Immortal Planet – огляд гри

Замість давно вже звичного «Diablo-клон» ось вже кілька років значно актуальніше звучать «клон Dark Souls» і тому подібні словосполучення. Але копіюють не саму гру, а концепцію, придуману Хидетакой Міядзакі (Hidetaka Miyazaki) з товаришами, тому серед «клонів» трапляються і хардкорні платформери, і мальовані адвенчури про скандинавських богів, і екшни про бойових мишей з виглядом зверху, і стильні ізометричні RPG про постійну біль і смерть на планеті Безсмертних…

Багато вороги, і особливо «боси», обожнюють стрибати на вас і кидатися чимось нехорошим.

І після смерті немає спокою…

Дійсно, в сюжеті Immortal Planet так і вчувається цинічна усмішка якого-небудь загравшогося з часом і долею бога. Ну або людини, який переграв у Planescape: Torment. Дія розгортається на крижаній планеті-в’язниці, приреченою вищими силами на нескінченне існування. Її мешканці, стародавні безсмертні воїни, також постійно проходять один і той же цикл з постійних смертей і відроджень, після яких стирається пам’ять.

Хтось спить у кріокамерах, а хтось зійшов з розуму від цього вічного страждання і тепер блукає коридорами, нападаючи на все, що рухається. Ми прокинулися — без пам’яті про минуле, але з бажанням побудувати нове майбутнє, розкрити темні таємниці планети і знайти звідси вихід.

Точніше, цим бажанням нас заражають рідкісні зустрічні воїни, з якими можна перекинутися парою рядків тексту, — вони натяками розповідають про те, що тут відбувається, говорять про нашу місію і наставляють на шлях. Загалом, як і в Dark Souls, все дуже похмуро, загадково і толком не зрозуміло. Все-таки головне в Immortal Planet не сюжет (хоча і фоновим його назвати не можна), а битви.

Ривок до перемоги

Як і у всіх подібних іграх, битися ми будемо часто і настільки ж часто вмирати, перш ніж приноровимся, вивчимо звички і тактику того чи іншого супротивника або особливо великого «боса». Бойова система точно так само вимагає постійної концентрації уваги і змушує попотіти навіть з одним-двома супротивниками. Є удар простий, особлива атака, блок, а замість уворотов потрібно робити різкі ривки в сторони — і на все витрачається витривалість.

Заучувати і вираховувати таймінги і фрейми, вчасно поставити блок, ухилитися — все це тут актуально. А ще потрібно йти з лінії атаки стрільців, ухилятися від пасток і кинутих у вас предметів і грамотно здійснювати ривки і особливі атаки, щоб знерухомити ворога або навіть скинути його у прірву (противники цим теж часто користуються), — це особливість місцевої бойової системи.

Багато залежить і від стартового вибору класу, який складається з двох складових: пасивного навички (один з них дозволяє при вдалому ухиленні регенерувати витривалість) та зброї. Останнє в Immortal Planet складно назвати звичайним — є спис-меч, штурмової клинок і гібридний сокиру-щит. Втім, в бою працюють вони куди звичніше, ніж звучать їхні назви.

По мірі проходження ми будемо знаходити та інші колючо-ріжучі предмети (ну або ви зможете придбати їх за очки досвіду), у кожного з яких є особлива атака — це може бути, наприклад, різкий випад з клинком напереваги або удар по площі. Також будуть попадатися витратні предмети — «лечилки» (вони тут називаються кров’ю Безсмертних) і різні заклинання, які можна використовувати в бою, — «файерболли», удари блискавки, постріли дробом, телекінез, якийсь промінь, що підпалює землю під ногами ворогів, тощо.

Безсмертним можеш ти не бути, але «прокачатися» ти зобов’язаний

Крім вашої спритності, розрахунку, уважності і витримки в бою дуже багато залежить і від «прокачування». Вбивство кожного супротивника дає досвід, але, коли уб’ють вже вас (а це неодмінно станеться, і не раз!), вся нажита непосильною працею «экспа» пропаде, ви возродитесь в єдиній кріокамері на рівні (аналог вогнищ) і почнете шлях з вивченої напам’ять локації заново, знищуючи все тих же противників, які чекають вас на тому ж місці. Спроба повернути «експу» тільки одна — після повторної смерті вона зникає у вічності назавжди…

Якщо ж все-таки підібрали, накопичили ще більше і добралися-таки до наступного «багаття», то в кріокамері можна не тільки змінити при бажанні зброя і заклинання, але і підвищити основні характеристики — силу, спритність, витривалість, інтелект, силу волі.

І часто доводиться свідомо раз за разом «прокачуватися» на одних і тих самих ворогів на одному рівні, добровільно повертаючись до кріокамері (благо завжди можна знайти і відкрити обхідні шляхи, щоб стати сильніше і добре підготуватися до переходу на локацію з більш сильними супротивниками і «босами». Але назвати це звичайним «гриндом» язик не повертається. Хоча б тому, що вічно «гринд» навряд чи вийде — чим частіше ви підвищуєте параметри, тим дорожче буде коштувати (в окулярах досвіду, зрозуміло) їх такий «апгрейд»! Тому доводиться вибирати з толком, з розстановкою.

Автор Immortal Planet Томаш Вацлавек (Tomasz Waclawek) до цього випустив чудовий платформер RONIN, а після практично відразу ж заявив, що хоче зробити свій варіант Dark Souls в якості любовного послання творчості From Software, — і зі своїм завданням він впорався. Так, тут є деякі питання до балансу між класами, але в цілому гра виробляє відмінне враження — вона, вже вибачте за каламбур, явно припаде до душі всім шанувальникам відомої «душевної» серії і тому подібних хардкорних екшенів.

Плюси: цікавий, незвичайний сеттінг; вивірена бойова система; складні битви; відмінний дизайн; різноманітність видів зброї, «перков» і заклинань; цікаві противники і «боси», які вимагають особливого підходу; стильна мальована картинка; атмосферна музика.

Мінуси: є запитання до балансу між класами; управління на клавіатурі не дуже зручне.