Огляд гри Dark Souls III

0
73
Огляд гри Dark Souls III

Біль. Страждання. Ненависть. Страх. Цими та іншими приємними емоціями просочені проекти японської студії From Software, плодючість якої в останні роки сильно зросла. Дивного в цьому мало: вихідні матеріали у всіх ігор контори одні і ті ж, так що для ліплення чергового одкровення потрібно не так багато часу. Побільше б таких конвеєрів, адже що не гра від From Software – то справжній дарунок долі. Убивчий подарунок.

Мрачнухи мені!

Старі оповіді не брехали: вогонь гасне, повелителі залишають свої трони. Все вказує на те, що настав час для приречених звуків дзвону, созивающего повелителів попелу зі своїх могил. Вистачить валятися без діла, всім підйом! Але не все так просто, адже в відпрацьовану схему пробудження забивають клини витіюватість і заплутаність сюжетних хитросплетінь, пропитавшие Dark Souls III. Багато гравців не можуть зрозуміти сюжети проектів From Software навіть після їх проходження, і тріквел найгучнішою франшизи студії не став винятком. Але шукаючий, хай знайде: глибокий сюжет, подібно мозаїці, збирається з опису предметів, монологів співрозмовників навіть з зовнішнього вигляду локацій. Причому за ручку ніхто вести не буде: жодного прямого заяви гра, як це водиться, не робить, залишаючи глядача наодинці зі своїми трактуваннями і розумінням недомовленого. Все сам, все сам.

Міядзакі взявся за старе.Один з почули дзвін – стало бути, теж лорд попелу – носій нової проклятої печатки, має не так вже й багато відмінностей від прокляття порожнього з минулих частин. Ніжити, негідна стати прахом, борознить північні околиці замку Лотрик, що стоїть якраз на сходження земель повелителів попелу. Лордран і Дранглик своє відмучилися, так що тепер настав час для страждання у відносно нових, але точно не бачених раніше локаціях. Або… Втім, загадок в Dark Souls III вам вистачить і без нас, адже до розробки повернувся і директор From Sofware, Хидетака Міядзакі, виходячи на час самої поважної причини, ім’я якої Bloodborne. З відходом знакового товариша друга частина серії на думку фанатів виявилася найслабшою, а причина тому – лінійне за японськими мірками проходження. За третю частину можете бути спокійні: розвилками, таємними стежками і невичерпним безліччю секретів ви забезпечені.

Dark Souls III. Тепер в новій, модною панелі!

Знову ж таки з поправкою на торішню Bloodborne автори божилися зробити бойову механіку нових душ більш гнучкою і динамічною. З першим вийшло, з другим – відносно. Замість посиленою атаки кожна зброя, будучи взятими в обидві руки, отримує нове властивість: піднімає захист героя, дарує бонус до атаки або проводить удар з розбігу або випаду. На все це будуть витрачатися окуляри концентрації – синя смужка, колишня колись в demon’s, але зникла в Dark Souls, повернулася на місце. Цей же ресурс несе відповідальність за створення заклинань. Поповнювати ж його можна старої-доброї флягою з естусом, кваліфікація якої розділилася на два фронти: наявний запас живильної вологи можна розподілити в таборі на эстус для життя і эстус для магії. Але осколки, що підвищують число використань фляги, не гумові, і розкидані по всіляких куточках світу.

Останні душі

Головний момент Dark Souls III – це, звичайно, посвіжіла динаміка бойової механіки. Нехай обіцяної швидкості Bloodborne у From Software не вийшло, але попередні Соуси в порівнянні з тріквелом – справжні лінивці. Обвуглений герой спритно рухається, навіть будучи прикутим важкими обладунками і озброєний самими важкими алебардами і двуручними мечами. Маги зовсім можуть впиватися естусом і уколдовиваться, скільки їх темним душам завгодно: заборона по слотам заклинань знято, і єдине існуюче обмеження – запас концентрації. Та й взагалі класова налаштування досягла свого ідеалу – з наявною гнучкістю кожен герой стає саме таким мультиклассовим персонажем, яким його хоче бачити гравець.

Говорячи про Dark Souls, не можна не зробити реверанс у бік складності, адже саме вона є візитною карткою серії. Багаторічний досвід у розробці по суті однієї гри кращим чином позначилася на її балансі: через лічені годинниківи після японського релізу форуми виявилися заповнені претензіями про неможливість пройти Dark Souls III поодинці. Раніше цей момент вирішувалося болісним гриндом, але тепер єдиний камінь спотикання – це нездатність бачити гравця. Кожен ворог має свої уразливості: певний тип утрати чи стихії, точки на тілі або фази дій… головне – це навчитися читати суперника. Хоча, звичайно, величезна різноманітність переможних тактик при їх незнанні обернеться неймовірною складністю проекту. Але досвід – син помилок важких. Не дарма страждаємо, як-ніяк. До речі, постійні смерті відтепер не зменшують смужку здоров’я героя, а людська фігурка, виглядає тепер як шматок вугілля, стала бонусом, збільшує кількість ОЗ до наступної смерті.

Складно, але можна.Під пильним наглядом Міядзакі атмосфера Dark Souls III взяла небачену раніше планку приреченості. Якщо раніше всесвіт виявляла якісь потуги на життя, то тут світ являє собою одну велику братську могилу без натяків на якісь зміни на краще. Як раз навпаки – наче все оточення не в’яне, а вже давненько так врезало дуба. Це вже не темне, а чорніше ночі фентезі – це при тому, що палітра оповідання навпаки змінилася на сучасну суміш теплих жовтих і холодних блакитних відтінків. Проблеми технічного та візуального плану, як і одвічне прокляття головного героя, все ще переслідує серію: просідання кадрів помелькают навіть на консолі. Це при тому, що картинка виглядає далеко не фантастично.

Це не декорації, але місця для нанесення візитів.

Dark Souls III – вінець розвитку серії, в якому від слабких моментів попередників автори відмовилися, а вдалі ідеї пропрацювали і посилили. Бої стали більш динамічними, нехай і не змінили своєї фірмової медитативности. Ну і, звісно, і без того ідеальний дизайн всього і вся став ще більш крутим: локації, вороги, боси і класи персонажів приводять у захват. Але головне – це безліч цікавих і трагічних історій, осягнути які призначено лише самим уважним і вдумливим гравцям. Dark Souls III – відмінний приклад того, як гра може стати мистецтвом, залишаючись при цьому грою.

Оцінка грі: 4.6/5

Оцініть статтю

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here