Ultimate General: Civil War – огляд гри

0
73
Ultimate General: Civil War - огляд гри

Дочекалися: 14 липня стратегія про одне з ключових конфліктів XIX століття залишила-таки «Ранній доступ». Це не перший випуск Ultimate General і не перша гра серіалу, присвячена Громадянській війні в США, — адже була ще Gettysburg. Але якщо та вибудувана навколо єдиної битви і її театру дій, то тут зібрано весь букет баталіста. І обидва битви при Булл-Ран, і Шайло, і Фредериксберг, і Колд-Харбор — при такому розкиді автори скрупульозно підійшли до диспозиції полків і до ходу битв, який завдяки щоденникам очевидців можна відновити ледь не щохвилини. Тим дивніше, що відповідальні за розробку не американці, а українська студія Game Labs.

Johnny has gone for a soldier

Що ми знаємо про Громадянську війну в США? Це короткий (1861 — 1865), але дуже насичений період історії і військової справи. Обидві протидіючі армії на ходу вчилися використовувати картечници Гатлінга, казнозарядную артилерію і нарізні рушниці, відкривали нюанси окопної тактики і недоліки настання зімкнутим строєм. Вперше зіткнулися на море броненосці, вперше отримали поширення донні міни та торпеди, вперше підводний човен атакувала корабель. З одного боку, цей конфлікт запам’ятався скасуванням рабства, а з іншого — концтаборами: живі скелети з Андерсонвилля потрапили в об’єктиви фотокамер набагато раніше, ніж в’язні Освенціма. Так що ж ми знаємо про Громадянську війну в США? Та практично нічого — на уроках історії в школах про неї не розповідають. Але розповідає Ultimate General: Civil War? Ось в чому питання.

Ultimate General: Civil War огляд гри
Від баталій з участю десятків тисяч солдатів захоплює дух, але погляд мимоволі чіпляється за халтурно намальовані паркани.

Твір Game Labs здорово нагадує гру в солдатиків, тільки масштабну і ґрунтовну. Ключових режимів у стратегії два: можна брати участь в окремих битвах або пройти кампанію, що висвітлює весь хід війни — від захоплення форту Самтер до перемог генералів Шермана (William Sherman) та Гранту (Ulysses Grant). Але який режим не вибери, спершу потрібно визначитися зі стороною конфлікту — ми контролюємо Союз (Північ) або Конфедерацію (Південь). Солдати останньої добре мотивовані, але завжди в меншості, а сіверяни, незважаючи на чисельну перевагу, частіше воліють не груди в хрестах, а голову в кущах. Що, загалом-то, більш-менш відповідає обстановці того часу.

Крім прапора важлива спеціальність головнокомандувача. Тактик отримує додатковий підрозділ, під керівництвом стратега війська швидше набираються досвіду, а тиловик краще постачає солдатів припасами. Щоправда, після перших же битв відкривається можливість змінювати навички в будь-якому напрямку — за рахунок балів, що присуджуються за успіх. Скажімо, був у нас генерал-постачальник, а ми йому додатково розвідку і підтримку бойового духу вліпили. Те ж саме з командирами полків, дивізій і корпусів, яких можна рекрутувати за ігрову валюту в академії і навчати по мірі накопичення бойового досвіду.

Але не офіцерами єдиними — Ultimate General: Civil War приділяєш увагу і турботу про армію. Під час перепочинку між боями гра пропонує формувати нові полки, закуповувати зброю для піхоти, кінноти та артилерії. Тут представлені практично всі моделі «вогнестрілів» часів Громадянської війни в США, включаючи, складно повірити, модифікації. Але от халепа: дорога гвинтівка може бути точна, проте абсолютно марна в рукопашній, зате дідів мушкет за пару баксів надзвичайно ефективний як зброя ближнього бою. Втім, грошей, виручених за чергову битву, ніколи не вистачає на повне переозброєння, а дорогих «стволів» у магазині — раз-два та й усе. На щастя, формуються вручну полиці і навіть корпусу мало впливають на баланс. Адже що таке дві тисячі на тлі двадцяти? Це скоріше приємний бонус, ніж рятувальний круг.

Ultimate General: Civil War огляд
На новий полк піхоти потрібна тисяча рушниць, а в такій кількості — тільки ширвжиток.

Все геніальне просто

Найкраще Civil War розкриває себе з тактичної сторони. У вашому розпорядженні чотири роди військ: піхотні полки, стрілецькі батальйони, кіннота та артилерійські батареї. І у всіх підрозділів свої показники моралі, досвіду, а залежно від озброєння і загальної ефективності. На полі бою війська повністю у вашій владі. Легкий розчерк курсору намічає для них маневр, строї переходять з кроку на біг, кидаються в атаку або утримують за наказом зайняті позиції, вершники спешиваются для допомоги піхотинцям, а заради флангового удару по батареям знову сідлають коней. Диспозицію краще вибирати з толком, тому що ліс або будинку дають бонус до захисту і скритності, а з пагорбів відкривається простір для канонірів.

