Need for Speed: Payback: Огляд гри

Актуально для платформи: PC

Складно знайти любителя відеоігор, який не чув би про серії Need for Speed. Не важливо, «олдскульна» це Porsche Unleashed або навіть гулка знаменитим «ерон-дон-дон» Underground, — якщо ви мали хоч якийсь інтерес до гонок, то, познайомившись якось з цим аркадним автосімулятором, забути його не могли. Але ось невдача — чим далі, тим гірше й гірше йшли справи у цієї культової серії. Після Shift 2009-го року випуску та Hot Pursuit 2010-го складно пригадати хоч щось по-справжньому гідне. Та й конкуренти приспіли, кожен зі своїми амбіціями та унікальними особливостями.

Тим не менш EA не збирається зупинятися, продовжуючи штампувати одну NFS за іншою в надії повернути серії колишню славу. В цьому році чергова спроба — Need for Speed: Payback.

Під «дахом «Дому» свого

Про сюжет в автосімуляторах розповідати зазвичай нічого. Як правило, перед нами буде банальна історія сходження на вершини гоночної слави честолюбного новачка, або не менш банальна розповідь про помсту, гроші та красивих дівчат. Гонки — вони про інші круті повороти, звичайні, на дорогах.

Payback не виняток. Красиві дівчата та «тачки» в наявності, без зради та помсти теж не обійшлося. Десь серед безкраїх просторів вигаданого міста під назвою Фортуна-Веллі ( Payback самий великий відкритий світ в серії, між іншим) дружна група гонщиків пропалювала життя в підпільних змаганнях різного спрямування, від дріфту до заїздів по бездоріжжю, паралельно займаючись далеко не самим чесним бізнесом — підставні гонки, викрадення машин, ось це все. Багате у всіх сенсах життя в один прекрасний день закінчилося — злочинний картель «Дом», що контролює місто, використовував гонщиків навмання та, що називається, «кинув».

Зрозуміло, що такий вчинок не можна залишати безкарним і гравцеві доведеться підніматися з самих низів, щоб показати «Дому», що навіть у таких дрібних сошок є гострі зуби. Як водиться, лиходії будуть повалені, а справедливість восторжествує. Але це все в майбутньому, а поки одному з головних героїв належить змінити амплуа справжнього гонщика на роботу самого звичайного особистого водія. Втім, його господар — не остання людина в Фортуна-Веллі. І саме він, власник казино по кличці Шулер, дасть Тайлеру, Шону та Джесіці шанс помститися своїм кривдникам.

Так, троє головних героїв, кожен зі своїми особливостями. Тайлер, номінально центральна фігура всієї історії, виявляється занадто нудним персонажем — перед нами звичайний гонщик. Джесс — фахівець з догляду від копів (що логічно — сама колишній поліцейський) і взагалі любителька екстриму, а Шон — майстер дріфту та гонок по бездоріжжю. В залежності від типу гонки змінюється і водій за кермом. Іноді доводиться керувати відразу декількома персонажами по черзі в ході однієї та тієї ж місії.

А ще ці хлопці люблять поспілкуватися один з одним прямо за кермом. Не просто люблять, а дуже люблять. Якщо чесно, така балаканина більше дратує, ніж допомагає розкрити сюжет. Та й дивно виглядають ці неспішні розповіді про якісь дрібниці, коли машина мчить на величезній швидкості або намагається увійти в черговий крутий віраж.

Звичайно, нерозумно лаяти аркадний автосимулятор за банальний сюжет, і робити це ми не збираємося. Лаяти будемо за інше.

Гоночне п’ятиборство

У Payback править бал вузька спеціалізація. І стосується це не тільки головних героїв, але й їх вірних сталевих коней. Всі машини в грі розділені на класи, в залежності від виконуваних завдань: гонка, дріфт, дрег, бездоріжжя та погоня. Відповідно, і місії тут діляться на п’ять видів, крім того, присутні особливі завдання, де доводиться керувати кількома «тачками» по черзі, — наприклад, викрасти машину з трейлера прямо під час перевезення. Але подібною екзотикою нас балують рідко: щоб до неї добратися та просунутися за сюжетом далі, доводиться займатися досить-таки одноманітними заїздами в одній з п’яти дисциплін.

Кожна з таких місій являє собою ланцюжок з декількох гонок, закінчується поєдинком з черговим «босом». Для ветеранів віртуальних керма та педалей пройти їх не складе труднощів: супротивники особливих турбот не доставляють, якщо ваша машина, звичайно, не сильно від них відстає за рівнем. Є великі підозри з приводу гри в «піддавки», коли суперники намагаються триматися поруч, не важливо, проходиш ти трасу без проблем або збираєш всі кути та стовпи. Ближче до фінішу лідери чомусь різко зменшують спритність, і обігнати їх вже не так важко.

Прийшов першим — тримай деталь для авто в подарунок і трохи віртуальних баксів, програв — спробуй знову. Добре ще, що грошей і за невдалу спробу дають, тобто зовсім збанкрутувати не вийде. Для особливо азартних гонщиків є можливість поставити невелику суму на виконання окремого завдання під час гонки — наприклад, триматися першим протягом певного часу або проїхати на двох колесах не менше потрібної відстані в дрег-заїзді.

Need for Speed: Payback огляд гри
Красуня Nissan Skyline GT-R. В гаражі можна завантажити вже готовий варіант розмальовки, створений іншим гравцем. Часом зустрічаються справжні шедеври.

Можна кататися і просто так, бо карта тут дійсно велика. Ні, звичайно, до гігантських просторів The Crew Payback ще далеко — незважаючи на всі заяви про відкритий світ і наявності окремого класу машин-позашляховиків, постійно доводиться натикатися на видимі (відбійники та паркани) та невидимі обмеження. Ось тут — ганяйте скільки душі завгодно, а ось тут — вибачте, не вийде.

