вийшов дуже навіть непоганий. Наголос в ньому зроблено в першу чергу на політичні ігри і підкилимні інтриги, що виглядає досить свіжо і цікаво в рамках існуючого жанру, а музика в грі досі просто прекрасна. Музичний супровід — це, мабуть, одна з небагатьох речей, які не зазнали знущань з боку розробників. Так і в цілому по всьому видно, що потенціал у гри просто величезний, але його чомусь ніхто, крім композиторів і художників, не використовує належним чином. Графічний движок іноді видає просто чудові панорами, а арени для боїв стали відчутно більше за розміром і детализированнее. Шкода, що тактичні навички на них застосувати не вийде.

Якщо розглянути гру з точки зору саме жанру RPG, то тут все не так вже погано. У нас є столиця держави, де ми можемо взяти завдання, закупитися у торговців, скрафтить речі або поліпшити зразки озброєння. Тут же можна і прокачувати бійців. Прокачування тут чимось нагадує Final Fantasy X. У кожного воїна є сітка умінь, на розблокування яких потрібні сфери відповідної стихії, яких в грі 4 види. Вкладаючи очки у прокачування умінь, ми отримуємо доступ до нових видів заклинань. Правда, в бою ви будете використовувати від сили 4-5 навичок, а решта будуть припадати пилом на полиці». В плюс бойової системі йде і опрацьована система поведінки соратників: можна в найдрібніших подробицях налаштувати що, як і при яких обставинах будуть робити герої. Любителі микроменеджмента залишаться задоволені.

Як і годиться, у грі є як побічні квести, так і основний сюжет. Причому і ті й інші зводяться, як правило, до одноманітного набору дій: захопи всі бази, убий всіх ворогів, убий боса. І якщо раніше подібне компенсувалося цікавими ігровими ситуаціями, то зараз про це не може бути й мови. Захоплюй форпости, кради, вбивай. При цьому місії при місцевій не самої просунутої картинці завантажуються непробачно довго, а кожна зміна місця дії під час роликів теж супроводжується майже 30-секундної завантаженням.

Плюси:

  • Місцями картинка дуже гарна
  • Хороша музика
  • Непоганий сюжет з ухилом в політику
  • Непогана бойова система

Мінуси:

  • Всі достоїнства оригіналу, були втрачені. Кардинальна зміна жанру не пішла грі на користь
  • Не самий цікавий сеттінг
  • Дуже довгі і часті завантаження
  • Одноманітність ігрових ситуацій
  • Плоскі персонажі, за якими цікаво спостерігати
  • Візуальний стиль Valkyria Chronicles втрачений назавжди

Якщо підводити підсумок, то Valkyria Revolution — це досить середня JRPG строго для любителів жанру. Мені щиро незрозуміло, навіщо розробники зрубали сук, на якому сиділи, і відсікли від гри, з-за чого оригінал полюбився гравцям. Якщо SEGA боялася, що тактичні ігри вже нікому не потрібні (хоча успіх X-COM говорить про протилежне), то вони могли б промацати грунт, випустивши ремастерінг-версії серії Valkyria c PSP. Загалом, фанатам тактичних ігор в цілому і Valkyria Chronicles зокрема тут робити нічого. Я ставлю грі 5 балів з 10 і раджу пограти в Valkyria Chronicles, забувши про існування Revolution.

Оцініть статтю

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here