Життєвості того, що відбувається додає форс-мажор начебто закінчилися куль (на цей випадок є фургон з боєприпасами), відступу деморалізованого обстрілом полку або втечі дезертирів з поля бою. Правда, геймплей обмежується маневруванням і обміном життів на переможні тактики за вигідним курсом. Риття окопів, прокладання залізниць, зведення мостів, так само як і інженерних військ, тут немає. Зате є шанс програти, зазнавши дуже великі втрати або не виконавши завдання.

Штучний інтелект, керуючий ворогами, теж не дає занудьгувати. Візьметься продавлювати лінію оборони з флангу, то, навпаки, йде в глухий захист. За милу душу знищує кинуті без захисту гармати, полює за обозом і жорстко карає за безглузді атаки кавалерії. А іноді — зовсім по-живому обережний. Наприклад, в епізоді кампанії, де висвітлена переправа військ Союзу через річку Раппаханнок навпаки Фредериксберга. Скільки в місті конфедератів, вони не знають, тому, незважаючи на колосальну перевагу в числі, атакують досить мляво і частіше використовують артилерію. Те, як автори гри знайшли баланс між історичними фактами і роботою алгоритму, гідно захоплення.

Ultimate General: Civil War огляд гри
Та сама переправа через Раппаханнок: для історизму не вистачає хіба що туману, дозволив жителям півночі звести мости під вогнем миссисипских снайперів.

Але що розробникам вдалося найкраще, так це простота інтерфейсу і управління, з яким при бажанні сладила б і ваша бабуся. Нехай тут немає навчального режиму, він, відверто кажучи, і не потрібен. Адже навіть непомітні на перший погляд нюанси все одно осягаєш на ходу. Додайте сюди граничну ясність цілей у кожної глави кампанії: протримай позиції до такої-то годинниківи, візьми таке-то зміцнення, відріж ворожий форт від постачання. Хоча особливо великі битви розбиті на декілька епізодів і театрів бойових дій, заблукати в них так само складно, як будинку на власній кухні. Що добре і погано одночасно.

Рветься там, де тонко

Гра исторична не тільки тим, що тут опосередковано представлені відомі особистості — і генерал Лі (Robert Edward Lee), який полюбив би війну, не будь вона така жахлива, і майстер маневру Томас «Кам’яна Стіна» Джексон (Thomas Jackson), який вважав, що краще втратити сто чоловік на марші, ніж тисячу в бою, та інші полководці того часу. І не тільки уважно відновленої топографією: ось ця вулиця, ось цей будинок. На жаль, вона слід букві архіву ще і в сценарії. У гравця не вийде в корені змінити хід подій, до чого ми звикли, наприклад, в історичних стратегіях студії Paradox. Тобто як не крути, а конфедератів на вулиці Вашингтона та Філадельфії не приведеш — верх все одно бере Північ. Вибачте за спойлер, звичайно.

Часом доходить до образливого. Ти зі шкіри лізеш геть, щоб утримати позиції з мінімумом втрат, героїчно теснишь наступаючого ворога, сминаешь хитрим маневром його тили, і тут тобі повідомляють, що, мовляв, пора відступати. Ворогів занадто багато і поступив наказ. Воно-то зрозуміло: хто став би сперечатися з історичними фактами? Проте у людини, більш-менш знайомого з подіями Громадянської війни, пропадає частина інтересу. З іншого боку, при хронологічній скрупульозності, гра слабо передає дух епохи. Порівнювати не зовсім коректно, але все ж. У Мартіна Скорсезе (Martin Scorsese) в «Бандах Нью-Йорка» є епізод, коли в порт прибувають втекли від голоду в Ірландії іммігранти, — рекрутери тут же видають їм мізерну платню, вручають рушниці і садять на інший корабель, з якого вивантажують на берег труни з вже убитими ірландцями. Хвилинна сцена фільму дає більше сенсу і розуміння, ніж весь твір Game Labs.

UG — аж ніяк не УГ, але із-за своєї механічної простоти і суворої прихильності сценарію до підручника історії шанувальників жанру вона захопить ненадовго. Продукт розрахований швидше на масову аудиторію, виявляє інтерес до минулого США, ніж на хардкорних стратегів, загартованих тими ж Europa Universalis або Hearts of Iron. У будь-якому випадку познайомитися з Ultimate General: Civil War явно варто — якщо не зараз, то дочекавшись знижок на розпродажі в Steam.

Плюси: захоплююча і історично достовірна гра у солдатиків; стратегія сподобається тим, хто хотів би у доступній формі отримати уявлення про хід бойових дій тієї війни; дається легше інших військових стратегій; багато масштабних битв за участю десятків тисяч «юнітів».

Мінуси: немає мультиплеєра, ні морських битв, в тактиці немає інженерних опцій; жорстка прив’язка до історичної хронології.

Оцініть статтю

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here