Копи зустрічаються під час спеціальних місій, які так і називаються — «Погоня», або після виконання деяких інших завдань. Ховатися від переслідувачів (іноді замість або разом з поліцією з’являються машини картелю) нудно: по суті, це звичайна поїздка по ключовим точкам, під час якої нам активно заважають кілька недругів. Втекти від них зовсім не важко — це не круті специ з Most Wanted.

Зрідка на трасі зустрічаються інші гонщики, які поспішають по своїх справах. Їм теж можна кинути виклик і помірятися силами. Інша розвага для любителів дослідження — пошук корпусів і деталей покинутих автомобілів. Розташування запчастин відомо лише приблизно, з підказок — схематичний шматок карти, тому знайти потрібну точку вийде не відразу. Не те щоб результат виправдовує очікування (подібні авто далеко не найшвидші), але колекційний інтерес ці пошуки задовольняють сповна. Заодно й карту можна вивчити.

Тим не менш навряд чи Payback вдасться назвати хорошим прикладом гоночної ігри з відкритим світом. Та ж The Crew, незважаючи на солідний вік, виглядає в цьому плані помітно кращою.

Лутбокс всемогутній

Чим ще можна зайнятися в автосімуляторі крім власне перегонів? Питання, на яке з легкістю дадуть відповідь ті, хто зберігає в душі тепло Underground: звичайно ж, тюнінгом і розфарбуванням своїх автомобілів!

Need for Speed: Payback огляд гри
Дріфт дозволяє насолодитися дорогою в гордій самоті.

Варто відразу розділити ці два поняття: Payback тюнінг — це одне, а різні прикрашення — інше. Як зазвичай, в гаражі можна розмалювати свій пепелац на будь-який смак, додати наклейок і написів, змінити текст номерного знака або тонування стекол. Також змінюються й деякі елементи кузова — пороги, бампери, спойлери… Ну і колесам можна змінити розмір і марку шин, диски та навіть супорти. У будь-якому випадку всі ці зміни мають лише декоративний характер і на сам процес їзди ніяк не впливають. Воно й на краще, напевно: мало кому захочеться ганяти на некрасивої (на думку конкретного гравця), але швидкої «тачці». Деталей, наклейок, варіантів забарвлення та можливостей для їх комбінування повно, автопарк теж немаленький, тому оформити машину своєї мрії зможе, напевно, будь-хто.

З тюнінгом все складніше. По-перше, можна змінювати характеристики машини прямо на ходу (але не під час виконання завдання) — наприклад, змінити чутливість керма або притискну силу. Подібні нехитрі зміни дозволяють налаштувати автомобіль під себе для певних цілей. По-друге, у гаражах і майстернях є можливість замінити одну з шести ключових деталей, кожна з яких може бути певної якості. Ці ж запчастини впливають на підсумковий рівень автомобіля, який коливається в межах від 100 до 400. У кожному сюжетному завданні гравця дбайливо попереджають, чи підходить рівень та клас його обраного автомобіля для перегонів. Втім, особливо довіряти цим цифрам не варто — як показує практика, частенько можна з легкістю перемогти навіть на авто десятком рівнів нижче. Але не завжди.

Часом зустрічається ситуація, коли грошей на нову машину немає, а запчастин для вже наявних все одно не вистачає, щоб на рівних змагатися з іншими гонщиками. З такого глухого кута всього два виходи, і вони навряд чи сподобаються гравцям. Перший — банальний «грінд» всіх доступних гонок, де є шанс перемогти (благо вже пройдені завдання доступні для повторних заїздів), адже за перше місце дають не лише гроші, але й випадкову ключову деталь. Другий спосіб ще цікавіший — відкривати улюблені лутбокси. Тут тобі валюта тажетони для запчастин (три жетони дають можливість отримати одну випадкову ключову деталь), і самі запчастини. Тільки от біда — лутбокси, як ми знаємо, коштують грошей, причому самих справжніх, а тих ящиків з добром, що дають безкоштовно, само собою, не вистачає.

Вибирай, гонщик, — або плати, або катайся в одних і ті ж заїздах раз за разом. Думається, що звичайний гравець вибере третій шлях — не грати в це зовсім, а дочекатися чогось цікавішого.

Залишалася примарна надія на мультіплеєр, але й там все далеко не так гладко. «Матчмейкінг» не соромиться закидати в одну гонку машини з великою різницею в рівнях, тому для перемоги в мережевій грі знову доводиться повертатися до «фарм» деталей.

***

Багатих можливостей для візуальної «кастомізації» та масштабного автопарку явно недостатньо для того, щоб вважати проект вдалим, а в іншому складно знайти в Payback щось круте. Тут немає ні ефектного саундтрека, графіка не радує, а фізика машин спрощена до межі. Спроба заманити гравця сюжетом з трьома різними головними героями теж провалилася через історію помсти «Дому» стежиш упівока, а настирливі діалоги під час перегонів лише дратують (а ще їх доводиться переслуховувати знову при кожному повторі завдання). Якщо розбирати гру по шматочках, то кожна складова частина буде лише повторенням старого. Не важливо, було це раніше в NFS або в автосімі іншої студії. Може бути, пора вже задуматися про те, щоб залишити серію в спокої?

Плюси: безліч моделей машин; візуальна «кастомізація»; окремі сюжетні місії.

Мінуси: невиразний сюжет; нудні діалоги під час гонок; затягнуте з-за особливостей «прокачування» проходження; невиразна графіка; примітивна фізика автомобілів.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *