Огляд гри Space Hulk: Deathwing

0
363
Огляд гри Space Hulk: Deathwing

Радійте, похмурі, суворі та величні фанати всесвіту Warhammer 40k. На вулиці пафосу настало свято – вийшла Space Hulk: Deathwing – жорстокий, кривавий і невпинний шутер від першої особи з натяком на тактику і рольову гру.

Вперед космодесантнікі!

Світ Warhammer 40k так само масштабний, великий і різноманітний, як і його представники. Тому навіть початковий розповідь про витоки серії перетвориться на довгий працю про велетенських літають у космосі готичних храмах з вітражами, а також їх мешканців – безстрашних синів людства, безжалісних воїнів і жорстоких вбивць во славу Імператора або Хаосу.

Тому не будемо вдаватися в подробиці: хто хоче, сам знайде потрібну інформацію, пройде інші ігри, купить пару настільних ігор, прочитає вийшли десятки книг і приєднається до рядах фанатів. Але любителі світу Warhammer знають всесвіт краще нас, часто чіпляються до кожної невідповідності і хронологічним розбіжності. Тому про сюжеті розповімо коротенько.

У всесвіті існують незалежні потоки Варпа – особливої субстанції з паралельної всесвіту Хаосу. Вони є альтернативним шляхом крізь простір, місцем проживання гидких тварюк і зберігають у собі тисячі тонн вселенського сміття. Іноді частині цього мотлоху викидає в звичайний космос. І тоді, до таких звалищ, що складаються з величезних стародавніх кораблів, стягуються мисливці за наживою. Відвідування цих споруд небезпечно для здоров’я – їх мешканцями стають або злобні орки і розумні істоти генокради.

Симпатична пика генокрада

В одному подібному скупчень виявився стародавній корабель ордена космодесантників «Крила Смерті». Ті висилають на покинутий дредноут десятки розвідувальних загонів. Їх мета – знайти забуті і втрачені технології братства і всяку ціну доставити їх на базу.

Гравцю дістається роль місцевого мага, які тут називаються псайкерами. У нього в підпорядкуванні знаходяться два відважних воїна ордена. Весь загін носить саму потужну броню – костюми термінаторів. Геймер з напарниками відправляється в подорож по зруйнованій гігантській космічній фортеці, що кишить ворогами, щоб знайти безцінні артефакти давнини.

Криваві пошуки стародавніх артефактів

Сюжет складається з дев’яти місій. На кожній з них гравець з загоном рухається до зазначених точок, виконує доручення командування, включає електрика, запускає системи життєзабезпечення, шукає ворогів, скарби та інші цінності. По дорозі до джерел сигналів космодесантників атакують орди генокрадов. Завдання геймера – пересуватися між координатами, винищувати незліченна кількість тварин і знищувати їх босів. І так протягом дев’яти рівнів, без істотних змін. Хіба що на новій місії з’являється свіже зброю і злегка змінюються декорації. В іншому ж геймплей і проходження кожного рівня ідентичні. За всю гру Deathwing не представить жодного сюрпризу, жодної зайвої кат сцени, жодного несподіваного події, вкидання нових героїв або забористой зміни сценарію. Все настільки стабільно і рівно, що аж гидко.

Готичний собор і дзвіниця посеред космосу

На тлі сірого оповідання і млявого сюжету виділяється чудово реалізована атмосфера і антураж готичного жорстокого світу пафосних космодесантників. З таким оточенням, грандіозними залами, велетенськими статуями, кривавими дратнями, які чвакают під залізним чоботом термінатора, не помічаються нудні проходи від точки до точки. Всього то й потрібно, що вертіти головою в сторони і насолоджуватися проробленим велетенським кораблем.

У Space Hulk: Deathwing, створеного на движку Unreal Engine 4, чудово все: від розчавленого черепа з залишками мізків на іржавому залізній підлозі, до відображення зірок на величезному дзвін собору посеред космосу. Цей древній привид колишньої слави космодесантників, загублене в безмірних вихорах Варпа, варто пройти з початку в кінець тільки заради неповторною, непередаваною і моторошної атмосфери вічної війни.

Готичне місиво

Загоном, його озброєнням, лікуванням і магією завідує гравець. Він віддає команди побратимам по легіону, наказує йти в потрібні місця, руйнувати двері, захищати позицію, лікувати напарників і відступати.

Команда складається з псайкера (гравця), який за відкоту користується магічними заклинаннями, лікаря і досвідченого воїна, що винищує ворогів пачками. У міру просування сюжету геймеру відкриваються нові типи озброєння, посилення, магічні заклинання і стародавні артефакти (скіпетри, палиці тощо), які теж використовуються в бою.

Як глава загону, гравець дбає про розвиток всіх членів команди, тому крім заміни і експериментів з арсеналом головного персонажа, потрібно також одягати і прокачувати інших воїнів.

Всі на місцях – чекаємо атаки ворога

На вибір дається маса зброї: класичні і наворочені штурмові болтери, кулемети, бластери, вогнемети, енергетичні молоти, ланцюгові мечі, величезні пазурі й інша епічна начиння для розчленування орд страшних тварюк.

Однозначний плюс розробникам, студії Streum On Studio, за реалістичну систему бою і відчуття зброї. Кожен його вид відчувається по-своєму, і на практиці вогонь з легкого штурмового болтера відрізняється від пальби з великого плазмового бластера. Тут завезли все: віддачу, вага, купчастість стрільби, довге або швидку перезарядку, нелегка прицілювання та інше.

А ворог, для знищення якого гра обзавелася подібним арсеналом, зустрічається декількох видів. Є прості генокради, що схожі на безіменних космічних тварюк з будь-якого фантастичного фільму. Їх сила в стадності і кількості. Обирають одну-дві жертви і накидаються на неї скопом. Легко вбивають, але тиснуть кількістю і доставляють клопоти у вузьких коридорах або тупиках. Далі зустрічаються гуманоїдний генокради. Ці носять зброї: кулемети, лазерні і ракетні установки, ховаються за укриттями і набагато складніше знищуються. Але найбільш небезпечними і величезними у грі є мутовані генокради. Ці місцеві боси мають величезний розмір, страхітливий зовнішній вигляд, наносять скажений шкоди і довго вбиваються стараннями всієї команди.

По-справжньому Space Hulk: Deathwing розкривається тільки на важкому рівні складності. В цьому випадку гра перестає бути слабким шутером від третьої особи і стає тактичним екшеном з елементами стрільби. Тепер команди напарникам давати не просто треба, але життєво важливо, а за кожним рогом чекає організований і численний ворог. Пересування від точки до точки перестає бути рутиною і перетворюється в жорстокі бої за кожний коридор цієї проклятої іржавої посудини. Весь потенціал гра показує тільки так, а до цього тягнеться млявою стрічкою з змінними сплесками активності.

Споряджаємо напарника

У кооперативному режимі це та ж гра, тільки тепер бойові соратники не бездушний і тупий ШІ, а живі люди. Вороги в онлайнових побоїщах зліше, їх більше, і вони сильніше. Зате зброї менше, а розвивати і розставляти таланти героя можна лише в рамках однієї сесії. На перший час запалу та видовищності кривавих замісів вистачає. Але це скоро приїдається і як не дивно, тягне в сюжетну гру – там хоч можна спокійно пересуватися по кораблю і насолоджуватися захоплюючими видами сталевого космічного динозавра. В іншому ж онлайнова гра більше нічого запропонувати не може.

Епічні прорахунки Deathwing

Крім нудного геймплея і одноманітною бойової системи, виділяється і слабка оптимізація. Так, гра красива – все блищить, змінюється, шейдери-шмейдери, детальне промальовування. Але коли на середніх налаштуваннях гальмує навіть серйозне залізо, а під час численних зарубів, яких тут дуже багато, картинка перетворюється в слайд-шоу, задоволення від крутого графона отримати складно, а місцями навіть небезпечно для комп’ютера. У Мережі часто скаржаться на максимальну завантаженість системи при низьких/середніх налаштуваннях графіки. І якщо оптимізація лікується патчами, то нудний і одноманітний геймплей виправити розробникам з Streum On Studio навряд чи вдасться.

Space Hulk: Deathwing вийшла атмосферної, жорстокою і красивою грою в складній всесвіту Warhammer 40k. Творці взяли канони світу, створили самобутній і неповторний антураж людства майбутнього. Але Deathwing вийшла грою виключно для фанатів-мазохістів, які відчують весь сік геймплея лише на максимальному рівні складності. Але навіть їх, з часом, здолає нудьга. А пересічному геймеру, не знайомому з миром «Вахи», Space Hulk: Deathwing взагалі здасться незрозумілим, стильною, але глючной нісенітницею з нудними рівнями і непоганий, але не більше, боївкою.

Оцінка грі: 3.6/5

5 (100%) 1 голосів

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here